Депортація і повернення додому? Що чекає на мільйони українських біженців у ЄС
Депортація і повернення додому? Що чекає на мільйони українських біженців у ЄС

Депортація і повернення додому? Що чекає на мільйони українських біженців у ЄС

Тимчасовий захист для 4,3 мільйона українців, які проживають в ЄС, спливає в березні 2026 року. Наразі в Євросоюзі ще не розробили конкретну стратегію, як діяти далі, але вже розглядають різні варіанти, зокрема й повернення до національних віз.

Чого очікувати українцям, чи загрожує їм депортація та коли можливе рішення щодо легального статусу українських біженців – дізнавалась кореспондентка 24 Каналу.

Як у ЄС шукають рішення для українських біженців

Після повномасштабного вторгнення, в березні 2022 року, Євросоюз ввів у дію Директиву про тимчасовий захист, аби надати прихисток українцям.

За даними Євростату, станом на кінець лютого 2025 року цей статус отримали 4,3 мільйона українців.

  • Найбільше біженців прийняли Німеччина (1 177 800 осіб), Польща (994 790 осіб) та Чехія (397 750 осіб). Відтоді дію Директиви вже чотири рази продовжували, хоча документ передбачає максимальну трирічну пролонгацію.
  • Наразі її чинність спливає у березні 2026 року, і поки ЄС не визначився з остаточною стратегією щодо українських біженців.


Українці в Європі станом на 2025 рік / Інфографіка Eurostat

"Ми розглядаємо різні варіанти, зокрема продовження чи не продовження тимчасового захисту залежно від розвитку подій, перехід до національних статусів для роботи, навчання або сімейних обставин, а також підтримку тих, хто повертається додому в Україну", – сказав речник Єврокомісії з питань внутрішніх справ ЄС Маркус Ламмерт.

Аналітикиня з питань міграції Центру європейської політики Анастасія Каратзас розповіла 24 Каналу, що ймовірність подальшого продовження тимчасового захисту цілком реальна – це дозволило б державам-членам ЄС виграти час для розробки довгострокової стратегії.

Водночас я вважаю, що для деяких українців у певних країнах може залишитися варіант переходу до національного статусу, якщо така можливість передбачена. У деяких державах-членах ця опція вже є, і, гадаю, нічого не заважає скористатися нею. Якщо українці оберуть саме цей шлях, це може дати їм більше стабільності й впевненості в майбутньому,
– каже аналітикиня.

Старша наукова співробітниця Центру глобальної Європи аналітичного центру GLOBSEC Владислава Губалова також вважає, що хоча механізм тимчасового захисту може бути продовжений, водночас є потреба поступово виходити за його межі.

На практиці тимчасовий захист працює по-різному в різних країнах ЄС. Відрізняються умови щодо житла, працевлаштування, соціальної допомоги тощо. І ці правила можуть змінюватися з часом.

До прикладу, українець у Польщі отримає одну форму підтримки, а в Чехії – зовсім іншу, хоча формально обидва перебувають під дією однієї й тієї ж директиви.

"Тому на рівні ЄС є прагнення забезпечити, щоб обраний підхід був збалансованим і передбачуваним. Одним із можливих варіантів могло б стати введення спільних умов та запобіжників, яких мали б дотримуватись як держави-члени, так і самі біженці, на шляху до більш постійного статусу проживання", – розповіла Владислава Губалова у коментарі 24 Каналу.

На її думку, такий підхід дав би змогу українцям поступово й послідовно перейти до тривалішого статусу перебування, без ризику правової невизначеності. Це зробило б процес більш контрольованим і справедливим – незалежно від того, в якій саме країні ЄС перебуває людина.

Чи можлива депортація українців

У разі припинення дії Директиви про тимчасовий захист, українці зможуть залишатися в країнах ЄС або на інших легальних підставах (наприклад, візах чи дозволах на проживання), або за правилами безвізового режиму, який дозволяє перебування до 90 днів. Хоча масова депортація українців виглядає малоймовірною, експерти не виключають певних ризиків.

Ризик полягає в тому, що якщо не буде продовження, якщо країни-члени не введуть альтернативні варіанти для українців, і якщо ми не матимемо консенсусу чи рішення ЄС щодо цього – тоді українці можуть опинитися в ситуації нелегального перебування. І це може суттєво обмежити їхній доступ до послуг і соціальної підтримки. А в деяких випадках це може означати й ризик депортації,
– попереджає Анастасія Каратзас.

Водночас вона підкреслює: на рівні ЄС наразі не ведуть обговорення такого сценарію, і загалом він вважається малоймовірним. Цю думку поділяє й Владислава Губалова з аналітичного центру GLOBSEC. За її словами, Євросоюз нині працює над тим, аби уникнути ситуації, коли мільйони людей опиняться без жодного правового статусу.

"Понад чотири мільйони українців залишаються у правовій невизначеності – і це точно не в інтересах ні ЄС, ні окремих країн-членів, адже така ситуація лише посилить тиск на їхні системи надання притулку", – пояснює Губалова.

На її думку, якщо не буде узгодженого переходу від статусу тимчасового захисту до інших форм довгострокового перебування або добровільного повернення до України, тоді певна вразливість таки може виникнути. Проте, як показує досвід реалізації інших ініціатив, зокрема Пакту про міграцію та притулок, фактичне впровадження таких жорстких заходів зазвичай виявляється досить обмеженим.

Інтеграція в ЄС чи повернення додому

Анастасія Каратзас вважає, що питання інтеграції українців до ЄС і їхнього можливого повернення додому є надзвичайно складним. За її словами, важливо одночасно надавати людям можливість стати самодостатніми під час їхнього перебування в ЄС, і підтримувати їх у поверненні додому, коли це безпечно і якщо вони цього хочуть.

"Ці дві речі не є взаємозаперечними. Вони можуть відбуватися одночасно. Наприклад, інтеграційні програми, які дають українцям навички для роботи в Європі, можуть бути поєднані з потребами України в процесі відновлення та реконструкції", – зазначає експертка.

За її словами, надання можливостей для інтеграції є важливим не лише для самих біженців, а й для держав, які їх приймають. Такий підхід зменшує навантаження на соціальні служби та знижує рівень залежності від державної підтримки.

Чим більше в українців буде самостійності, тим легше вони зможуть прийняти рішення про повернення, якщо й коли вони цього захочуть,
– додає вона.

Водночас навіть якщо повернення стане безпечним, має бути реальна перспектива повернення, зокрема з забезпеченням робочих місць і функціонуванням державних послуг в Україні.

"Європейський Союз має можливості для співпраці з українськими партнерами, щоб забезпечити таку перспективу. Якщо українці стануть самодостатніми тут, вони можуть сприяти відновленню країни через грошові перекази", – зазначає Анастасія Каратзас.

Аналітикиня Владислава Губалова додає, що в ЄС питання тимчасового захисту, ймовірно, поступово зміщуватиметься у бік інтеграційних політик. Попри фінансові виклики для країн-членів та труднощі, пов’язані з інтеграцією великої кількості людей, вона зазначає: у європейському політичному просторі існує загальне розуміння, що українські біженці вже роблять позитивний внесок у суспільство та економіку.

Колишній єврокомісар з питань праці та соціальної політики Ніколас Шміт також відзначив успішну інтеграцію українців на європейському ринку праці.

За його словами, станом на жовтень 2024 року серед 4,3 мільйона українців, які перебувають у ЄС, 1,6 мільйона вже працевлаштовані. Водночас 31,8% від загальної кількості українських біженців становлять діти.

Український уряд, зі свого боку, наголошує на важливості повернення громадян додому, зокрема для участі у процесах відновлення. Задля цього створено Міністерство національної єдності, а також планується відкриття Хабів єдності на території країн ЄС. Однак, коментуючи питання продовження тимчасового захисту, профільний міністр Олексій Чернишов заявив, що такий статус має зберігатися до настання довготривалого та стійкого миру.

"Ми уважно відстежуємо ці процеси та беремо активну участь у міжнародних консультаціях, щоб відстоювати інтереси українців", – сказав міністр.

Країни ЄС зменшують фінансову допомогу для українських біженців

Анастасія Каратзас визнає, що країни-члени ЄС вже почали скасовувати або зменшувати фінансову підтримку для українських біженців. На її думку, ця тенденція буде лише зростати, зокрема через "мінливі геополітичні обставини" та скорочення американської допомоги для країн Центральної та Східної Європи.

Деякі країни-члени ЄС або зменшили фінансову підтримку, або ставлять фінансову підтримку в залежність від таких речей, як необхідність знайти роботу,
– констатує аналітикиня.

Каратзас також зазначає, що нещодавно Європейський суд аудиторів опублікував звіт, в якому йшлося про труднощі в розумінні того, як саме кошти, виділені на підтримку українців, були витрачені. Це викликає певне занепокоєння, адже було важко зрозуміти, як ці кошти використовувалися на практиці.

За її словами, в обговореннях щодо майбутніх фінансових програм ЄС має бути чітко продемонстровано, як ці кошти були витрачені ефективно, щоб можна було обґрунтувати подальше фінансування.

"Якщо будуть надані конкретні дані, які чітко демонструють успіх фінансування через певні програми, це значно полегшить аргументацію на користь продовження таких фінансувань", – підкреслює Каратзас.

Зазначимо, що рішення щодо подальшої долі українських біженців можуть ухвалити в середині червня цього року, коли в Брюсселі на засідання Ради ЄС зберуться міністри внутрішніх справ.

Теги за темою
Євросоюз Європа
Джерело матеріала
loader
loader