Здивуйте себе і рідних. Усі мовні нюанси, які треба знати до Великодня

У неділю, 20 квітня, усі православні українці святкуватимуть Великдень. І у багатьох і досі залишились питання стосовно того, як правильно українською вітатись, називати паски та фарбовані яйця.

"Телеграф" зібрав найголовніші великодні вислови та нюанси, з якими найчастіше виникають питання. Зауважимо, що українською Воскресіння Христове називається Великдень, а не Паскою.

Як вітатись на Великдень

В це світле свято не прийнято вітатись звичними "Добрий день чи добрий ранок". Слід казати "Христос Воскрес!", а у відповідь "Воістину Воскрес!". Зауважимо, що таке привітання доречне не лише у Великодню ніч чи день після неї. Для вірян привітання "Христос Воскрес!" в період Великодня і 40 днів після нього заміняє звичне "привіт" чи "добрий день" в різних сферах життя.

До того ж напередодні Великодня не правильно казати "з наступаючим", адже слід говорити "З прийдешнім Великоднем!" або "Вітаю з наближенням Великодніх свят!".

Як називати традиційну випічку на Великдень

В українській мові немає слова "куліч", тому традиційний виріб з тіста на Великдень слід називати — "паска". Щодо "пасхи" — цей вислів помилковий, адже це єврейське свято Песах.

Як називати пофарбовані яйця на Великдень

Зварені у натуральних барвниках яйця називають крашанками, тобто ті, що пофарбовані. Яйця, які розписують спеціальними тематичними орнаментами, називають писанками. Якщо ж яйце розфарбовують різними барвниками за допомогою листочків, сіточки, воно все одно називається крашанкою.

Як звертатись до священника

У Великдень та інші дні до священників не слід казати "батюшка" — це росіянізм. В українській мові правильно казали "отче ти панотець". Дружину священника слід називати "матінка, пані, паніматінка".