Які недоліки має план ЄС щодо припинення імпорту енергоносіїв з РФ і що робити Україні

6 травня Європейська комісія оприлюднила довгоочікувану Дорожню карту щодо припинення імпорту російських енергоносіїв.

Документ, який окреслює політичні рамки для поетапного зменшення залежності Європейського Союзу від імпорту російських енергоносіїв (не лише газу та нафти, але й ядерних матеріалів) до кінця 2027 року.

Про недоліки цієї Дорожньої карти читайте в колонці директора кампаній Stand With Ukraine Олега Савицького Удар по РФ чи імітація? Як в Євросоюзі хочуть відмовитися від російських енергоресурсів.

Далі – стислий її виклад.

За словами автора колонки, прописана у документі поетапна відмова від імпорту російського газу, особливо розпливчасті формулювання, що потенційно дозволяють продовження торгівлі російським скрапленим природним газом (СПГ) на спотовому (короткостроковому) ринку до кінця 2025 року, створює стратегічні ризики, які потребують ретельного вивчення.

Документ підтверджує, що у 2024 році частка російського газу в загальному обсязі імпортованого до Євросоюзу газу складала 19%.

Для порівняння, за результатами 2021 року ця частка становила 45%.

"Таке різке зниження було досягнуто завдяки ініціативам REPowerEU, прискореному впровадженню відновлюваних джерел енергії, підвищенню енергоефективності та диверсифікації джерел постачання", – зазначає Олег Савицький.

Тим не менш, констатує експерт, продовження закупівель на спотовому ринку – добровільних і юридично необов'язкових – призвело до збільшення доходів Росії від енергоносіїв, які, за даними Єврокомісії, у 2024 році склали 23 млрд євро.

Запровадження Єврокомісією поетапного скорочення імпорту російського газу, як звертає увагу автор колонки, пояснюється наявністю поточних довгострокових контрактів та інфраструктурою залежністю.

"У цьому контексті потенційне рішення відкласти заборону на спотові (короткострокові) операції з російським СПГ до кінця 2025 року може надіслати хибні сигнали як європейським енергетичним компаніям, так і Кремлю", – впевнений директор кампаній Stand With Ukraine.

Він вважає, що продовження цих короткострокових добровільних закупівель газу фактично підриває стратегічні та моральні цілі дорожньої карти.

"Крім того, у нашому нещодавньому аналітичному звіті "Позбавлення від російської газової залежності в країнах-членах ЄС: індивідуальний підхід" пропонуються детальні, конкретні для кожної країни шляхи відмови від імпорту російського газу в короткостроковій перспективі", – звертає увагу Савицький.

У звіті дійшли висновку, що за наявності політичної волі й технічної підтримки мета створення повністю вільного від Росії європейського газового ринку до кінця 2025 року є досяжною.

Автор колонки наголошує, що, з точки зору України, наслідки зволікання є однозначними.

"Доходи від експорту газу та нафти продовжують фінансувати військову агресію Росії, включаючи атаки на українські міста та цивільну енергетичну інфраструктуру", – нагадує експерт.

Докладніше – в колонці Олега Савицького Удар по РФ чи імітація? Як в Євросоюзі хочуть відмовитися від російських енергоресурсів.