Якщо Трамп таки вийде з переговорів: чотири сценарії для України
Якщо Трамп таки вийде з переговорів: чотири сценарії для України

Якщо Трамп таки вийде з переговорів: чотири сценарії для України

Ідеї про вихід Вашингтона з переговорів лунають не вперше.

У західних ЗМІ — безпрецедентний рівень інформаційного шуму щодо зриву переговорів у Лондоні через "деякі неприйнятні для Києва та Європи пропозиції Вашингтона". Підкріплює ці позиції й сам президент США Дональд Трамп, який виступив з критикою на адресу українського лідера Володимира Зеленського: мовляв, його заяви про невизнання окупації Криму Росією "шкодять мирним переговорам".

Чого чекати далі? Чотири можливі сценарії розвитку подій — у матеріалі міжнародної оглядачки "Телеграфу" Ольги Кирилової.

1 — США ще більше тиснуть

Основна проблема в тому, що в американській адміністрації, здається, немає ґрунтовного розуміння війни в Україні: як її першопричин — наприклад, звідки взагалі в Криму взялися російські підводні човни, про які згадав Трамп, — як і "червоних ліній", які не можна переступати, інакше це ще більше розв’яже Путіну руки.

Ані Трамп, ані Рубіо, ані Венс ніколи не були в Україні. Останній казав, що знає про ситуацію на місцях "зі сторіз". Але де гарантії, що ці історії не спотворені авторами, що їх розповідають?

Навіть публічні прихильники Трампа як-от його "топпастор" Марк Бернс нарікають на великий вплив пропаганди в США, яка змальовує українців неонацистами, расистами та корупціонерами. Позбутися цих хибних стереотипів та усвідомити, хто є агресором, а хто — жертвою, релігійний лідер думки зміг лише після візиту до зранених війною Бучі, Ірпеня, Бородянки та Кривого Рогу. Такий момент усвідомлення потрібен і для верхівки американського істеблішменту. Але як його забезпечити — велике питання.

Без цього на нас чекає ще більше пропозицій на кшталт визнання Криму російським, нейтралітету України та повернення до business as usual з Росією. Варто враховувати, що цього усвідомлення може й не настати, й бажання США зрозуміти росіян пересилить бажання зрозуміти українців.

Наше завдання — не зламатися під тиском з-за океану з вимогою прийняти умови, що не відповідають національним інтересам. Найближчими днями "шторм" лише посилюватиметься, і закінчитися це може другим сценарієм.

2 — США виходять з переговорів

Такий сценарій не був би несподіванкою, адже частина консервативних сторонників Дональда Трампа просувала подібну ідею давно: мовляв, Україна — частина Європи, то хай країни континенту розбираються з війною. І не лише перебирають на себе обовʼязок з постачання озброєння Києву, а й займаються дипломатичними зусиллями з врегулювання бойових дій.

Білий дім неодноразово наголошував, що відіграє роль медіатора між українською та російською сторонами та не займає позицію жодної із них. При цьому Трамп, як памʼятаємо, хвалився "гарними відносинами" з Володимиром Путіним, натомість Володимира Зеленського описував як "найкращого продавця у світі" чи "диктатора без виборів". Словом, відносини американського та українського лідера далекі від визначення "гарні", і свіжий пост Трампа — чергове цьому підтвердження.

Ще одна причина, чому адміністрація США може відійти від переговорного процесу — фактор часу. Ще на початку року американці публічними та приватними дипломатичними каналами дали зрозуміти — їхній президент хоче "швидкої угоди".

Наближається своєрідна психологічна позначка в перші сто днів Трампа на посаді, і якщо за наступний тиждень жодного прориву в його миротворчому медіаторстві не станеться (а це майже на 100% гарантовано), у лідера США може не стати бажання продовжувати далі. Врешті, як пояснює "Телеграфу" обізнане джерело, "у нинішній адміністрації багато чого диктується виключно настроєм Трампа".

Американці насамперед переслідують власні інтереси. Наприклад, інтерес укласти "угоду про копалини" з українцями та отримати доступ до ринку стратегічних мінералів, необхідних для багатьох галузей, в тому числі оборонної. Цю угоду президент США може гарно продати своїм виборцям, аргументувавши користь для американського народу.

Або інтерес відʼєднати РФ від Китаю з метою вдарити по геополітичних позиціях Пекіна у світі. Та чи можливо це взагалі за умов "вічної дружби" з Москвою, яку проголосили офіційні особи Піднебесної?

Оскільки треки переговорів з Москвою та Києвом у Вашингтона розділені, ніхто не заважатиме США продовжувати розмови з росіянами, наприклад, про інвестиції чи безпеку в Арктиці, залишивши українське питання десь на узбіччі.

3 — Україна погоджується на умови США, але…

Джерела "Телеграфу" в Штатах підтверджують наближеність до реальності так званого "мирного плану Трампа", злитого у виданні Axios. Він суперечить одразу декільком офіційним переговорним позиціям України, в тому числі щодо статусу Криму чи вступу до НАТО. Вдати відкритість до обговорення цих пунктів або зустрітися "десь посередині" по окремих з них — означає втримати США в переговорах та продовжити їхні дипломатичні зусилля щодо врегулювання війни.

Тривожна закономірність така: чим більше поступок з боку Вашингтона, тим більшими стають апетити Москви. На тлі зливів американських переговорних рамок, у Кремлі вже зажадали від Києва виведення військ з Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Немає сумнівів, що Росія припасла більший список бажань, який підсовуватиме американцям.

При цьому "план Трампа" перегукується з пропозиціями віцепрезидента Джей Ді Венса, які той виклав ще у вересні 2024 року. Тоді йшлося про фактичне замороження лінії фронту, збереження Росією контролю над окупованими територіями та нейтралітет України. Тобто: за сім місяців позиція команди Трампа майже не змінилася. Та навряд зміниться в осяжному майбутньому.

4 — Війна на виснаження продовжується

За попередніми розрахунками західних оглядачів, за нинішніх темпів витрат Росія здатна вести бойові дії принаймні два роки. Мета — виснажити українське військо, а також дочекатися втоми не лише США, а і Європи, щоб та кинула зусилля з озброєння Києва.

Якщо зараз американці настільки втомлюються, що виходять із переговорів, кремлівський диктатор Путін не захоче про щось домовлятися за європейського посередництва й продовжить ведення бойових дій.

Він відверто зневажає чинних лідерів країн ЄС. В омріяному "багатополярному світі" Путіна вагу мають лише кілька держав, окрім Росії — США, Китай та окремі країни Глобального Півдня. І якщо вже розмовляти про "російські інтереси", то лише з сильними світу цього.

Нагадаємо, раніше ексрадник Трампа з національної безпеки Джон Болтон розповів "Телеграфу", що президент США бачить світ через призму особистих відносин і насправді вважає Путіна другом.

Теги за темою
Україна Росія США Дональд Трамп
Джерело матеріала
loader