США йдуть з Європи: Трамп може скоротити американську присутність на континенті задля угоди з Путіним

І, чим ближче до саміту НАТО наприкінці червня в Гаазі, тим більше зростає це занепокоєння, особливо серед країн східного флангу Альянсу.

Проте, якщо під час свого першого президентського терміну Трамп погрожував вивести США з НАТО, якщо європейські союзники не збільшать свої оборонні витрати мінімум до 2% ВВП, зараз ця планка зросла вже до 5% ВВП.

До того ж, зараз до цього додалися ще чотири вагомих фактори:.

скорочення держвидатків США;.

фокус Америки на Китаї;.

курс адміністрації Трампа на зближення з Росією;.

та критика європейської політики й окремих лідерів ЄС з боку команди Трампа.

Американські війська в Європі дислокуються відтоді, коли закінчилася Друга світова.

Під час холодної війни їхня кількість досягала майже пів мільйона військовослужбовців.

Після розвалу СРСР ця кількість скоротилася до десятків тисяч.

І, після початку російського повномасштабного вторгнення 2022 року, США збільшили свою присутність в європейських країнах-членах НАТО до близько 80 тис.

(на початку 2025 року Європейське командування США (EUCOM) заявляло про 84 тис.).

Найбільше американських військ у Німеччині — близько 39 тис.

На другому місці Польща — біля 10 тис.

І трійку замикає Італія — 13 тис.

Тож, не складно здогадатися, з яких саме країн буде виведено найбільше американського військового контингенту, якщо адміністрація Трампа все ж ухвалить це рішення.

Та чи ухвалить? І як це залежить від домовленостей Трампа з Путіним? Читайте в матеріалі ТСН.

Під час знаменитого спічу віцепрезидента США Джей Ді Венса на цьогорічній Мюнхенській безпековій конференції у середині лютого, коли він прямо сказав, що загроза Європі походить не від Росії чи Китаю, а зсередини самої Європи, міністр оборони Піт Гегсет перебував у Польщі з першим закордонним візитом.

І, стоячи на пресконференції зі своїм польським колегою, він заявив, що Європі не варто розраховувати, що американська військова присутність на континенті триватиме вічно.

Хоч американські ЗМІ й пишуть, що ще задовго до повернення Трампа до Білого дому США попереджали своїх європейських союзників про неминуче скорочення американського військового контингенту в Європі, бо Вашингтон хоче сфокусуватися на Китаї та Індо-Тихоокеанському регіоні, все ж повномасштабне вторгнення Росії в Україну внесло свої корективи, й тодішня адміністрація Байдена навпаки вирішила збільшити чисельність американських військ в Європі на 22 тис.

Проте, схоже, адміністрація Трампа переглядає це рішення.

У березні The Washington Post повідомляла про побоювання європейських лідерів щодо можливого рішення адміністрації Трампа скоротити присутність США в Європі на 20 тис.

Про таку ж саму кількість повідомляли ще в січні і європейські ЗМІ.

Проте вже в квітні NBC News написав про скорочення на 10 тис.

військових саме в країнах Східної Європи.

«Цифри ще обговорюються, але пропозиція може передбачати виведення до половини сил, надісланих Байденом (половини від 22 тис.

військовослужбовців — Ред.).

Внутрішні дискусії щодо скорочення кількості американських військ у Румунії та Польщі (хоча, не факт, що виведення відбуватиметься саме з цих двох країн — Ред.) відбувається в той час, коли Трамп намагається переконати Путіна погодитися на припинення вогню», — йдеться в публікації NBC News.

За словами шести американських та європейських чиновників, на яких посилається телеканал, це рішення зіграє на руку лише Путіну.

Ще в грудні 2021 року, за два місяці до початку повномасштабного вторгнення до України, в Кремлі в ультимативній формі вимагали від США та НАТО «збирати манатки» й забиратися на «кордони» 1997 року, ставлячи таким чином під сумнів кілька хвиль розширення Альянсу на Схід.

Росія й зараз не відмовилася від цього, що виходить далеко за рамки однієї з умов Путіна щодо невступу України до НАТО в рамках врегулювання війни.

Не є секретом, що в оточенні Трампа є люди, як виступають не лише за суттєве скорочення американського військового контингенту в Європі, а й навіть вихід США з НАТО.

Сам Трамп неодноразово запевняв, що Америка не збирається виходити з Альянсу, але послідовно критикував європейських союзників за недостатній рівень оборонних витрат.

Наприклад, 2020 року, під час свого першого президентського терміну, Трамп оголосив про виведення 12 тис.

американських військових з Німеччини, бо Берлін не хотів збільшувати витрати на свою армію.

У лютому 2021 року Байден зупинив це рішення.

Але ніщо не заважатиме Трампу це повторити.

Чинний президент США і його команда постійно повторюють, що це Америка платить за безпеку Європи в той час, як європейці, які «постійно обкрадали Америку», живуть заможніше за американців (що не є правдою — Ред.).

Дійсно, оборонний бюджет США цього року — це майже $900 млрд.

А у 2026 році Трамп обіцяє збільшення до $1 трлн.

У 2024 році американські оборонні витрати склали майже 70% загального оборонного бюджету НАТО (якщо скласти оборонні бюджети всіх країн-членів Альянсу — Ред.).

США вже давно й послідовно виступають за паритет в оборонних видатках.

Тобто, щоб європейські союзники США по НАТО плюс Канада й Туреччина витрачали на оборону хоча б стільки ж, скільки й Америка щороку.

Проте, навряд чи вони швидко збільшать свої оборонні витрати до 5% ВВП, як цього вимагає Трамп.

Адже ще не всі досягли навіть цільового показника у 2% ВВП, що було вимогою Трампа під час його першого президентського терміну.

До того ж, у розпал світової торгової війни.

Хоч адміністрація Трампа й призупинила дію нових драконівських мит на 90 днів, щодо експорту ЄС все одно застосовується базовий 10% тариф, плюс 25% на алюміній і сталь.

Тому багато експертів й аналітиків, і, треба сказати, небезпідставно, попереджають, що все це може штовхнути європейські країни в обійми Китаю, щоб зменшити свої втрати від захисних експортних мит, запроваджених Трампом, в умовах, коли їм треба збільшувати свої оборонні видатки.

Все це похитнуло довгострокову довіру до США.

Мало того, що Джей Ді Венс постійно критикує європейців за якусь не таку демократію, боротьбу з дезінформацією правих та ультраправих політиків, які майже всі в Європі підтримуються Росією, так він ще й пов’язує все це з оборонними видатками.

Нещодавно, наприклад, Венс натякав:.

«Вся оборона Німеччини субсидується американськими платниками податків.

Сьогодні в Німеччині перебувають тисячі й тисячі американських військових.

Ви думаєте, що американські платники податків витримають це, якщо вас кинуть до в’язниці в Німеччині за публікацію критичних твітів? Звичайно, ні».

На додачу, в нещодавньому інтерв’ю посол США при НАТО Меттью Вітакер хоч і підтвердив відданість Америки членству в НАТО та статті 5 Альянсу про колективну оборону, проте також закликав не забувати про статтю 3 щодо власної індивідуальної оборони кожної країни-члена блоку.

Саме тому, за його словами, так важливо збільшувати оборонні бюджети до 5% ВВП, на що вже погодилися чотири країни НАТО.

Проте, збільшення витрат на оборону — це одне, а значне скорочення американської військової присутності в Європі — зовсім інше.

Це не лише похитне статус-кво в регіоні після Другої світової і закінчення холодної війни, а й надішле чіткий сигнал Кремлю, що можна йти далі.

Вже не кажучи, що це може бути предметом ширшої домовленості Трампа та Путіна.

Поки що підтверджень цьому немає.

Це радше побоювання, до того ж цілком виправдані, окремих європейських країн, які межують з Росією та Білоруссю.

Разом із цим, наприклад, посадовці нордичних країн наполягають на розробці чіткої дорожньої карти, де буде прописано, як відбуватиметься вихід США з континенту, якщо Вашингтон зрештою ухвалить це рішення.

Поки що ми цього не бачимо.

Проте, ми бачимо, як США за другого президентства Трампа відступили від лідерства в допомозі Україні, зокрема й у групі «Рамштайн», домовляючись з Росією за спинами України та країн ЄС щодо, наприклад, визнання фактичної російської окупації українських територій.

До того ж, доволі серйозним дзвіночком для Європи на початку квітня став вихід американських військових з ключового хабу допомоги Україні в Польщі — аеропорту Ясьонка під Жешувом.

Саме через нього від 2022 року проходило 95% військової допомоги для України.

Контроль над аеропортом перебрав на себе НАТО.