Україна мілітаризується: чи достатньо цього, щоб самотужки боротися з Росією — WSJ

Коли Росія вторглася в Україну в 2022 році, Києву довелося покладатися на допомогу Заходу, щоб забезпечити свою армію необхідною зброєю та боєприпасами.

Через три роки після початку повномасштабної війни український ВПК виробляє зброї більше, ніж будь-коли за всю історію країни.

Про це пише The Wall Street Journal.

«На момент вторгнення Росії Україна мала лише один прототип вітчизняної гаубиці “Богдана“.

Минулого року Київ заявив, що зробив більше артилерійських знарядь, ніж усі країни Організації Північноатлантичного договору разом узяті», — зазначає видання.

Загальна вартість озброєння, яке може виробляти оборонна промисловість України, зросла з 1 млрд доларів у 2022 році до 35 млрд доларів станом на початок 2025 року.

І це попри те, що росіяни постійно бомбардують та обстрілюють об’єкти ВПК.

У нестабільній ситуації, коли військова допомога США може припинитися будь-якої миті, власна «оборонка» стає для України ключовим чинником для підтримки здатності протистояти російській агресії.

Вона ж стане однією з головних гарантій безпеки, якщо все ж таки вдасться укласти мир з Росією.

«Чим більше власної зброї Україна зможе виробляти, тим менш уразливою вона буде для примх міжнародної політики чи перегинів у транскордонних ланцюжках постачань.

Країна також розглядає свою оборонну промисловість як повоєнне джерело доходів для своєї пошарпаної економіки та спосіб подальшої інтеграції із Заходом, ставши одним із його постачальників», — йдеться у статті.

За словами президента України Володимира Зеленського, понад 40% зброї, яка зараз використовується на фронті, виробляється в Україні.

А деякими видами озброєнь, наприклад БПЛА, наземними дронами та засобами РЕБ Україна забезпечує свої потреби майже на 100%.

Українські виробники також нарощують обсяги виробництва традиційних озброєнь — артилерії, бронетехніки, мін та боєприпасів усіх калібрів.

Однак, на думку експертів, навіть масштабні зміни в оборонній промисловості та нарощування виробництва вітчизняної зброї не забезпечать Україні достатньо ресурсів, щоб протистояти російській армії без допомоги союзників.

Автори статті зазначають, що Україні потрібні США та інші західні союзники, щоб протистояти російській військовій машині.

Київ не може виробляти достатньо боєприпасів, щоб забезпечити свою артилерію, або ракет-перехоплювачів для ППО, щоби закрити небо України від російських атак.

Ще одна проблема, яка гостро постає перед українським урядом, — дефіцит бюджету.

За словами Олександра Камишина, радника Зеленського та колишнього міністра стратегічних галузей промисловості, цього року уряд зможе закупити менше половини того, що можуть зробити оборонні підприємства України.

«Боляче, коли ти не можеш виробляти і тобі нема з чим боротися.

Вдвічі болючіше, коли ти можеш виробляти, але не можеш фінансувати закупівлі», — сказав Камишин.

Щоб задіяти резервні потужності, деякі західні уряди фінансують закупівлю зброї в українських оборонних компаній за так званою датською моделлю, в якій замість постачання Києву західної зброї вони надають кошти на закупівлю зброї українського виробництва.

На цей час Україна може виготовляти понад 20 самохідних гаубиць «Богдана» на місяць.

При цьому близько 85% компонентів «Богдани» також виготовляються всередині країни, включаючи ствол, який згодом зношується.

Торік почалося виробництво буксированої модифікації, яка дешевша за самохідну версію і корисна в обороні.

Але спроби виробляти 155-мм боєприпаси за стандартом НАТО, які потрібні силам оборони у величезній кількості, зіткнулися з перешкодами.

Приватна компанія «Українська броня» створила завод із виробництва 155-мм боєприпасів за ліцензією та кресленнями, переданими Чехословацькою групою.

Чехи також готові постачати порох, підривники та капсулі, які неможливо виробляти в Україні.

Планувалося, що 2025 року завод випустить 100 тисяч снарядів, а 2026 року збільшить виробництво до 300 тисяч.

Але проєкт припинено, тому що він не отримав фінансування від держави, повідомив генеральний директор компанії Владислав Бельбас.

«Нам слід рухатись швидше.

Для нас це більше, ніж просто бізнес», — наголосив Бельбас.

Але зараз важливість американської допомоги для України висока, оскільки ОПК поки що не може замінити деякі позиції.