MY.UAНовини
З картинками
Текстовий вигляд
uk
УкраїнськаРосійська
2 травня, п’ятниця
Черговий камінь парламентського спотикання - гроші на ЗСУ, а не на партії
Черговий камінь парламентського спотикання - гроші на ЗСУ, а не на партії

Черговий камінь парламентського спотикання - гроші на ЗСУ, а не на партії

Опозиція закидає провладним депутатам, що ті спрямовують гроші не туди, куди треба. "Заруба" сталася довкола державного фінансування політичних партій. За законом ці кошти мають витрачатися на їх статутну діяльність. А опозиціонери марно вимагають віддати державне фінансування партій на ЗСУ. Державне фінансування партій тема не дуже розкручена в медіапросторі. Після повномасштабного вторгнення партійна підтримка державою взагалі була під питанням. Однак, "розрулили": в 2023 році на партії було передбачено 366,2 мільйона гривень. Принаймні так зазначалось у проєкті держбюджету України. Ця сума стала однією з найнижчих із 2016 року, коли партії почали отримувати гроші від держави. Таким "бідним" для партій був ще 2020 рік. Тоді їм видали всього 284 млн. грн.Нагадаємо, той рік був першим після виборів нового президента. Зважаючи на обставини, зменшення обсягів державного фінансування виглядає логічним. А вмудрився мінфін його зменшити, застосувавши формулу, відмінну від передбаченої законом.Любителям математичних вправ буде цікаво: чинна формула в законі "Про політичні партії в Україні" виглядає так: 1% від розміру мінімальної заробітної плати множиться на кількість виборців, які брали участь у голосуванні на останніх парламентських виборах. У 2019 році голосувало 14 759 548 чоловік.Однак, і фактичні видатки на фінансування партій у 2023 році були нижчими, ніж закладені у проєкті держбюджету. Наприклад, державних коштів не отримала "Опозиційна платформа — за життя". Улітку 2022 року за позовом міністерства юстиції українська Феміда заборонила діяльність ОПЗЖ.Таким чином, майже 55 млн гривень, передбачених на фінансування ОПЗЖ, залишилися в бюджеті. Тож востаннє партія отримувала держфінансування у першому кварталі 2022 року, і ця сума становила 33 млн гривень. Під питанням у 2022 році було й фінансування "Голосу". Ще наприкінці 2020 року за підсумками перевірки фінзвітності партії НАЗК виявило в партійних звітах низку порушень і прийняло рішення про зупинку державного фінансування. "Голос" із рішенням НАЗК не погодився і звернувся до суду. Розгляд справи проходив з перемінним успіхом для партії. У 2021 році суди кілька разів ухвалювали рішення на користь "Голосу", але останнє, що припинило фінансування було рішення НАЗК.Сталось це тоді, коли після відходу з великої політики ексголови "Голосу" Святослава Вакарчука, це суголосся розбилось на декілька груп. Тобто політсила розкололась. Однак побоювання, що партія може повністю перейти під чиюсь всеохопну парасольку, не справдилось. Принаймні, одна частина так і залишилась первозданним "Голосом". А керманичі іншої - почали бігати в офіс президента до його глави Єрмака, як на роботу. Тож, часткове поглинання "Голосу" "Слугами народу" таки сталось. То скільки партій і в якому обсязі отримують наразі фінансування? За 2025 рік даних ще немає.А приблизно підрахувати скільки можна було б перенапрвити на ЗСУ можна за даними минулого року. Отже, за один квартал 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції здійснило щоквартальний переказ чотирьом політичним партіям, представленим у парламенті.Про це свідчать дані Єдиного порталу використання публічних коштів Spending.gov.ua.Таким чином, загальна сума коштів платників податків, які направили на фінансування партій сягнула 210 млн грн.Зазначимо, це – лише чверть від того, скільки отримають партії протягом року. Платежі на фінансування їхньої діяльності здійснюються щоквартально.Загалом, як свідчать відкриті дані, після початку великої війни станом на кінець січня 2024 року НАЗК переказало політичним партіям 1369,57 млн грн. Найбільше для "Слуг народу" – 883,61 млн грн, "Європейська солідарність" отримала 289,44 млн грн, "Батьківщина" – 167,61 млн грн, "Голос" – 28,91 млн грн. Чи можна вважати це розкішшю під час війни? Звісно, так. І взагалі виникає питаня, чи потрібно фінансувати політичні партії з державного бюджету?Однак те, що в багатьох країнах є державне фінансування політичних партій, щоби уникати значного впливу на політичні сили олігархів, говорить само за себе. І там це працює."Аргумент на користь державного фінансування політсил такий, що воно спрямоване аби політичні партії не чіплялись на короткий повідок олігархів, котрі скидають на їх утримання гроші. А це - агітаційні витрати, паливо, плакати, друк, інформаційні блоки. Можна, щоб партія жила лише на членські внески. Але тоді прихильники політичних сил, які не є їх членами, також повинні взяти на себе тягар фінансової підтримки партії, за яку збираються голосувати", — зазначив суддя Конституційного суду України у відставці Віктор Шишкін.Але чи можна впевнено стверджувати, що парламентські партії обходяться без олігархічних інʼєкцій? Питання.Зрозуміло, що партії, - і ті, котрі діють, і котрі формуються, - також мають знаходити фінанси на свою діяльність та діяти прагматичніше в час війни. Робити не те, чого хочеться, а що диктує реальність виживання.Думка українців, що звучить на різних соціальних платформах з приводу фінансування партій доволі категорична й подекуди це справедливо. Мовляв, яке фінансування партій, якщо у нас замість партій клуби багатіїв за інтересами, які нічого спільного з партіями не мають.
Джерело матеріала
Gazeta UAGazeta UA
Згадувані персони
Святослав Вакарчук
Святослав Вакарчук
Громадській діяч, Діяч культури, Знаменитість
2 згадки
loader
loader