Переселенці за кордоном та біженці: чи продовжує Україна платити їм виплати та пенсії
Внутрішньо переміщені особи – це громадяни України, іноземці чи люди без громадянства, які були змушені залишити своє місце проживання. Передбачається, що ці люди перебувають в Україні законно та мають право на постійне проживання, але війна, окупація, надзвичайна ситуація тощо змусили їх схопити найнеобхідніше і поїхати подалі від страшного місця, на яке перетворився їхній будинок.
При цьому ВПО перемістилися виключно на території України – наприклад, з однієї області до іншої. Якщо люди виїхали за кордон нашої держави, то вони вже називаються біженцями. Коли у 2014 році жителі Донецької області змушені були виїхати з дому через прихід російських окупантів, наприклад, до Харківської, вони стали ВПО. Коли жителі, наприклад, Київської області 2022 року виїхали до Польщі, рятуючись від війни, вони стали біженцями. Називати їх переселенцями не можна, оскільки перестає діяти ключова умова – перебування на території України.
ВПО за кордоном
Є й випадки, коли ВПО стають біженцями. Тоді статус внутрішньо переміщеної особи автоматично втрачається. Загалом, зрозуміло чому: тепер відповідальність за них у плані житла, роботи, соціального захисту тощо несе інша держава.
Проте українське законодавство не чітко регулює ситуацію, коли ВПО виїхали за кордон, але при цьому продовжують отримувати «переселенські» виплати. У законах лише йдеться, що кожен із ВПО, хто живе в іншій країні, повинен повідомити про це і знятися зі статусу ВПО. Насправді це роблять одиниці.
Втім, Держприкордонслужба і так повідомляє інші органи про виїзд громадянина зі статусом ВПО за кордон. Так що перестати бути ВПО можна автоматично, нікуди не повідомляючи і нічого не роблячи. Просто потім не треба дивуватись, коли за кордоном перестануть приходити українські соцвиплати.
Відновити статус ВПО можна. Для цього треба повернутися до України та зайти до ЦНАПу чи органів соціального захисту з документами. Тоді й виплати повернуть.
Як відмовитися від статусу
«Переселенські» виплати офіційно називаються щомісячною адресною допомогою на проживання та становлять 2000 грн на місяць для дорослих та 3000 грн для дітей і осіб з інвалідністю. Також ВПО отримують субсидії на житло або інші цілі, наприклад, медичну допомогу. Виїхавши за кордон, всього цього можна позбутися, якщо ВПО перебувають поза Україною більше 60 днів, якщо не повідомили про зміну місця проживання протягом 10 днів (це стосується переїзду в межах України) і якщо статус ВПО вже скасовано через тривалу відсутність у країні.
В ідеалі саме ВПО перед від'їздом за кордон має знятися з обліку як переселенець. Дистанційно це зробити важко, але можливо.
* * *
Як дистанційно може переселенець знятись з обліку
- По-перше, є відповідна опція у «Дії».
- По-друге, можна надіслати заяву письмово до органу соцзахисту, вказавши причину виїзду за кордон і додавши копію паспорта та довідки ВПО.
- По-третє, є варіант звернутися до консульства, хоча ця служба не має прямої компетенції вирішувати питання з переселенцями.
- По-четверте, можна взагалі нічого не робити і зачекати на автоматичне скасування статусу ВПО. Але тоді варто чекати великої бюрократичної тяганини під час його відновлення на батьківщині.
Головне – документи
Варто враховувати, що термін перебування за кордоном ніяк не є критерієм відмови у статусі ВПО. Критеріїв, власне, всього два: громадянин має довести, що залишив місце проживання через війну чи окупацію (штамп про реєстрацію місця проживання у паспорті підійде), і те, що він перебуває на підконтрольній Україні території у момент подання заяви.
Якщо ВПО перебувало за кордоном кілька років, то в органах соцзахисту мають право вимагати додаткових доказів того, що ця людина не втратила зв'язку з Україною. Цим доказом може бути документ про тимчасовий захист за кордоном, що підтверджує вимушеність виїзду.
Іноді українські ВПО мають підтвердити цей статус за кордоном – наприклад, для отримання допомоги від міжнародних організацій – ООН, Червоного Хреста тощо. Природно, що після перетину кордону цей статус втрачається, але можна використовувати раніше видані довідки ВПО (якщо вони вже не анульовані), паспорт з відмітками про перетин кордону після 24 лютого 2022 року, свідоцтва про народження дітей або інші документи, що підтверджують зв'язок із зоною війни.
А що із пенсіями?
Наприкінці березня Україна трохи змінила систему отримання пенсій для тих, хто перебуває за кордоном та на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Тепер усі вони мають проходити фізичну ідентифікацію щорічно до 31 грудня. Пенсіонери на ТОТ робили це двічі на рік. Також ті, хто залишився в окупації, повинні проводити мінімум одну фінансову операцію протягом пів року за своїм пенсійним рахунком. І ще одна умова: ті, хто живе на тимчасово окупованих територіях, і ті, хто звідти виїхав, повинні написати заяву про неотримання пенсії від РФ і подати її до ПФУ.
Якщо пенсіонери і за кордоном, і на ТОТ протягом шести місяців поспіль не забирали нараховану їм пенсію, то її виплата припиняється. Пенсійний фонд у цьому разі вважає, що людини вже немає в живих.
Якщо ж зі здоров'ям усе гаразд, а пенсія не знімалася з карткового рахунку з інших причин – її можна поновити. Для цього треба надіслати до Пенсійного фонду України заяву про відновлення виплати пенсії, додати туди копії паспорта, документів про отримання тимчасового захисту чи статусу біженця, а також (обов'язково!) оригінал документа про засвідчення факту, що фізична особа – жива. Такі документи видаються у генеральних консульствах України. Там же можна завірити й копії вищезгаданих документів. Потім зібрати все в єдиний пакет та відправити звичайною поштою на адресу Пенсійного фонду за місцем реєстрації.
Наступний етап – проходження ідентифікації. Ті, хто вирішив надіслати листа до ПФУ з переліченими вище документами, можуть вважати, що вже пройшли його. Також є ще два способи.
* * *
Як пенсіонеру пройти ідентифікацію
- Авторизуватись на порталі ПФУ за допомогою «Дія.Підпис». Це вважається ідентифікацією.
- Пройти ідентифікацію на відеозв'язку, як це роблять зараз пенсіонери з тимчасово окупованих територій України.
На порталі ПФУ необхідно вибрати опцію «Ідентифікація в режимі відеоконференцзв'язку», заповнити всі поля, позначені зірочкою, вибрати зручний канал для відеоконференції (Google Meet, Signal, Skype, Telegram, Viber, WhatsApp або Zoom) та подати заяву. Через 10 робочих днів та не пізніше 30 з дати подання заяви з пенсіонером зв'яжеться співробітник ПФУ, який призначить час для розмови. Відеоідентифікація триватиме 20-30 хвилин.
- Ми знаходимося на ТОТ і проходимо ідентифікацію раз на півроку через WhatsApp. У вказаний день і годину нас набирає співробітник ПФУ, ми вмикаємо камеру, щоб він нас бачив (ми його не бачимо). Нам запитують: наприклад, коли і ким видано паспорт, який стаж роботи, коли закінчив школу, де працював найдовше, розмір пенсії та ін. Тобто з'ясовується, чи справді пенсіонер живий і отримує сам пенсію, а не його документи в руках шахрая. Показуємо документи (паспорт, ІПН, пенсійне посвідчення) на екран, на тому кінці роблять фото. Через кілька днів на електронну пошту надходить повідомлення, що перевірку пройдено. У нашій ситуації це дуже зручно. На жаль, виїхати з окупації нам із дружиною не дозволяють вік та здоров'я, - розповів Коротко про 82-річний пенсіонер із Донецька Євген Клименко.
