Чому слід уникати схем швидкого збагачення та як захиститися від фінансового шахрайства

В Україні протягом 2024 року було зареєстровано майже 65 тис. кримінальних проваджень за підозрою у шахрайських діях (стаття 190 Кримінального Кодексу). Такі дані наводить Opendatabot з посиланням на Офіс генерального прокурора. Це на 21% менше, ніж 2023 року, але майже втричі більше, ніж за довоєнний 2021 рік, зазначає видання Delo.

Ці кримінальні провадження пов’язані як з незаконним заволодінням фізичного майна (нерухомості, транспортних засобів), так і грошей. У другому випадку потерпілі від шахраїв українці втрачають свої гроші, нехтуючи захистом особистих даних (повідомляють відомості про платіжні картки та рахунки третім особам), а також спокушаючись обіцянками швидкого збагачення від проектів, що мають ознаки фінансових пірамід.

На жаль, точної статистики, скільки громадян стали жертвами фінансових шахрайських схем, не існує. За даними та оцінками з відкритих джерел, щорічно учасниками сумнівних скам-проектів стають 250-300 тис. людей, а сума коштів, яку “інвестують” туди українці, становить близько 1 млрд дол. на рік.

Як переконатись, що інвестпроект не фінансова піраміда

Активність сумнівних (ненадійних) інвестиційних проектів постійно моніторить Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Нацкомісія веде своєрідний реєстр проектів, участь у яких може призвести до втрати капіталу (вкладень). 14 квітня цей реєстр поповнився шістьма новими учасниками, а станом на 22 квітня загальна кількість підозрілих проектів досягла 428.

Як вказує НКЦПФР, до “чорного списку” потрапляють фігуранти, які ведуть діяльність без дозвільних документів (ліцензій) і ставлять за мету заволодіти коштами громадян шляхом імітації процесу інвестування в різні фінансові активи.

Перед тим, як внести інформацію про інвестпроект до свого списку, НКЦПФР перевіряє його на відповідність до ознак сумнівності.

За версією комісії ознак шахрайства з інвестиціями загалом 10. І чим більшій кількості критеріїв відповідає проект – тим ймовірніше його діяльність пов’язана з обманом та порушенням українського законодавства.

Надвисокі прибутки – головна ознака фінансового шахрайства

Насамперед потрібно звернути увагу на те, який рівень заробітку обіцяє проект своїм клієнтам. Адже саме високий рівень потенційного прибутку стає головним аргументом для довірливих громадян.

Обіцяний дохід може досягати від 10-20% річних до 100% річних та більше. І це не у гривні, а в іноземній валюті. Окремі проекти обіцяють заробіток у розмірі 30-40% на день, а деякі махінатори – до 76% до вкладеної суми за 60 секунд.

Але в Україні розраховувати на гарантований дохід можуть тільки вкладники банків та покупці ОВДП. У гривні дохідність цих інструментів становить у середньому 13-17% річних, а у валюті 2-4% річних.

Тобто, незрозуміло, в який актив мають бути інвестовані гроші, щоб за рік 100 дол. подвоїлися чи потроїлися, перетворившись на 200-300 дол.

Організатори скам-проектів нерідко заявляють, що вони нібито інвестують кошти в акції зарубіжних компаній чи криптовалюту, на якій можна заробляти хоч тисячі відсотків на рік.

Але тут також криється обман. Ні на фондовому ринку, ні на крипторинку ніхто не може передбачити потенційний рівень доходу. Більш того, ризики втрати коштів там дуже високі, особливо при вкладенні у цифрові активи. А всі скріншоти та графіки, на яких намальовані прогнози щодо прибутку – не більш ніж підробка, щоб задурити голову інвесторам.

Офшорні адреси та жодних “паперових” договорів

Як правило (вірніше, у 99% випадків) фейкові фінансові та інвестиційні компанії не мають жодних ліцензій та дозвільних документів. Причому не лише в Україні, а й за її межами.

У кращому випадку реєстрація буде де-небудь на Сейшельських або Бермудських островах.

Але навіть якщо уявити, що проект зареєстровано у закордонній юрисдикції, все одно залишається питання щодо законності його роботи в Україні. Точніше, питань немає: будь-яка структура, яка не пройшла процедуру ліцензування в Національному банку чи НКЦПФР, випадає з рамок законодавства, яке регулює діяльність учасників фінансового та фондового ринку.

Поганими ознаками є відсутність фізичних офісів, зокрема й представництва в Україні. У кращому випадку для зв’язку буде адреса електронної пошти або онлайн-чат.

Найчастіше компанії не надають даних про те, хто їх власники, бенефіціари та керівники. Все це вкотре доводить, що проект існує лише віртуально, а при виникненні будь-яких проблем знайти відповідальних осіб, щоб подати на них заяву до правоохоронних органів чи позов до суду, буде просто неможливо.

Також потенційні клієнти не одержують на підпис договори та інші документи у паперовому чи електронному вигляді. Зазвичай все обмежується лише публічною офертою, яка розміщена на сайті компанії.

А якщо і передбачена процедура реєстрації/верифікації, то інвестору достатньо лише вказати будь-які ПІБ та номер телефону. Ні паспорт, ні ідентифікаційний код, щоб підтвердити особу, не потрібні. Хоча всі фінансові установи мають проводити ідентифікацію клієнтів (KYC) на основі його реальних документів.

Крах будь-якої фінансової піраміди – справа часу

Ще важливо звернути увагу на різні бонуси за залучення нових клієнтів.

“Приведи друга та отримай додатково +10% на місяць”, “Поділись реферальним посиланням і за кожного нового користувача буде нараховано 10 дол.” – все це стандартні хитрощі проектів, які працюють за принципом фінансової піраміди.

Поки є приплив нових інвесторів – структура живе, бо саме “свіжа кров” забезпечує виплати тим, хто прийшов раніше. Але як тільки потік клієнтів вичерпується — піраміда руйнується і всі, хто ризикнув вкласти в неї гроші, втрачають свої заощадження.

Що робити тим, хто потрапив до схеми фінансового шахрайства

Більшість скам-проектів працюють за однаковим принципом. Вони певний час створюють видимість, що заробляють гроші для своїх користувачів. Доки людина не перерахує шахраям справді велику суму.

Умовно кажучи, якщо в обороті 100-200 дол. – прибуток “капає” і його навіть можна вивести. Але як тільки інвестор розслабився і закинув у піраміду 5-10-20 тис. дол., починаються якісь збої з виплатами, підтримка компанії перестає відповідати на питання і гроші безслідно розчиняються.

Якщо трапилося щось подібне, необхідно звертатися зі скаргами до НКЦФБР та НБУ. Незважаючи на те, що проект навряд чи потрапляє до їхньої сфери відповідальності, реакція (будь-яка) з боку регуляторів фінринку зайвою не буде.

Обов’язково слід звернутися до правоохоронних органів із заявою про шахрайство та з вимогою відкрити кримінальне провадження за статтею 190 Кримінального Кодексу.

Фінальний етап – подання позову до суду. Але не варто забувати: судовий розгляд можливий лише за умови, що проект, підозрюваний у шахрайських діях, існує не лише на папері, а зареєстрований як юрособа, хай і не в Україні.

Для суду якраз стануть у нагоді звернення до Нацкомісії з цінних паперів та Нацбанку, а також будь-яка інша доказова база: листування та записи розмов з представниками обвинувачуваної сторони, документи, що підтверджують перекази коштів тощо.

За даними Opendatabot в 2024 році до суду дійшло близько 24% всіх кримінальних проваджень, пов’язаних з шахрайством. Яка частина їх закінчилася на користь позивачів – історія замовчує.

Шанси на успішне завершення судових баталій, звісно, є. Проте краще взагалі оминати будь-які підозрілі фінансові проекти стороною. Це збереже гроші, заощадить купу часу та нервів.

Автор: Павло Пшеничний

Джерело:  Delo

Tweet