Точно не буде тюхтієм: наскільки рішуче Мерц підтримуватиме Україну

Однак не варто очікувати різких змін, оскільки новий глава МЗС та радники міністрів прийшли з оточення колишнього канцлера Олафа Шольца. Таку думку 24 Каналу висловив політолог Олег Саакян.

Що стоїть за риторикою Мерца

За словами політолога, Фрідріх Мерц наразі послідовно демонструє підтримку України. Але якщо подивитися на кадрові призначення – як-от нового міністра закордонних справ чи радників нинішніх міністрів, – помітно, що частина з них прийшла з оточення Олафа Шольца, тобто з консервативного крила нинішньої правлячої партії.

Також варто звернути увагу на зміну риторики Мерца: вона ставала більш різкою у міру наближення коаліційного голосування. Усе це свідчить про те, що того рішучого й безкомпромісного Мерца, якого ми бачили під час виборчої кампанії, найімовірніше, вже не буде. Але водночас він точно не стане тюхтієм, який просто повторюватиме позиції Меркель чи Шольца.

Мерц вибудовував свою політичну кар'єру на образі "анти-Меркель", – і від цього він не відмовиться,
– наголосив Саакян.

Далі почнуться апаратні ігри, в яких ми побачимо, наскільки він є вправним політичним гравцем, чи зможе перемагати у складних комбінаціях і залаштункових домовленостях. Таких ситуацій буде чимало.

Німеччина матиме складний уряд: проблеми очікуються як у виконавчій, так і в законодавчій гілках влади. Це вже помітно за останніми електоральними подіями.

Про підтримку України

На думку Олега Саакяна, підтримка з боку Німеччини зростатиме, але не з тією рішучістю, на яку ми сподіваємося. Важливо розуміти, що наші уявлення про політичну волю відрізняються. Те, що в Німеччині вважається "рішучим", в українських реаліях виглядає як "середня проактивність".

А те, що ми вважаємо рішучістю, для Німеччини взагалі є недосяжною величиною – не лише через погані причини, а й через інституційну сталість, інертність та неможливість рухатися з таким надривом,
– додав він.

З одного боку, це сила Німеччини: незалежно від того, хто при владі, політична система не дозволяє країні швидко й кардинально змінювати напрям. Але з іншого боку, у часи динамічних змін і глобальної нестабільності така повільність може стати слабкістю.

З огляду на політичну систему і глибоко вкорінені історичні комплекси, Німеччина наразі втратила здатність претендувати на роль лідера в Європі. Зараз вона, радше, бореться за позицію "співлідера" поруч із Францією та Великою Британією у сфері загальноєвропейської безпеки. Це одне з головних завдань Мерца.

Отже, новини для України загалом позитивні. Але важливо оцінювати їх не через призму наших очікувань, а через реальну динаміку німецького політичного процесу, розуміючи його межі та можливості.