Три роки російської війни в Україні не лише призвели до людських втрат і руйнування інфраструктури, а й завдали масштабної шкоди клімату. Згідно з попереднім дослідженням Ініціативи з обліку викидів парникових газів внаслідок війни, за період з 24 лютого 2022 року по 23 лютого 2025-го викиди парникових газів, спричинені російським вторгненням, сягнули 230 млн тонн CO2 еквіваленту.
Протягом третього року війни викиди зросли на 30% (55 млн тонн CO2 екв.) порівняно з попередніми періодами. Викиди за три роки повномасштабної війни можна зіставити із загальним обсягом річних викидів одразу чотирьох європейських країн — Австрії, Угорщини, Чехії та Словаччини, разом узятих, або ж викидів від 120 млн автомобілів на викопному паливі.
Структура викидів: бойові дії та пожежі лідирують
Автори дослідження виокремили шість основних категорій викидів, зумовлених війною.
Найбільша кількість викидів пов'язана безпосередньо із бойовими діями — 82,1 млн тонн CO2 екв., що становить 36% від загального обсягу. Ця категорія охоплює викиди від споживання палива військовою технікою, виробництва та використання боєприпасів, виробництва військової техніки та будівництва укріплень.
На другому місці — викиди, пов'язані з реконструкцією зруйнованих будівель та інфраструктури, вони оцінюються в 62,2 млн тонн CO2 екв. (27%).
Третім за обсягом джерелом стали ландшафтні пожежі — 48,7 млн тонн CO2 екв. (21%). Саме ця категорія продемонструвала найбільше зростання 2024 року, коли площа згарищ більш як подвоїлася порівняно з попередніми роками.
Посушливе літо та війна — нищівна комбінація для лісів
Велике занепокоєння викликає різке збільшення кількості лісових пожеж 2024 року. Загальна площа згарищ — 92,1 тис. га. Це вдвічі більше, ніж у середньому у попередні два роки. Більшість цих пожеж спричинено саме бойовими діями (див. рис.).
Експерти пов'язують таке зростання з незвично сухими погодними умовами, які, ймовірно, є наслідком зміни клімату. Це створило ідеальні передумови для того, щоб пожежі, спричинені бойовими діями, починалися як невеликі загоряння, а потім переростали у великі. Особливо складна ситуація в зоні бойових дій, де пожежникам небезпечно працювати, тому вогонь часто вирує неконтрольовано.
Інші джерела викидів
Дослідження враховує також такі основні джерела:
- руйнування енергетичної інфраструктури — 19 млн тонн CO2 екв.;
- зміну маршрутів цивільної авіації через закриття повітряного простору — 14,4 млн тонн CO2 екв.;
- переміщення біженців — 3,3 млн тонн CO2 екв.
Постійні обстріли енергетичних об'єктів призводять до викидів не лише CO2, а й гексафториду сірки (SF6) — парникового газу, що за наслідками для довкілля в 24 тис. разів потужніший за CO2.
Як оцінюються кліматичні наслідки війни та хто має нести відповідальність?
Оцінюючи кліматичну шкоду, автори дослідження застосовують соціальну вартість вуглецю у розмірі 185 дол. за тонну CO2 екв.
Соціальна вартість вуглецю вимірює нинішню вартість додаткової одиниці парникових газів, викинутої зараз, підсумовуючи загальну глобальну вартість шкоди, якої вона завдає протягом усього свого життєвого циклу в атмосфері. Цей показник охоплює економічні збитки від зміни клімату, що можуть бути відчутні в секторах сільського господарства, енергетичних послуг, продуктивності праці, а також різні види ризиків, що пов’язані зі здоров’ям людей (зокрема, рівень смертності) та екосистемами. Якщо застосувати соціальну вартість вуглецю, то загальна кліматична шкода, завдана повномасштабною війною, оцінюється в понад 42 млрд дол.
Оцінка кліматичної шкоди від війни — це доволі новий крок, адже раніше не існувало поширеної практики, тим паче в умовах бойових дій, проведення настільки детальної та комплексної оцінки впливу війни на клімат. Це створює можливість для України не лише оцінити масштаб шкоди, а й адвокатувати на міжнародному рівні питання екологічної та кліматичної відповідальності агресора.
Звіт з обліку викидів парникових газів під час війни — це важливий крок у зусиллях з притягнення Росії до фінансової відповідальності за відповідну шкоду.
Довідка ZN.UA
Дослідження проведене Ініціативою з обліку викидів парникових газів внаслідок війни, ГО «Центр екологічних ініціатив «Екодія» за підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
У цьому документі підраховано викиди вуглецю, спричинені повномасштабним вторгненням Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року і триває донині. Він спирається на детальний аналіз і моделювання, які фіксують лише ті викиди, що пов’язані з війною та її наслідками в Україні та Росії. Основоположні методології лишаються загалом незмінними з попередньої ітерації звіту, який пропонує читачеві більш детальне пояснення розрахунків.
Над оцінкою викидів, спричинених війною, працюють міжнародні та українські експерти. Леннард де Клерк і Микола Шлапак є незмінними авторами всіх ітерацій звіту. Леннард де Клерк — нідерландський інженер, експерт з кліматичних питань, один із перших у світі, хто почав системно вивчати вплив збройних конфліктів на клімат. Саме він координує роботу міжнародної Ініціативи з обліку викидів внаслідок війни. Микола Шлапак — український фахівець з питань охорони довкілля, обліку викидів парникових газів і кліматичної політики.
До підготовки звітів на різних етапах також долучаються інші експерти, зокрема, провідна українська кліматологиня Світлана Краковська, а також фахівці з моніторингу пожеж і просторового аналізу.
Звіт «Вплив російської війни в Україні на клімат: 24 лютого 2022 — 23 лютого 2025» опубліковано за підтримки Європейського кліматичного фонду (ECF) і Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI).