/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F8e583696a242d48c6cb121de82f874f5.png)
Україні в травні загрожує дефолт? До чого тут міністр часів Порошенка і чи реальні ризики
Україна провалила переговори з інвесторами
Британська газета Financial Times приголомшила український інформпростор інформацією про те, що Україні може загрожувати дефолт уже у травні цього року. Це нібито може статися, якщо держава не виплатить майже 600 мільйонів доларів або не зможе домовитись про реструктуризацію боргу.
"Телеграф" вирішив прояснити ситуацію і поставив експертам хвилюючі питання: про який борг взагалі йдеться і наскільки реальна загроза.
З чого все почалося
FT пише, що у Вашингтоні відбулася зустріч представників України з власниками боргу на 2,6 мільярда доларів, у ході якої країна не змогла досягти угоди про реструктуризацію державного боргу. У Міністерстві фінансів України заявили журналістам, що після провалу переговорів "розглянуть усі доступні варіанти".
"Києву доведеться вирішити, чи оголосити дефолт з платежу в розмірі близько 600 млн доларів, який має бути зроблений наприкінці травня і пов’язаний із показниками економіки у 2023 році, якщо він не зможе вчасно досягти угоди про реструктуризацію", — йдеться у матеріалі.
Про який борг йдеться
Фінансист Дмитро Олексієнкоу коментарі "Телеграфу" пояснив, що цей борг — це так званий борг на зростання економіки за ВВП варантами (ВВП варанти — цінні папери, що випускається державою, а виплати за ним залежать від зростання ВВП країни-емітента). Цей борг з’явився ще 2015 року під час президентства Петра Порошенка. Тодішній міністр фінансів Наталія Яресько провела реструктуризацію частини державного боргу, внаслідок якої 20% боргу було переведено з прямого боргу держави до державних деривативів.
Варанти Яресько
Держава, знизивши суму боргу на 3 мільярди, дала натомість кредиторам зобов’язання виплачувати відсотки з розрахунку цієї суми протягом 20 років і за умови, що ВВП України (який на той момент упав у два рази) відновиться на 20% від мінімуму.
Простіше: коли ВВП України зростає більш ніж на 3%, ми маємо виплачувати відсотки.
Кабальні зобов’язання
Олексієнко вважає, що схема з ВВП варантами — "це відвертий грабіж".
"У 2023 році ВВП зріс більше і ми повинні заплатити 600 млн доларів відсотків. Але ситуація, порівняно з 2015 роком, коли підписували ці боргові зобовʼязання, сильно змінилися. Через війну чинний уряд не визнає ці зобовʼязання та не бажає їх платити
На мою думку, це кабальні зобовʼязання які треба оскаржувати та переглядати, схема з ВВП варантами це відвертий грабунок навіть у мирний час, що вже казати про військовий, коли наш ВВП впав більше ніж на 30% а потім, на фоні низької порівняльної бази, почав відновлення", — вважає Олексієнко.
Який вихід
"Треба переглядати ці умови та відмовлятися від виплат, привʼязаних до зростання ВВП. Мені відверто не зрозуміло, чому Мінфін не зробив цього досі, спираючись на підтримку міжнародних партнерів, цей борг повинен бути реструктуризований, а краще взагалі списаний.
Тут питання не в грошах, в нас достатньо резервів для безболісного погашення цього боргу, але сама суть боргу привʼязаного до зростання ВВП це приречення економіки на стагнацію без надії на розвиток. Цей кредит давно не актуальний, його умови повинні були переглянути ще у першій рік війни після втрати Україною третини ВВП", — каже Олексієнко.
Чи реальна загроза дефолту?
Економіст Віталій Шапран:
"Навіть коли настає строк оплати боргу та купонів, майже по всім державним бондам в світі закладена умова Грейс періоду. Тобто якщо уряд не може платити, він звертається до інвесторів з пропозицією відкласти виплати та на перемовини там дається кілька місяців, поки йдуть перемовини дефолту не має".
Що кажуть у Мінфіні
Влада пояснює, що 24 квітня, Міністерство фінансів повідомило, що з 15 по 23 квітня Україна провела зустріч з членами Спеціального комітету, до складу якого входять інституційні інвестори — власники близько 30% ВВП варантів України, на якій представила пропозиції щодо реструктуризації ВВП варантів. Ця пропозиція сформована у відповідності до параметрів Програми МВФ з метою відновлення боргової стійкості та узгоджується з принципом рівного ставлення (Comparability of Treatment) Групи офіційних кредиторів України.
"ВВП варанти були створені для економічної реальності, якої вже не існує. Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання — це лише крихке відновлення після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною рф проти України. Ці інструменти не мають стати на заваді нашому відновленню. Наша мета — знайти справедливе та комплексне рішення цього питання", — кажуть в Мінфіні.
Україна запропонувала власникам ВВП варантів дві опції:
Перша опція: обмін варантів на додатковий випуск єврооблігацій, які були випущені в межах реструктуризації у 2024 році. Згідно з цією опцією, інвестори отримають той самий набір облігацій A і B, що й власники єврооблігацій минулого року, у співвідношенні: на кожну 1 одиницю варантів — 1,35 одиниці облігацій.
Друга опція: передбачає зміну умов випуску ВВП-варантів наступним чином:
- Виплати за 2025–2028 роки скасовуються;
- Можливість викупити/скасувати ВВП варанти буде продовжена до травня 2029 року, в той час як ціна викупу прогресивно зростатиме з 85 у 2026 році до 100 центів у 2029 році.
- Реструктуровані варанти (з виплатами в 2029–2041 роках) матимуть ті ж самі характеристики, що і діючі варанти, крім опціону викупу;
- Власники отримають 36,6 центів Облігацій A та Облігацій B на кожні 100 центів варантів.
"Україна залишається налаштованою на проведення конструктивних переговорів зі всіма власниками ВВП варантів з метою пошуку рішення яке дозволяє забезпечити довгострокову боргову стійкість, не створюючи загрози для відбудови та відновлення країни", — йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що держборг України перевищив нову позначку у 2025 році.

