Вопреки "Дружбе": как Чехия положила конец зависимости от российской нефти
Вопреки "Дружбе": как Чехия положила конец зависимости от российской нефти

Вопреки "Дружбе": как Чехия положила конец зависимости от российской нефти

У квітні 2025 року Чехія вперше за понад шістдесят років повністю припинила імпорт російської нафти, завершивши один із ключових етапів у процесі своєї енергетичної трансформації.

Цей прорив став можливим завдяки модернізації нафтопроводу TAL, що з’єднує італійський порт Трієст із Чехією через Австрію та Німеччину.

Завдяки розширенню пропускної здатності до 8 мільйонів тонн нафти на рік країна змогла остаточно відмовитися від поставок через радянський нафтопровід "Дружба".

Рішення ухвалене на тлі агресії Росії проти України та посилення санкційної політики ЄС.

Водночас TAL-PLUS – не просто інфраструктурний апгрейд, а результат багаторічної політичної, економічної та технічної роботи.

Як саме Чехія змогла досягти нафтової незалежності, хто стояв за проєктом, як він був профінансований і чому цей кейс є важливим для всієї Європи?.

Пріоритетний проєкт.

Відмова від російської нафти стала стратегічною метою уряду Чехії ще з 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну.

Ініціатором проєкту з модернізації нафтопроводу TAL виступив чинний уряд, який послідовно дотримується курсу на енергетичну диверсифікацію та зміцнення зв’язків із західними партнерами.

Проєкт TAL-PLUS був офіційно затверджений у 2022 році як пріоритетний напрям забезпечення національної безпеки.

Попри загальний політичний консенсус щодо необхідності зменшення залежності від російських енергоносіїв.

дискусія в чеському парламенті не була однозначною.

Зокрема, представники опозиційного руху ANO, очолюваного експрем’єром Андреєм Бабішем, ставили під сумнів економічну доцільність проєкту, зокрема його вартість та терміни окупності.

А деякі депутати висловлювали занепокоєння щодо можливих ускладнень у разі затримок з будівництвом або відсутності підтримки з боку міжнародних партнерів.

Проте політична воля уряду, підтримка з боку більшості проєвропейських партій та тиск суспільства на тлі російської агресії переважили.

Модернізація нафтопроводу отримала зелене світло.

Важливу роль у просуванні проєкту відіграла державна компанія MERO ČR – оператор чеської частини нафтопроводу, яка активно лобіювала інтереси модернізації, беручи участь у міжнародних переговорах із партнерами з консорціуму TAL.

Таким чином, TAL-PLUS став не лише інженерним викликом, а й політичним індикатором здатності Чехії консолідувати зусилля в умовах геополітичної кризи.

Гарантія енергетичної безпеки.

Попри те, що модернізація нафтопроводу TAL не фінансувалася безпосередньо з бюджету ЄС, проєкт отримав широку політичну підтримку з боку Європейської комісії як частина загальноєвропейської стратегії енергетичної безпеки.

В рамках ініціативи REPowerEU, спрямованої на скорочення імпорту російських викопних енергоносіїв до 2030 року, Брюссель сприяв реалізації регіональних інфраструктурних рішень, які дозволяли зменшити залежність країн-членів від східних поставок.

Чехія координувала свої дії з Німеччиною, Австрією та Італією – країнами, територією яких проходить трубопровід.

Особливе значення мала співпраця з Німеччиною, адже саме там розміщено ключові вузли та резервуари TAL.

Регуляторна підтримка Єврокомісії дозволила пришвидшити дозвільні процедури на модернізацію об’єктів у кількох юрисдикціях одночасно, що було критично важливим для вчасного завершення проєкту.

Зокрема, було застосовано процедури спрощеної оцінки впливу на довкілля для інфраструктури, визнаної стратегічною.

Протягом тривалого часу більшість учасників консорціуму, включно з ключовими гравцями з Німеччини та Італії, скептично ставилися до доцільності модернізації трубопроводу, однак після початку повномасштабної війни Росії проти України ситуація кардинально змінилася.

Вирішальну роль відіграв і той факт, що уряд Німеччини у вересні 2022 року націоналізував активи компанії "Роснефть" в країні, зокрема її 11-відсоткову частку в TAL, посиливши позиції союзників у прийнятті стратегічних рішень.

У липні 2023 року компетентні органи Баварії надали усі необхідні дозволи на технічну модернізацію, що стало ключовим моментом для запуску проєкту TAL-PLUS.

Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала особисто провів переговори з міністром-президентом Баварії, щоб прискорити процес.

Для Чехії це питання було не лише енергетичним, а й стратегічним: оскільки країна перебуває на кінцевій ділянці однієї з гілок TAL, вона ризикувала залишитися без альтернативних поставок у разі раптової зупинки російської гілки "Дружби".

Аналітики попереджали: без розширення TAL чеські нафтопереробні заводи могли б забезпечити повноцінну роботу лише протягом 6–7 місяців, після чого країна опинилася б перед ризиком дефіциту сирої нафти.

У разі надзвичайної ситуації одним із запасних сценаріїв було залучення потужностей нафтопроводу "Адрія" через Угорщину та Словаччину, що могло б дати додаткові 1–1,5 млн кубометрів нафти щороку – однак це не покривало б усього попиту.

Таким чином, проєкт TAL-PLUS став не просто технічним апгрейдом, а гарантією енергетичної безпеки держави в умовах турбулентної геополітики.

Хоча TAL-PLUS був реалізований коштом Чехії, його успіх значною мірою став можливий завдяки координації в рамках ЄС, що забезпечила політичну легітимність, швидкість процедур і технічну підтримку в межах європейських енергетичних рамок.

Що дала модернізація TAL.

Нафтопровід TAL (Transalpine Pipeline) – один із ключових елементів енергетичної інфраструктури Центральної Європи, збудований у 1967 році.

Його довжина становить близько 753 км, він транспортує нафту з італійського порту Трієст через Австрію та Німеччину до нафтобаз у Баварії та далі – в Чехію через нафтопровід IKL.

TAL є стратегічно важливим для Німеччини та Австрії, але після 2022 року він став і критичним маршрутом для Чехії.

Адже раніше Чехія на 42% залежала від постачань російської нафти трубопроводом "Дружба".

Етапи проєкту.

Джерело – Mero.

До модернізації TAL мав пропускну здатність близько 6,4 тис.

кубометрів на годину, чого було недостатньо для покриття додаткового чеського попиту.

Проєкт TAL-PLUS, затверджений у 2022 році, передбачав збільшення пропускної здатності до 7,5 тис.

кубометрів на годину (до 8 млн тонн нафти на рік), що відповідає національному споживанню Чехії.

Модернізація включала:.

оновлення насосних станцій на території Італії, Австрії та Німеччини;.

заміну електродвигунів і систем контролю тиску;.

підвищення енергоефективності на ділянках з гірським рельєфом;.

збільшення потужностей резервуарного зберігання у Фьольбаху та Вінтерсдорфі (Німеччина).

Технічно складним викликом була координація модернізації інфраструктури у трьох країнах одночасно, з урахуванням того, що компанія MERO ČR має лише 5% частки в консорціумі TAL, решта належить таким гігантам, як Shell, OMV, Exxon.

Mobil, ENI, Total та BP.

Географія проєкту.

Джерело – Mero.

Логістично після запуску TAL-PLUS з’явилася можливість транспортувати нафту з різних джерел: Норвегії, Азербайджану, Казахстану, Гаяни та потенційно з українського порту Одеса – у разі інтеграції з українською інфраструктурою.

Отже, реконструкція TAL не лише розширила потужності, а й створила нову енергетичну географію Центральної Європи, вивівши Чехію за межі російської нафтогазової орбіти.

Приклад для регіону.

Модернізація трубопроводу TAL в рамках проєкту TAL-PLUS обійшлася Чехії в суму від 1,3 до 1,6 млрд чеських крон, що еквівалентно приблизно $55–68 млн.

Фінансування повністю забезпечила сама державна компанія MERO ČR, яка є оператором нафтопроводу IKL і представляє Чехію у міжнародному консорціумі TAL.

Компанія не отримувала прямих грантів від Європейського Союзу, але скористалася пільговими кредитами та гарантіями чеського уряду, а також внутрішніми резервами.

Частину витрат MERO профінансувала через випуск інструментів довгострокової заборгованості.

Очікуване повернення інвестицій базується на тому, що відмова від імпорту російської нафти дає змогу уникнути додаткових витрат на хеджування ризиків, санкційні надбавки та політичну премію в цінах.

Країни походження нафти для Чехії.

Джерело – Mero.

Крім того, потенційно Чехія зможе виступати хабом для сусідніх країн у разі інтеграції TAL з новими регіональними маршрутами.

Важливою є й оптимізація постачань для чеських НПЗ: адже тепер заводи в Літвінові та Кралупах можуть стабільно працювати без ризику перебоїв через геополітичні фактори.

Таким чином, реалізація проєкту TAL-PLUS – це не лише геополітичне рішення, а й економічно обґрунтована інвестиція з прогнозованою окупністю та мультиплікативним ефектом для енергетичного ринку регіону.

Вихід Чехії з орбіти російської нафтової залежності став зразковим кейсом для регіону.

Він демонструє можливість швидкої енергетичної трансформації за умови наявності політичної волі, технічної компетентності та економічної стратегії.

Модернізація нафтопроводу TAL не лише забезпечила фізичну диверсифікацію маршрутів постачання, а й посилила геополітичну стійкість країни та всього центральноєвропейського регіону.

Чехія показала, що навіть держава з обмеженим впливом у міжнародних консорціумах здатна досягти енергетичної автономії через точкові інвестиції, координацію з ЄС і технічне оновлення критичної інфраструктури.

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів.

Джерело матеріала
Згадувані персони
loader
loader