Низка ГО заявила про спроби влади послабити інституцію Уповноваженого із захисту державної мови

Українські громадські організації опублікували спільну заяву, в якій повідомили про намагання влади послабити інституцію Уповноваженого із захисту державної мови. Відповідна заява з’явилася на сайті Порталу мовної політики, її авторами є понад 20 організацій.

8 липня 2025 року спливає 5-річна каденція Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя. Відповідно до статті 50 закону про державну мову Міністр юстиції, Міністр культури та стратегічних комунікацій і Уповноважений Верховної Ради України з прав людини за три місяці до цієї дати мали подати на розгляд уряду кандидатуру для призначення на цю посаду на наступний термін.

«Як нам стало відомо, ці посадові особи кулуарно, потай від громадськості,  подали до Кабінету Міністрів кандидатури, придатність більшості з яких до виконання на належному рівні функцій Уповноваженого із захисту державної мови викликає серйозний сумнів. Ідеться про працівників академічних інституцій – фахівців у галузі фольклору та етнографії», — кажуть представники ГО.

Автори заяви наголошують, що інституція Уповноваженого – це не про мовознавство, етнографію чи фольклор. Її завданнями відповідно до статті 49 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є:

1) захист української мови як державної;

2) захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою

Закон  зокрема визначає, що кандидатом на посаду Уповноваженого може бути громадянин, який «має досвід правозахисної діяльності або досвід діяльності із захисту державної мови та здатний за своїми діловими і моральними якостями, освітнім і професійним рівнями виконувати відповідні посадові обов’язки».

«Нам відомо, що дивний підхід до підбору та висунення кандидатур зовсім не є випадковістю чи недбалістю. На жаль, це наслідок втручання офісу Президента, який у найгірших традиціях “телефонного права” прагне реалізувати сценарій призначення “ручного” Уповноваженого, який через брак необхідного досвіду та невідповідність кваліфікаційним вимогам не зможе ефективно відповідати викликам у галузі захисту державної мови, що стоять перед Україною», — йдеться у заяві.

Представники громадських організацій розцінюють ці дії як спробу навмисного нівелювання захисту державної мови, послаблення державної мовної політики в умовах, коли її захист і утвердження є надважливою складником російсько-української війни.

«Такий розвиток подій безумовно грає на руку Росії та її п’ятій колоні, провокуватиме активізацію проросійських сил, а також суспільне збурення через небажання влади ефективно захищати право громадян на власну мову у власній державі», — вважають автори заяви.

З цієї причини вони закликають: 

• Президента і його офіс – не втручатися в процес призначення Уповноваженого із захисту державної мови, який є компетенцією уряду;

• кандидатів, які не відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам – не бути інструментами реалізації сценарію послаблення важливої інституції і зняти свої кандидатури;

• очільників міністерств і відомств, які висунули згадані кандидатури – відкликати свої подання і внести натомість кандидатів, що мають значний досвід діяльності з захисту державної мови.

«Ми вважаємо очевидним, що серед таких кандидатів має бути Тарас Кремінь, який під час першої каденції засвідчив високий професіоналізм, незалежність і ефективну роботу із захисту державної мови та відповідно до закону “може бути призначений на посаду Уповноваженого повторно”», — кажуть заявники.

Насамкінець вони закликали Кабмін розглядати лише ті кандидатури, які однозначно відповідають визначеним законом вимогам і призначити людину, яка забезпечить сталість та ефективність роботи інституту Уповноваженого із захисту державної мови в умовах війни.