8 травня Україна долучилася до відзначення Дня пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Цього року дата має особливе значення — минає 80 років із часу історичної перемоги, яка поклала край одній із найстрашніших трагедій в історії людства. У Львові провели пам’ятні заходи на місці колишнього концтабору «Шталаг-328», вшановуючи всіх, хто загинув і вижив у роки війни. Про це повідомляє Дивись.info.
Меморіальні події розпочались біля Пам’ятного хреста, встановленого на території, де під час війни функціонував один із найбільших нацистських таборів для військовополонених. До монумента поклали квіти, запалили лампадки, а представники духовенства провели спільну екуменічну панахиду. Хрест, прикрашений символічними червоними маками та колючим дротом, став місцем скорботи та вшанування.
У церемонії взяли участь посадовці міста та області, військові, представники поліції, рятувальники, духовенство, а також місцеві мешканці. Зокрема, до заходу долучилася заступниця міського голови з гуманітарних питань Ірина Кулинич.
Концтабір «Шталаг-328», що функціонував на території львівської Цитаделі в період з 1941 по 1944 рік, став місцем загибелі понад 142 тисяч військовополонених із загальної кількості понад 284 тисяч осіб, яких тут утримували. Табір символізує жорстокість нацистського режиму й водночас силу людського духу, що намагався вижити навіть у нелюдських умовах.
День пам’яті та перемоги над нацизмом в Україні офіційно відзначається 8 травня відповідно до рішення Верховної Ради, ухваленого у 2023 році. Цим самим Україна приєдналася до більшості країн Європи, які саме цього дня вшановують завершення війни та перемогу над нацизмом. Водночас ця дата об’єднує і раніше встановлений День пам’яті та примирення, який вшановувався саме 8 травня з 2015 року.
Цей день покликаний згадати понад 80 мільйонів загиблих унаслідок воєнного терору: людей усіх національностей, віку та статусу — від солдатів і мирних мешканців до дітей і літніх людей, знищених на фронтах, під час бомбардувань, у таборах смерті, у полоні або зниклих безвісти. Гасло заходів — «1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо» — закликає не забувати про ціну миру, а символом пам’яті з 2014 року є червоний мак, що зображує і квітку, і слід від кулі водночас.
Пам’ятаючи події Другої світової війни, українці дедалі чіткіше усвідомлюють: трагедії минулого мають продовження у сьогоденні. Росія, яка формально апелює до перемоги над нацизмом, сама сьогодні веде агресивну війну проти України, щодня атакуючи мирні міста, знищуючи цивільну інфраструктуру та вбиваючи беззбройне населення.
На тлі підготовки до 9 травня в Росії, коли у Москві традиційно проводиться військовий парад, у проросійських Telegram-каналах активно поширюється інформація про можливі удари по столиці України. Зокрема, такі ресурси, як Baza та Mash, повідомляють про нібито доручення президента РФ Владіміра Путіна визначити потенційні цілі у Києві для застосування міжконтинентальної ракети «Орєшнік» у разі, якщо ЗСУ здійснять активні дії у цей день. Ці заяви є частиною інформаційно-психологічної операції, спрямованої на залякування населення та дестабілізацію ситуації в Україні.
Подібна риторика та загрози демонструють, наскільки символи історичної перемоги перетворено на інструмент виправдання нового насилля. Поки в Україні згадують мільйони загиблих у війні проти нацизму, сучасна Росія — держава-агресор — вдається до методів, які самі по собі є проявом неонацизму: знецінення людського життя, масові репресії, пропаганда та знищення свободи.
Сьогодні згадка про жертви Другої світової — це не лише про минуле. Це нагадування про відповідальність кожного — не дати повторитися темним сторінкам історії. І поки Україна бореться за своє майбутнє, День пам’яті стає ще й днем усвідомлення: зло може повертатися, якщо йому дозволити.