Нафтове фіаско Росії: чому дешевшає нафта і як це вбиває доходи Кремля

Вартість російської нафти Urals повернулася до значень нижче за 50 доларів за барель наприкінці квітня, повідомили Investing.com з посиланням на дані міжнародного цінового агентства Argus. Станом на 6 травня Urals у Приморську знаходилася на рівні 48,6 дол. за барель, а у Новоросійську - 49,55 дол. за барель. Які чинники провокують падіння ціни нафти, наскільки критично для РФ втрачати дохід на тлі зниження вартості ресурсу та які заходи можуть прискорити економічні проблеми в Росії, дослідив Фокус.

Нафтовий шторм: що і чому впливає на вартість нафти

Нафта дешевшає у 2025 році. За даними Reuters, 5 травня ф'ючерси на нафту марки Brent впали на 2,21 долара (або на 3,61%) до 59,08 дол. за барель, тоді як американська нафта марки West Texas Intermediate подешевшала на 2,29 долара (3,93%) до 56 дол. за барель. Це відбулось після рішення ОПЕК+ прискорити збільшення видобутку. «Рішення ОПЕК+ від 3 травня про збільшення квот на видобуток ще на 411 тисяч барелів на добу в червні посилює очікування ринку щодо того, що світовий баланс попиту та пропозиції зміщується у бік профіциту», – зазначив засновник Evans on Energy Тім Еванс. Деяка стабілізація цін на нафту відбулась 7 травня, адже, пише Reuters, інвестори зосередили увагу на торговельних переговорах між США та Китаєм. Проте експерти вважають, що надалі ціна нафти знову може знижуватись під впливом кількох чинників.

Важливо Трамп проти Китаю: чому США почали торгову війну з КНР та як це вбиває глобальну економіку

«На ціни впливають два чинника. Це політика ОПЕК, в першу чергу, Саудівської Аравії, яка прагне збільшити квоту на видобуток на 400 тис. барелів на добу, а до кінця року планують збільшити взагалі до 2 млн барелів. А другий чинник - це основний - політика адміністрації Дональда Трампа щодо провадження мит. Зараз адміністрація Трампа взяла деяку паузу, та якщо така політика цієї адміністрації продовжиться, по суті, йдеться про економічну війну із Китаєм, з Європейським Союзом та іншими країнами, то можна очікувати зниження економічного зростання світової економіки, відповідно, буде падіння попиту на нафту і зниження її вартості», - зазначив у розмові з Фокусом Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.

Аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин вказує на сукупність чинників, які впливають на коливання цін на нафтовому ринку. На його думку, на падіння вартості нафти впливає скорочення торговельної активності, що відбувається у світі, отже, йдеться про сповільнення економічного зростання. Також, каже експерт, впливають рішення Дональда Трампа щодо тарифів і рішення ОПЕК, зокрема Cаудівської Аравії щодо видобутку нафти.

«Спочатку ми бачимо прогнози МВФ, і вони всі погіршені. Для Штатів, для Китаю, для всіх. Ми бачимо, що торгівля скорочується, обсяги падають, і немає великої потреби в нафті. США мали на меті скорочення доходів Ірану, а отже, має відбутися заміщення іранської нафти видобутком в Саудівській Аравії. Усе це впливає на коливання цін», - зазначив Андрій Шевчишин.

Важливо Чи може нафта добити економіку Росії: детально від президента "Стратегія XXI" Михайла Гончара

На думку фінансового аналітика Івана Угляниці, якщо виходити зі сценарію скорочення росту споживання нафти через рецесію, уповільнення економіки в США і Китаї, то можна очікувати низькі ціни на нафту щонайменше на найближчі 6-9 місяців.

Російська нафта дешевшає: що це означає для Росії та її бюджету

Падіння вартості нафти марки Urals – погана новина для країни-агресора, адже це напряму впливає на доходи держбюджету РФ. Чим менша ціна на нафту, тим економіка Росії слабкіша, і тим більше дефіцит бюджету, відповідно, менше можливості фінансування військових програм, каже Володимир Омельченко. «Негативні явища, спричинені падінням ціни нафти, в Росії вже помітні. Бюджет на 2025 рік був розрахований на вартість 70 дол. за барель, а зараз нафти трохи вище 50 доларів. І треба враховувати, що собівартість видобутку нафти в середньому в Росії, не така, як в Саудівській Аравії, а набагато вища, якщо в Саудівській Аравії - до 10 доларів за барель, то в Росії - понад 30-35 доларів. А ще плюс вартість логістики. Тому, на мій погляд, ціна 50 доларів вже критична для бюджету Росії», - зазначає Володимир Омельченко.

«Ворог на початку поточного року розраховував щодня експортувати 5 млн барелів нафти за ціною 70 доларів за барель. Це мало принести 127,75 млрд дол. на рік. Але реальність інша: зараз експорт становить лише 3,5 млн барелів на день за ціною 50 дол. Якщо так продовжиться, результат - мінус 63,875 млрд дол. на рік», - зауважив на свій сторінці у Фейсбук енергоексперт Максим Білявський. На його думку, якщо за підсумком року в середньому доходи Росії від експорту нафти впадуть на 28,6%, це щонайменше призведе до скорочення ВВП на 114,4 млрд доларів, або 5,7%.

Володимир Омельченко вважає, що за умови недоотримання доходів у РФ будуть планувати заходи, що включатимуть стримування інфляції через підвищення облікової ставки, хоча це і призведе до згортання бізнес-активності. «Це практично призведе до колапсу деяких галузей в РФ, і вже зараз криза у вугільній галузі, наприклад, яка на грані банкрутства, та й Газпром знаходиться у складній ситуації. Транспортна галузь в Росії - у глибокій стагнації. Загалом ми бачимо, що російська економіка з кожним місяцем війни стає слабкішою», - зауважив Володимир Омельченко.

Андрій Шевчишин додає: складна ситуація зі зростанням бюджетного дефіциту провокує Кремль активно різати видатки. А ще, зауважує експерт, Росія перейшла до емісійної моделі фінансування бюджету. «Вони через РЕПО-угоди фінансують бюджет і якось його підтримують, тобто пішли фактично на розкручування інфляції», - каже Андрій Шевчишин. І додає: падіння доходів на тлі зниження вартості нафти змушує Кремль шукати нові джерела фінансування, що можливо лише за рахунок деяких партнерів РФ – іноземних держав. Можливо, йдеться про масштабні державні позики від КНР.

Важливо Не тільки нафта. Звідки Росія братиме гроші на війну в 2025 році

Аналітик Іван Угляниця погоджується: проблеми в економіці РФ посилюються, а ціна на нафту тільки додає до цих проблем. «Думаю, що дефіцит бюджету в РФ будуть закривати друком рубля, що і так вже відбувається через фінансування банків Центробанком РФ через механізм РЕПО для купівлі нових випусків боргів Мінфіну РФ», - зазначає Іван Угляниця. І додає: далі буде питання порогу цих проблем і вибору між «вигодами» у війні для цього режиму і потенційними проблемами від росту економічних проблем, інфляції та можливого росту напруги через соціально-економічні проблеми.

Проте навіть на порозі серйозної економічної кризи РФ не поспішає укладати мирну угоду, вочевидь, розраховуючи на збільшення доходів завдяки урізанню соціальних видатків та через допомогу країн-партнерів, що дозволить Кремлю продовжити фінансувати війну. Андрій Шевчишин не виключає навіть ситуації, коли в Росії буде запроваджена карткова система «на провіант», щоб зменшити грошові видатки держбюджету. «Не захищені верстви населення будуть отримувати за картки цукор, хліб, картками будуть забезпечувати їжу. І такий можливий варіант, я можу це уявити. А якщо Китай буде допомагати, то у них буде можливість покрити дефіцит бюджету. Саме внутрішній свій резерв Росія вже вичерпала, фінансова спроможність Росії на поточному рівні вичерпана», - вважає Андрій Шевчишин.

Стеля ціни нафти: чи будуть її зменшувати і які нові санкції можуть застосувати до РФ країни Заходу

Санкційна група Єрмака-Макфола нещодавно оприлюднила четвертий План дій щодо посилення санкцій проти Росії. Там пропонують завдати удару по нафтовій галузі Росії. Зокрема, йдеться про зниження стелі цін на російську нафту та важкі нафтопродукти на 15 дол. за барель (до 45 та 30 доларів відповідно), а для легких нафтопродуктів – на 25 дол. за барель (до 75 дол./барель). Також серед пропозицій групи - запровадження мита на імпорт російської нафти, газу та добрив до Євросоюзу і повна заборона імпорту російського зрідженого газу до Європи. Крім того, у плані вказується на необхідність посилити обмеження на доступ Росії до критичних західних технологій та компонентів та запровадити санкції проти всіх підприємств і дочірніх компаній російського військово-промислового комплексу, включно з Роскосмосом та Росатомом.

Важливо Тіньовий флот РФ продовжує рости в обхід санкцій: що це означає для України

Опитані Фокусом експерти скептично оцінюють реалістичність запропонованих заходів.

«З огляду на розвиток ситуації зараз і фактичний стан речей, я дуже скептичний відносно реальної можливості це запровадити та фактично реалізувати. Як бачимо, за останній рік імпорт російського газу в Європу суттєво зріс - і нафтопроводами, і зрідженого газу, те саме з імпортом чорних металів в Європу з РФ. Про що також говорить і прибуток Газпрому за минулий рік. Тим більше, із врахуванням фрагментації позицій Заходу та політичної динаміки на виборах в Європі, думаю, це малореалістично», - каже Іван Угляниця.

Андрій Шевчишин також каже, що навряд чи ці пропозиції групи щодо санкцій підтримають зараз, особливо з урахуванням продовження перемовин між США та РФ стосовно перемир’я. «Можливо, коли Штати вийдуть з перемовин та будуть готові посилювати санкції, тоді ймовірність застосування частини вказаних заходів зросте», - вважає експерт.

Володимир Омельченко зауважив: навряд чи нова стеля для російської нафти буде підтримана, але позицію щодо заборони експорту зрідженого газу, каже експерт, цілком могли б підтримати. «Європейська комісія вже опублікувала план зниження енергетичної залежності від Росії, там якраз ця пропозиція врахована, що потрібна заборона експорту зрідженого, а також трубопровідного російського газу до 2027-го року», - зазначив Володимир Омельченко.

На його думку, вкрай важливо було б запровадити санкції до Росатому, адже Росія, що окупувала Запорізьку атомну станцію, тероризує всю Європу через можливість створення штучної аварії. «Потрібно, щоб пакет передбачав санкції і до керівництва Росатому, і до його дочірніх компаній по всьому світі. Це те, чого не вистачає», - зазначив експерт.

Крім цього, наразі опитані експерти кажуть про важливість посилення контролю над виконанням санкцій, а також стосовно пересування морями тіньового флоту. «Потрібно вживати жорсткі заходи, щоб унеможливити експорт російської нафти на світові ринки, в тому числі через жорсткий контроль за перевезенням суднами російської нафти у Балтиці і в Чорному морі», - резюмував Володимир Омельченко.