До чого може призвести капітуляція Трампа перед Путіним

Ми багато можемо говорити про тектонічні зміни в сучасній світовій політиці, які корінним чином здатні змінити існуючий до цього часу світовий порядок. А також про аморальність тих світових правителів, що спокійно спостерігають, як Росія чинить геноцид українського народу. Сьогодні реалізовується один з найгірших прецедентів капітуляції перед злом, який ввійде в аннали історії, як наївність, боягузтво і моральний занепад тих, хто приймає рішення в Сполучених Штатах та Європі.

Образно кажучи, нині в багатьох країнах Заходу прийшли до влади люди з переламаним моральним хребтом. Недалекоглядні та неосвічені особи, які готові співіснувати зі злом, удаючи, що вони здатні його перевиховати або якимось чином перетворити на добро. Але не знищене зло – неодмінно породжує ще більше зла. І наслідки можливої капітуляції перед ним, обов’язково повернуться бумерангом назад до тих, хто роками робив вигляд, що це його зовсім не стосується.

Президент Америки Дональд Трамп бореться за непочесне звання найгіршого президента Сполучених Штатів за всю їх майже 250-літню історію. Адже досі все виглядає так, ніби Трамп зацікавлений не в мирі, а більше налаштований допомогти Путіну продовжувати свою терористичну війну в Україні.

Власне в Трампа не такий вже й великий вибір для прийняття остаточного рішення щодо України:

1. Повністю припинити допомогу Україні, змушуючи її піти на болісні поступки Російській Федерації.
2. Продовжувати допомагати Українській державі за залишковим принципом, перетворивши це протистояння на  «вічну війну», в якій переможе той, хто буде здатний мобілізувати для її продовження більше ресурсів та сил. 
3. Надати Україні всю необхідну військову допомогу і цим примусити Росію вийти з усіх окупованих нею українських територій.

Та оскільки Російська Федерація не збирається закінчувати свою війну в Україні, то найбільш реалістичним із цих можливих сценаріїв – був би третій варіант. Звісно, від Путіна постійно надходитимуть сигнали: якщо Захід надасть Україні більш руйнівну зброю, то цим він ризикує перетворити російське вторгнення на Третю світову війну. А після того, як перша ракета влучить у центр Москви, проти України буде застосована тактична ядерна зброя. 

Дональд Трамп посилає на переговори з моск-тами осіб, котрі жахають своїм незнанням базової дипломатії. Ні держсекретар Марко Рубіо, ні спецпосланець Дональда Трампа Стів Віткофф виявилися не готовими до такої серйозної місії, в той час, коли вирішується доля західної цивілізації. Взагалі Віткофф, повторюючи наративи Кремля, висловлює цим слабку поразницьку позицію Вашингтону. Чим США ще більше поступаються позиціями Росії, яка не має жодних мотивів для припинення вогню, не відчуваючи тиску з боку Америки. 

Якщо Трамп здасть Україну на волю Путіна, то цим він відкриє скриньку Пандори та продемонструє всьому світові, що віднині всі теперішні міжнародні кордони явище абсолютно умовне і вони існують лише  тимчасово. Тому кожна більша країна має повне право вторгатися в іншу державу, силою забираючи її землі та проголошуючи їх своїми. 

І коли перемога України над моск-кими ордами означала б закінчення епохи імперій, то надання своєю бездіяльністю дозвіл Росії брутально захопити незалежну державу, ознаменує поразку всього західного світу та підштовхне Путіна до нового вторгнення до Європи. Яка нині, на відміну від України, абсолютно неготова до відбиття агресії терористичної путінської армії. Тож тепер вибір залишається за європейцями, і дуже важливо, чи встигнуть вони його вчасно зробити.

Дональд Трамп дуже далекий від образу сильної людини, яким бачать його політично зашорені прихильники. Насправді ж він слабкий, егоїстичний й нетерплячий. І те, що він постійно демонструє своє нетерпіння там, де потрібна була витримка та політична мудрість, стало благом для всіх противників Сполучених Штатів на глобальній арені. 

47 президент США є прихильником простих та швидких рішень, і не бажає задуматися над тим, до чого в підсумку здатні вони призвести. При чому, у нього повністю відсутня стратегія та він не має уявлення про те, як виглядатиме довга геополітична гра. І йому бракує терпіння грати в неї. Трампівське дитяче его може коштувати  людській цивілізації страшних втрат, які пізніше вже неможливо буде виправити. Але його прихильники продовжують сліпо вірити в його геніальність, і це корінним чином ще більше ускладнює ситуацію, котра виникла.

Президент США помилково вважає, що він може залякувати, шантажувати та економічно притиснути кожну націю, зробивши її покірною. Не усвідомлюючи, що національні інтереси як великих, так і не дуже націй, – набагато важливіші за роздуті амбіції та завищену самооцінку  Трампа.

Варто прямо сказати, що українці не згодні, коли з Вашингтону лунає, що «це не наша війна». Ця війна принесла американцям велику користь. Не поступившись і не дозволивши Путіну захопити нашу країну за декілька днів, як очікувалося, український народ зробив неоціненну послугу решті вільного світу.

А стримуючи наступ моск-ських орд, українці своїми життями завадили терористу номер один в світі – Путіну – поширити загрози кривавого вторгнення на інші держави Європейського континенту. Перша кісточка  демократичного доміно відмовилася впасти, але нинішні західні лідери, й досі, здається, не бачать у цьому великої цінності. Хоча теорія ефекту падіння доміно залишається актуальною зараз, як ніколи.

Не говорячи вже про те, що відмовою США протистояти Путіну, знищуються основи загальнолюдської моралі, котрі плекалися в Європі протягом довгих століть. Підтримка збоченого російського правителя-соціопата лише наочно показує, що в керівництві Америки тепер засіли угодовці, саме такий неприглядний образ Сполучені Штати у даний момент демонструють всьому світові.

Крім того, США не просто надавали допомогу Україні. Вони давали гроші військовим виробникам, одному із сегментів американського виробництва, який все ще процвітає і не був перенесений до Китаю. Побічними продуктами цього процесу є те військове обладнання, що відправляється в Україну. Інакше воно в Америці просто б накопичувалося, доки не застаріло та не було утилізоване.

Трампізм швидкими темпами знищує Америку. Адже ця наддержава може дуже швидко втратити свій почесний статус. Трамп не спроможний ізолювати Америку від решти світу, а лише здатен перетворити її колишню заслужену велич на нікчемність.  Питання в тому, чи знайдуться зараз в США здорові політичні, і не тільки, сили, щоб припинити просування 47 президента по цьому шляху. 

Американці, яким не байдужа подальша доля їхньої країни, мали б політично протистояти Трампу та його дилетантському режиму.  Ціна відмови від України рикошетом облетить весь світ, а резонанс буде сильнішим, ніж Сполучені Штати зможуть витримати. Велика й надпотужна держава, підпорядкована амбітному і неосвіченому диктатору, не матиме жодного майбутнього, якщо все так буде продовжуватися й далі. Дональд Трамп загрожує безпеці кожного, хто хоче жити у світі з правовим порядком.

Адже Росія не зацікавлена в припиненні війни. Російська Федерація зацікавлена в припиненні підтримки України Заходом, тому що хоча Москва отримує військове постачання з Північної Кореї, а безпілотники з Ірану, вона не в змозі перемогти Україну.  Особливо зараз, коли українці стали провідною нацією у веденні нового виду оборонної війни, заснованої на дешевих безпілотниках і кваліфікованих операторах цих безпілотників.

Якби Трамп хотів зробити щось добре та корисне для світу, він би оголосив, що хоче, щоб Конгрес дозволив довгострокове фінансування та постачання для цивільних і військових потреб України. А також переконався, що американські військові отримують необхідні нові навички від українських військових експертів, адже настала ера безпілотників.

Не можна допустити, щоб трампізм перетворився на  норму для Сполучених Штатів, а Путін, який вже четвертий рік криваво тероризує Україну, став нормою для світової спільноти. Адже спосіб закінчити війну в Україні простий. Диктатор Путін виводить свою армію, виплачує репарації, і тримається якомога далі від кордонів західних демократій та інших місць, де мос-ям не раді.

І поки Америка, керована Трампом, не прогарантує Україні суверенітет та територіальну цілісність, будь-який його «мирний»  план не уявляється здійсненним. Спосіб покласти край війні в Україні – це повернути росіян до Росії, відкинувши їх до кордонів початку 2014 року.

Відмовитися від підтримки України та дозволити Путіну робити  все, що він тільки захоче – це велика стратегічна помилка. Росія не перемагає на полі бою, але поступки російському диктатору, на жаль, впевнюють його в тому, що шанси знищити Українську державність у нього все ще залишаються. 

Зникнення держави України з мапи світу буде тотожно перетворенню  Трампа на «геополітичного Герострата». Коли ж це нарешті зрозуміють в Сполучених Штатах? Якщо для нього це не здається трагедією, то насправді знищення російськими варварами храму Української державності ознаменує собою початок кінця сучасного міжнародного порядку.

Бо глобальні наслідки подібного добровільного замирення з силами диявола ні для кого не пройдуть даремно. Поки Трамп підіграє Путіну, мир неможливий, але якщо він по-справжньому підтримає українців, досягнення миру в України стане реальністю.