Без суржика: як сказати українською «нержавіюча сталь»
Без суржика: як сказати українською «нержавіюча сталь»

Без суржика: як сказати українською «нержавіюча сталь»

Без суржика: як сказати українською «нержавіюча сталь»

Пояснення дала експертка.

Через війну, яку розпочала Росія, багато українців відмовилися від використання російської мови і перейшли на українську. Але вони не завжди можуть правильно перекласти деякі слова.

Філологиня та літературна редакторка Ольга Васильєва розповіла виданню «Главком», як сказати українською «нержавеющая сталь».

За її словами, у Радянському Союзі, якщо й створювали українські технічні терміни, то шляхом калькування з російської мови. Так виникло, наприклад, словосполучення «нержавіюча сталь». Проте варто пам’ятати, що період розвитку українського термінознавства в СРСР був надзвичайно коротким – лише з 20-х до 30-х років ХХ століття. Після цього майже всіх мовознавців, які працювали над українською технічною термінологією, репресували.

Тому щодо «нержавіючої сталі» філологи зараз пропонують різні варіанти:

  • сталь неіржавна;
  • сталь нержавна;
  • сталь нержавкá;
  • сталь нержавійна.

Українські словники подають дієслова «ржавіти» і «іржавіти» як дублети, тобто рівноправні варіанти. У розмовній мові найбільш поширеним варіантом залишається «нержавійка», тому «нержавійна» може бути найбільш відповідним прикметником, хоча видатний мовознавець Олександр Пономарів пропонував використовувати саме «нержавна».

Лайфхаків, «як російськомовному перейти на українську», вже безліч. І всі, хто хотів, уже давно ними скористалися, хоча й не завжди вдало. Соціологи свідчать, що чимало українців в обставинах російської агресії свідомо почали спілкуватись українською. Але, по-перше, деякі з цих спеціалістів прогнозують, що значна кількість таких ентузіастів знову відкотиться до звичної російської, щойно військова загроза спаде і ми повернемося до звичних умов життя. По-друге, деякі з цих «нових українців» говорять державною виключно в публічному просторі. Як українці розв'язують мовне питання – читайте у матеріалі журналіста з Херсону, фрілансера у сфері поліграфії Володимира Шишкова «Перехідний вік мови» на ZN.UA.

Джерело матеріала
loader