/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2Fdbbc539aa60aaa3e156d8d46f235813c.jpg)
Евро без центов: как страны ЕС отказываются от мелких монет
П’ять років тому Україна вивела з обігу монети в 1, 2 та 5 копійок.
Згодом цією ж дорогою попрямували 25-копійчані монети.
Монети у 10 копійок лишилися, і саме до цієї суми округлюються усі готівкові платежі.
І хоча на початку цей крок викликав запитання у суспільстві, зараз усі звикли до таких змін.
У Нацбанку тим більше не мають сумніву у потребі тих змін.
Ще перед реформою там пояснювали, що карбування дрібних монет – дороге задоволення, а ці кошти йдуть немов у прірву, бо виготовлені монети не повертаються в обіг, і доводиться друкувати нові й нові...
З подібним ефектом стикнулися й держави єврозони.
Від 1 травня вже вісім європейських країн не лише припинять карбувати дрібні центові монети, а законодавчо зобов’яжуть усі магазини округлювати рахунки для тих, хто платить готівкою.
Точніше, сім країн зробили це ще раніше, а тепер до "бойкоту" монет у 1 та 2 центи доєднується Литва.
Ця стаття пояснює, чому окремі держави на це зважилися, а інші ні; які зміни це означає на практиці; та чому в державах ЄС, на відміну від України, ця реформа відбувається "половинчасто" – ані Литва, ані інші держави, які пішли на цей крок, не оголосили, що дрібні центові монети перестають бути платіжним засобом, як це сталося з дрібними монетами в Україні.
* * * * *.
61% мешканців від усіх держав-членів єврозони готові відмовитися від монет у 1 та 2 центи.
Такий результат показало опитування, проведене "Євробарометром" наприкінці минулого року.
Це – середній результат серед держав ЄС, що використовують євро як валюту; є ті країни, де підтримка цього кроку ще вища (лідер – Словаччина із 85% підтримки), і є ті, що більш скептичні.
Причому заміри проводяться давно, і так само вже не перший рік є суспільна підтримка цього кроку – але досі лише сім країн єврозони зважилися на нього.
З травня цього року до них приєднається восьма європейська країна – Литва.
Тут є тверда підтримка такого кроку – 69% литовців виступають за відмову від дрібних монет, і цей показник зріс за минулий рік на три пункти.
Як це працюватиме на практиці?.
За новими правилами, при оплаті готівкою в магазині сума рахунку буде округлятися до найближчих 5 або 10 центів.
Тобто рахунок у 2,03 євро означатиме, що у покупцеві треба буде заплатити 2,05 євро, а замість 2,12 євро – до сплати буде 2,10 євро.
Але ніхто не змушуватиме магазин змінювати цінники.
Зрештою, округлення діятиме не для всіх платежів, а тільки для готівкових.
Якщо сплачувати карткою, то можна платити з точністю до цента, як і раніше.
Банк Литви стверджує, що це допоможе спростити розрахунки готівкою.
А ще – зменшить кількість монет, які губляться або з інших причин випадають з обігу.
Причому йдеться про значні кошти.
Лише у Литві це – близько третини мільйона євро за рік монетами по 1-2 центи, стверджує литовське видання Delfi.
"13 залізничних вагонів – саме стільки дрібних монет перебуває в обігу.
Більшість з них використовується лише один раз для платежів.
До двох третин монет номіналом 1 і 2 центи, випущених в обіг, ніколи не повертаються до Банку Литви.
Монети губляться, або ж люди складають їх у скарбнички чи будь-куди, чи кидають до фонтанів.
Та оскільки монети номіналом в один-два центи потрібні у магазинах, щоб давати ними здачу, Банк Литви змушений постійно карбувати або купувати нові монети в інших країнах, вводити в обіг і транспортувати", – йдеться у поясненні Банку Литви.
Цікаво також, що у Вільнюсі наголошують, що ця реформа не лише дасть державі деяку економію, а й збереже довкілля – мовляв, монети, які зникають з обігу, шкодять йому.
Той саме аргумент використовували й інші держави ЄС, що відмовлялися від дрібних євроцентів.
Причому у Литві готові, що на початковому етапі виникнуть певні складнощі.
"Потрібна адаптація касової та бухгалтерської систем, це вимагає інвестиції грошей і часу.
Однак це природна і неминуча частина будь-якої системної зміни.
А у довгостроковій перспективі заокруглення може дати вигоду через спрощення процесу розрахунку і скорочення часу – наприклад, для підрахунку здачі", – каже Рімантас Мажуліс, керівник компанії Strong Point, яка встановлює та обслуговує касові апарати.
Та у Європі на такий крок готові піти не всі.
Дебати щодо відмови від дрібних монет тривають вже деякий час, але думки держав ЄС розділилися.
Сім держав єврозони – Нідерланди, Бельгія, Фінляндія, Ірландія, Італія, Словаччина та Естонія – більше не карбують і не випускають в обіг одно– та двоцентові монети і вже застосовують заокруглення для готівкових платежів.
Натомість 12 держав не готові до відмови від дрібних монет.
Понад те, навіть у тих країнах єврозони, де округлення вже застосовується, монети номіналом 1 і 2 євроценти лишаються законним платіжним засобом, їх зобов’язані брати у покупців, ними можуть давати здачу.
Як, наприклад, в Італії, де дрібні монети не використовують з 2018 року, але продавці все одно мають зберігати місце для них у касі.
Річ у тім, що Італія або будь-яка інша країна не може самостійним рішенням вилучити монети з обігу.
Це можливо лише за умови, якщо всі держави єврозони одностайно погодять такий крок.
Єдина валюта – єдині правила.
Найбільш скептично ставляться до ідеї скасування дрібних монет ставляться країни Південної Європи.
Згідно з останнім дослідженням "Євробарометра", у трьох країнах єврозони більшість громадян виступають проти відмови від дрібних монет – це Греція (55% опитаних хочуть зберегти центи), Кіпр (52%) та Іспанія (51%).
Причому спротив цій реформі різко зріс за останній рік – у Греції та на Кіпрі – на 13 відсоткових пунктів, у Іспанії – на 9 в.
Ще 2023 року прибічники відмови від дрібних монет мали перевагу в усіх без винятку державах ЄС.
Та й загалом підтримка реформи зменшилась на 4 відсоткові пункти за рік.
Показовою є суспільна думка Німеччини, де за рік популярність ідеї відмови від дрібних монет зменшилася з розподілу "64% за, 34% проти" до "53% за, 43% проти".
Але є також країни, де підтримка відмови від монет у 1-2 центи помітно зросла.
Це, зокрема, ті держави, де реформа вже відбулася.
Життя показало, що для людей це зручніше.
До слова, у контексті Південної Європи виділяється Італія, котра, як вже йшлося, ще з 2018 року відмовилася від дрібних монет.
Проти виступають лише 13% італійців – на 7% менше, ніж у 2023 році.
Та більшість держав не виступають категорично ні за, ні проти цих змін.
В Австрії Національний банк поки що не планує припиняти карбування дрібних монет.
Андреа Ланг з австрійського монетного двору зазначає, що країна вирішила спостерігати за досвідом інших країн.
А остання велика дискусія на цю тему в Австрії, що відбулася близько п'яти років тому, дійшла висновку, що у низці галузей кожна копійка, чи то кожен євроцент, має значення.
Стаття опублікована у рамках ініціативи міжнародної співпраці між виданнями PULSE Europe.
Основою публікації стала стаття литовського видання Delfi, до підготовки якої долучилися журналісти італійського видання Il Sole'24, іспанського El Confidencial та австрійського Der Standard та "Європейської правди".

