У п’ятницю, 9 травня, Росія відзначає 80-ту річницю перемоги над нацистською Німеччиною масштабним військовим парадом на Красній площі в Москві, за участі іноземних лідерів і демонстрацією важкого озброєння. Кремль прагне перетворити цю подію на символ своєї геополітичної стійкості й пов’язати історичний тріумф із нинішньою війною проти України. Однак за зовнішньою помпезністю стоїть глибока економічна нестабільність та обмежений прогрес на фронті.
Як пише журналіст The New York Times Анатолій Курманаєв, очікується, що цьогорічний парад стане найбільшим з 2022 року ‒ моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну. Уряд Росії прагне використати подію для мобілізації підтримки війни, поєднуючи спадок Другої світової з сучасним конфліктом.
"Наша велика перемога 80 років тому ‒ це новий наратив, нова концепція нинішнього протистояння Росії із Заходом", ‒ заявив професор міжнародних відносин Сергій Лягузін на державному телебаченні.
Кремль використовує День Перемоги як центральний інструмент мобілізації суспільства, зміцнення патріотизму та виправдання дій на фронті. У заході візьмуть участь понад 130 одиниць техніки, зокрема міжконтинентальні ракетоносці, а також військові контингенти з країн-партнерів, що має продемонструвати відсутність ізоляції Росії, незважаючи на західні санкції.
Війна, яка триває і виснажує
На тлі святкувань ситуація на фронті залишається непростою для російської армії. Попри деякі тактичні здобутки, просування окупаційних сил залишається повільним і надзвичайно затратним. За даними фінської військової аналітичної компанії Black Bird Group, за останні три місяці російські війська просувались у середньому на 4 квадратні кілометри на день. У такому темпі Кремлю знадобляться роки, аби повністю захопити території, які вони вже вписали у свою конституцію.
Попри запропоновані Сполученими Штатами варіанти припинення вогню, зокрема ініціативу Дональда Трампа щодо замороження бойових дій вздовж нинішньої лінії фронту, Владімір Путін відкидає ідею компромісу. Він наполягає на поступках з боку Заходу, зокрема на знятті частини санкцій Європейським Союзом як умови для початку перемовин.
За оцінкою аналітика Центру аналізу європейської політики Олександра Коляндра, російське керівництво впевнене, що зможе пережити нинішню кризу завдяки більшій "стійкості" порівняно з опонентами. "Вони вірять, що перемога дістанеться не тій стороні, яка є найкращою, а тій, яка протримається найдовше", ‒ зазначив він.
Водночас, за даними ООН, протягом перших трьох місяців 2025 року внаслідок російських атак загинули або отримали поранення понад 2600 мирних жителів в Україні. Один із найсмертоносніших ударів ‒ по Києву 24 квітня ‒ змусив навіть Дональда Трампа виступити з публічною критикою Путіна.
Економічні труднощі посилюються
На тлі військової кампанії російська економіка переживає дедалі відчутніші потрясіння. Ціни на нафту ‒ основне джерело державного доходу ‒ суттєво знизились. Додатковий тиск спричинило недавнє рішення країн ОПЕК+ про збільшення видобутку, а також тарифна політика США.
За даними Мінфіну РФ, через зниження нафтових доходів прогнозований дефіцит бюджету на 2025 рік був підвищений більш ніж утричі ‒ до 1,7% ВВП. Очікувана ціна російської нафти марки Urals також знижена з $70 до $56 за барель.
На цьому тлі Кремль постає перед непростим вибором: витрачати залишки золотовалютних резервів або вдатися до друку грошей, що посилить інфляцію, яка вже наближається до 10%. Водночас Центральний банк утримує рекордно високі відсоткові ставки на рівні 21%, щоб стримати зростання цін, але це призводить до стагфляції ‒ коли зростання немає, а ціни не знижуються.
Демонстрація стабільності за будь-яку ціну
Ціни на продукти ‒ одна з головних проблем, яка турбує пересічних росіян. За підсумками березня, вартість продовольства в Росії зросла більш ніж на 12% у річному обчисленні. Але це поки що не переростає в масове невдоволення.
Зростання зарплат, державні субсидії для бідних і десятиліття життя в умовах високої інфляції означають, що в опитуваннях, проведених у квітні, все більше росіян говорять, що їхнє економічне становище покращується, а не погіршується.
"Ця політична стабільність дозволить Москві продемонструвати національну єдність під час святкування в п'ятницю, незважаючи на відсутність серйозних дипломатичних або військових проривів у війні. Путін регулярно використовує День Перемоги, одне з головних свят у Росії, щоб показати, що час на його боці", ‒ підсумував автор статті.
На трибуні глядачів "параду Перемоги" 9 травня в Москві очікується присутність щонайменше 27 (!) глав іноземних держав.
Чому вони вирішили приїхати до країни, яка відзначає перемогу над агресором у війні минулого століття, але у ХХІ столітті напала на свого сусіда й веде проти України геноцидну війну? Адже багатьом із цих лідерів байдуже до подій 80-річної давнини та жертв тієї кривавої війни.
Про те, як "парад Перемоги" став тестом на лояльність і страх, у статті "Тест на страх і не тільки. Хто й навіщо їде до Путіна на 9 травня" пише оглядач Володимир Кравченко.