"Хороші квартири для всіх": що таке комуналки та як вони з'явилися

Комунальною називають квартиру, що складається з двох і більше ізольованих кімнат. Власників або наймачів такого житла є кілька – від двох і більше осіб, розповідає 24 Канал.

Як з'явилися комунальні квартири

В Україні комунальні квартири з'явилися в 1919 році. Тоді почалися так звані реквізиції житлової площі, коли власникові повідомляли, що тепер його квартира належить державі, і жити там буде не одна сім'я.

Уявіть собі, до вас приходять люди і кажуть: у вашій спальні буде жити сім'я з підвалу, а у вашій вітальні ми поселимо родину робітників із восьми осіб. Збагнути, що відчували ці люди в той момент, – складно. Для них це була дуже серйозна трагедія,
– розповідав у коментарі ZAXID.NET доктор історичних наук, професор КНУ Мирослав Борисенко.

Згідно з тодішнім житловим кодексом, мінімальна площа для одного мешканця становила в середньому 14,5 квадрата. Однак цього мало хто дотримувався.

Як розповідає історик, цей історичний період у СРСР називаємо квартирним переділом. Він був ідеологічним і відбувався під гаслом "хороші квартири для всіх". Так влада закривала потребу робітників у житлі й доводила, що начебто дбає про їхній добробут.

Яким був побут у комуналках

Кожна сім'я або окрема людина займала одну чи декілька кімнат – це був їхній особистий простір. Однак "місця загального користування", до яких належали кухня, ванна, туалет, а також коридор і передпокій, мешканці ділили.

Побут у комунальних квартирах був складний і часто супроводжувався конфліктами. Прибирали мешканці за визначеною чергою, як і готували. Деякі сім'ї навіть ділили конфорки й не дозволяли займати їх самовільно.

Сварки за користування електроенергією теж були: чи то у комуналці стояв один лічильник, чи їх було кілька. Комунальні квартири довго залишалися без ремонту, бо всі мешканці не могли дійти згоди.