Маєш крипту — податкова йде по тебе: скільки криптовласникам в Україні доведеться платити податків
Маєш крипту — податкова йде по тебе: скільки криптовласникам в Україні доведеться платити податків

Маєш крипту — податкова йде по тебе: скільки криптовласникам в Україні доведеться платити податків

Про криптовалюти в You.

Tube ви зазвичай дивитесь різних блогерів.

Але не вони вирішують, що буде з криптою в країні на законодавчому рівні.

Втім, зараз ми розкажемо вам про справжній епохальний криптострим.

Депутати, керівники податкової, Міністерства фінансів, Нацбанку та інші криптознавці зібрались у «зумі» вирішувати долю першого в Україні закону про регулювання криптоактивів.

Що навирішують в прямому ефірі наші обранці на чолі з Данилом Гетманцевим? Скільки всім криптовласникам доведеться платити податків? Чи отримують Нацполіція, БЕБ та СБУ право нишпорити по ваших криптогаманцях? Які заборони готують нардепи і що дозволять простим криптовласникам — читайте у проєкті Хапуга.

Законопроєкт про регулювання віртуальних активів.

Законопроєкт, який дуже довго чекав на свій час і нарешті дочекався.

Це законопроєкт про регулювання віртуальних активів.

Розібратись з основними положеннями, пояснити людською, простою мовою нам допоможе Вадим Груша, засновник міжнародної платформи з віртуальних активів «Трасті Плюс».

«Очікування досить такі, незрозумілі.

Очікування саме такі, що буде якась ясність, хто все ж таки буде регулятором, як буде регулюватися, як будуть врегульовані податкові питання.

І в цілому питань з точки зору регуляції криптоактивів чи віртуальних активів дуже багато.

Хочеться вже отримувати якусь ясність, тому що Україна в цьому сенсі сильно відстає», — каже Вадим Груша.

Без внесення змін до податкового кодексу ринок залишається в підвішеному стані.

Ніхто не знає, скільки платити податків, за якими правилами і хто це має контролювати.

Який ризик може нести неврегульована в правовому полі крипта.

Криптовалюта не є неврегульованою чи незаконною, пояснює Вадим Груша.

Немає правового поля для компаній, які б могли бути надавачами послуг в цій сфері.

Немає необхідних правових підстав чи конструкцій, які б дозволили вести таку діяльність у нас в Україні.

«Оце є проблема, яку, теоретично, ось ці ініціативи мають вирішити.

Зараз виходить так, що з кожної операції продажу треба платити податок на доходи фізичних осіб.

Це трохи неробоча схема, тому що, якщо ви, наприклад, торгуєте криптою, ви її кожен день купляєте і продаєте з ціллю отримати прибуток, то податок з кожної торгової операції платити — не то що невигідно, це неробоча схема.

Тому люди вже вигадують собі, як платити податки і чи взагалі їх платити.

Кожен собі сам ухвалює рішення.

Зараз обговорюється те, що податок платиться саме з результату, тобто з доходу, який вийшов протягом року з операції з віртуальними активами.

Це показує структуру того, як платити податки.

Це як і фізичним особам, так і юридичним.

Це, загалом, цікаво і для людей, які зараз здійснюють обороти віртуальних активів зокрема», — каже Вадим Груша.

Простіше кажучи, податок сплачуватиметься не з кожної операції і не зі всього, що отримали, а тільки з чистого прибутку.

І це рахується за рік.

Якщо було кілька угод, сумуються всі доходи і всі витрати.

І вже потім визначається, чи був прибуток, чи збиток.

Своєю чергою, збитковий продаж криптовалюти, дохід від продажу на суму, яка не перевищує одну мінімальну зарплату, та обмін однієї крипти на іншу в разі ухвалення цього законопроєкту оподатковуватись не будуть.

Якщо ви купили крипту до того, як закон набуде чинності.

Якщо ви купили криптовалюту до того, як новий закон набуде чинності, і продасте її протягом 2026 року, то зможете заплатити податок за зниженою ставкою лише 5% замість стандартних 18%.

Втім, стосується це тільки фізичних осіб.

Це як акція від держави.

Встигни продати — заплати менше.

Хороша можливість законно вивести крипту з тіні і водночас зекономити на податках.

Юрособи, які володіють або торгують криптою, тепер будуть звітувати так само, як і з акціями чи іншими фінансовими активами.

Кожну купівлю і продаж треба буде фіксувати.

Прибуток рахується за кожним активом окремо.

Податки — з різниці між купівлею і продажем.

І перехідного періоду їм не дадуть, бо за законом вони вже й раніше мали все вести офіційно.

Навіть якщо це крипта, куплена давно.

А от малий бізнес, який працює на спрощеній системі оподаткування, легально торгувати криптовалютою не зможе.

Законопроєкт такі операції забороняє.

Але навіть якщо зняти обмеження для бізнесу, постає інше питання.

А як взагалі підтвердити, хто і скільки продав криптовалюти? Як держава дізнається про ці операції?.

«Коли запрацює закон, біржі зобов’язані будуть пройти авторизацію або ліцензування на території країни, і це будуть локальні представництва або компанії, вони будуть виконувати норми цього закону», — каже Вадим Груша.

Хто буде регулювати ринок віртуальних активів.

І ось тут виникає ще одне критичне запитання: а хто ж буде регулювати ринок віртуальних активів в Україні? На папері це має вигляд зрозумілий, але всередині комітету вже точиться серйозна дискусія.

Деякі інституції вже провалили іспит.

Про це безпосередньо сказано під час обговорення.

Закон передбачає, що над ринком крипти може наглядати не один регулятор, а два.

Національний банк України вже визначений як один із наглядових органів.

Ще один орган, який Кабінет міністрів може призначити додатково, і буде називатись регулятором.

Якщо НБУ стане єдиним регулятором, він отримає всі повноваження сам.

Якщо ж Кабмін вирішить, що регулятором має бути інший орган, тоді буде розподіл обов’язків між ним і НБУ.

Після років абстрактних розмов і нерозуміння сьогодні лунали пропозиції більш наближені до реальності.

Це не просто, що робити з криптою, а як саме це робити, з урахуванням ринку, гравців та ризиків.

І хоча дискусія була жвавою, на голосуванні всі були одностайні.

«Прекрасне одноголосне рішення, всім дякую, 25 за», — підсумував голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Проте таке показове голосування не означає, що запитань більше немає.

Навпаки, саме під час обговорення це стало зрозуміло.

Представники комітету значно глибше розібрались в темі, але водночас залишилось чимало невизначеностей.

То що ж пропонує цей законопроєкт? І чому на нього покладають такі надії?.

Які ключові зміни пропонує законопроєкт.

За словами Вадима Груши, відбулися ключові зміни розуміння того, що таке віртуальні активи.

«Ми побачили, що представники значно сильно просунулися в розумінні взагалі цієї природи, цієї індустрії.

І це в певному сенсі вселяє якусь надію, що щось адекватне, можливо, й вийде з цього закону.

Це, точно можна зазначити, не зрівняти з тим, що було раніше.

Зараз значно просунулися», — пояснює експерт.

Втім все ще немає жодної ясності, хто буде регулятором.

«Видно, що цього консенсусу не відбулося до цих пір.

Є чітка інформація про те, що НБУ точно є регулятором, але чи буде він одним, чи він буде одним із декількох регуляторів?» — каже Вадим Груша.

Також законопроєктом пропонують чітко впорядкувати підхід до оподаткування.

«У цьому підході чітко пропонують запровадити пільговий період для людей, які отримали віртуальні активи до набуття законом чинності, тобто до його фактичного ухвалення.

Чітко розказують про підхід до обчислення цього податку і фактично дозволяють людям доходи, отримані від діяльності в сфері віртуальних активів, їх безперешкодно вводити в традиційний фінансовий ринок», — каже Вадим Груша.

Це буде стосуватися всіх, без винятку — трейдерів, бізнесу і пересічних користувачів.

«Це буде стосуватися всіх, без винятку.

Тобто немає жодного учасника чи дотичної людини до ринку віртуальних активів, якого б це не стосувалося.

Все, як ми говорили, буде чітке і прозоре правило до оподаткування, до ведення діяльності, принаймні, таких простих бізнес-моделей», — каже Вадим Груша.

Ми бачимо, що у Верховній Раді вже з’являється глибше розуміння самої природи крипторинку.

Втім, водночас виникає ще одне важливе запитання.

Як не зробити так, щоб новий ринок одразу віддали не тим гравцям? Хто отримає доступ — це вже не просто технічна деталь, а визначальний фактор успіху або провалу реформи.

«Треба чітко розуміти, що не сподобалось — що один із варіантів, що дадуть доступ до ринку тим учасникам, які вже ліцензовані тими чи іншими моментами в фінансовому ринку.

Це, звісно, навряд чи є добрим сигналом, якщо так відбудеться.

Тому що, як ми говорили, навряд чи ці організації мають як експертизу, так і технічні засоби, так і в цілому розуміння, як цей бізнес працює, на чому там взагалі гроші заробляються, банально.

Тобто в них банальне розуміння бізнес-моделі може бути слабке.

Тому, якщо є суперпримітивна бізнес-модель з продажу і обміну віртуальних активів, це зрозуміло.

А моделей в крипті, бізнес-моделей, їх дуже багато.

І якщо ми підемо цим шляхом, то ми ризикуємо дуже сильно.

Наш цей вже запізнілий вхід до регульованого ринку, фактично тільки ще розтягнути.

Може запрацювати якась бізнес-модель ефективно, якась взагалі може не запрацювати.

Тобто є величезний ризик», — каже Вадим Груша.

Законопроєкт ще навіть не дійшов до першого читання, але вже викликав жваві дискусії і приніс важливі сигнали.

Нарешті з’являється логіка в оподаткуванні.

З’являється прозорий механізм входу в ринок для компаній.

І головне — користувачі та бізнес отримують можливість працювати офіційно, не озираючись на сіру зону.

Попереду ще цілий законодавчий марафон із правками, коментарями і, можливо, новими несподіванками.

А нам залишається чекати на подальші розгляди, слухання і читання, і спостерігати, чи перетвориться це на справжню реформу, чи знову зависне в повітрі.

На You.

Tube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Маєш крипту? Податкова йде по тебе! Скільки криптовласникам в Україні доведеться платити податки?.

Джерело матеріала
loader