529 необходимых изменений. Почему дорожная карта верховенства права приближает Украину к ЕС

Цього тижня "Європейська правда" опублікувала статтю, спільно підготовлену двома експертними організаціями – ЦПК і DEJURE – з критикою змісту Дорожньої карти з верховенства права, яку затвердив уряд і яка є одним з обов'язкових елементів для початку переговорів з ЄС.

В Міністерстві юстиції, яке відповідало за підготовку цієї Дорожньої карти, з критикою не погодилися.

Публікуємо відповідь та пояснення Мін'юсту.

* * * * *.

14 травня 2025 року Кабінет Міністрів України схвалив три важливі документи в межах переговорного процесу щодо вступу в ЄС – Дорожні карти реформ, що визначають чіткий план глибинних трансформацій нашої держави у сферах верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій.

Перші дві – визначені Європейською комісією як передумова для початку перемовин за першим "фундаментальним" кластером.

Документи отримали схвальний відгук наших європейських візаві та експертного середовища, яке брало активну участь у їхній розробці.

Водночас в експертних колах виникли питання щодо наповнення Дорожньої карти з питань верховенства права.

Мовляв, у масштабному документі на 529 заходів є загроза розпорошення зусиль та імітації реформ.

На нашу думку, такий підхід свідчить як про нерозуміння цілей документа, так і про досить фрагментарне уявлення про переговорний процес вступу до ЄС.

Тож варто розвіяти міфи, що виникли довкола Дорожньої карти з верховенства права.

Система для якісних змін.

Найперше, що впадає в око – це дивна арифметика авторів.

Виявляється, 529 конкретних заходів – це "розпорошення уваги", а справжні реформи мають складатися з "кількох ключових кроків".

Цікава математика.

Дорожні карти не є українським винаходом – це документи, підготовлені за методологією Єврокомісії, аналогічні документи готували й інші країни-кандидати.

Це структурний план зі своєю логікою, спрямований системно скоординувати зусилля органів державної влади, громадянського суспільства та міжнародних партнерів.

Кожен з 529 заходів є відповіддю на конкретні прогалини, виявлені Європейською комісією у процесі офіційного скринінгу відповідності українського законодавства до права ЄС.

Він своєю чергою також враховував висновки та рекомендації "тіньового звіту", підготовленого авторитетними українськими громадськими організаціями.

Це не "дрібні технічні кроки", а результат масштабної роботи.

Мова про 250 годин консультацій із залученням понад 40 органів влади, 30 громадських організацій, науковців та парламенту.

Перша зустріч щодо дорожньої карти відбулася рік тому – 7 червня 2024 року, ще до офіційного звіту Єврокомісії, демонструючи прагнення України до підготовки справді якісного документа.

Активно включались у роботу і міжнародні експерти.

Було проведено три раунди (по чотири дні кожен) обговорень з Європейською комісією.

Це були фахові дискусії з детальним аналізом кожного аспекту та викликів імплементації.

Окрім актів права ЄС, заходи, визначені Дорожньою картою, розроблені з урахуванням ключових документів Ради Європи, міжнародних зобов’язань України та найкращих європейських практик.

Вони мають конкретні строки виконання та відповідальних виконавців, а також враховують досвід реформування попереднього десятиліття.

Немає жодної принципової позиції, порушеної як Єврокомісією, так і представниками громадськості, яка б не була відображена у дорожній карті.

Карти затверджено і вже розпочато їхню практичну імплементацію.

А отже, громадськість має можливість контролю та розробки пропозицій, нормативних документів для досягнення стратегічних цілей.

Україна вступає у "нову еру" трансформацій.

Минув час, коли реформа зводилася до призначення/обрання нового керівника.

Сильні та ефективні інституції формуються через сотні процесів: кадрових, регуляторних, технічних.

І Дорожня карта дозволяє зафіксувати ці процеси, вибудувати систему, що дозволить забезпечити не лише якість, а й сталість будь-яких змін.

Що закладено у Дорожню карту?.

Низка реформ, закладених у Дорожній карті, є життєво необхідними для досягнення сталого верховенства права в Україні.

Не всі з них настільки медійні та впізнавані, як ті, що пов’язані з антикорупційними органами, однак від того не менш нагальні.

Документ передбачає глибоку трансформацію адвокатури, модернізацію системи виконання судових рішень, здійснення пенітенціарної реформи, продовження структурних змін у прокуратурі та масштабне впровадження цифрових технологій у сфері правосуддя.

Передбачені заходи охоплюють системне зміцнення незалежності та ефективності судової системи, антикорупційних інституцій, правоохоронної сфери, а також гарантій захисту основоположних прав і свобод громадян.

Окрім того, Дорожня карта містить комплексні заходи з протидії тероризму, незаконному обігу наркотичних речовин та зброї, що демонструє її всеохоплюючий характер та необхідність координованих дій у множині взаємопов'язаних сфер.

Водночас Дорожня карта не є остаточним та вичерпним переліком трансформацій на шляху до набуття членства.

Тим паче ніщо не обмежує представників громадськості чи інших учасників ініціювати рішення, законодавчі зміни, які, на їхню думку, є важливими.

Як свідчить досвід інших країн, на основі оцінки прогресу України та виконання дорожньої карти можуть додаватися нові кроки, уточнюватися завдання.

Зокрема, у переліку заходів є проведення низки оцінок та аудитів, щоб визначити максимально ефективний план подальших трансформацій у відповідних інституціях.

Маємо відповідально підходити до подібних речей.

Також передбачено виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань, визначених у щорічних Звітах з розширення Єврокомісії щодо України та планом Ukraine Facility, а також національними стратегічними документами, такими як Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектора безпеки і оборони України.

Вже розробляється Національна програма адаптації законодавства ЄС (NPAA); реформування системи правосуддя і конституційного судочинства буде передбачено Стратегією розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2025-2029 роки.

Переговори без пом’якшень та знижок.

Європейський Союз, як головний арбітр у процесі євроінтеграції, має чіткі процедури та підходи до оцінки держав-кандидатів.

Маючи досвід багатогодинних консультацій, можу стверджувати, що жодних пом’якшень та знижок до України немає.

Фахівці Єврокомісії, які працюють над українським файлом, глибоко обізнані з внутрішнім контекстом, нашими спроможностями та наявними викликами.

Вони формують свою позицію на основі аналізу різних точок зору, зважують різну експертизу.

І саме тому перед кожною консультацією ми детально пропрацьовували кожне питання із залученням додаткової експертизи.

Наше завдання було представити обґрунтовану позицію.

Це і є справжній переговорний процес.

І це про сильну, відповідальну державу.

Критичні позиції окремих громадських організацій, безумовно, є природною частиною демократичного дискурсу.

Однак сподіваюся, що ми будемо спроможні вести відповідальний, фаховий діалог щодо реалізації кожного окремого пріоритету реформ, без того, аби дискредитувати здобутки України та весь переговорний процес.

Дорожня карта з верховенства права як продукт великої колективної роботи, безсумнівно, є таким здобутком.

* * * * *.

Україна впевнено просувається в переговорному процесі.

Ми не говоримо, що все відбувається легко.

Ми як держава завдяки надзвичайній мобілізації та відданості змогли зробити в рекордні терміни те, що в інших забирало десятиліття.

І сьогодні, коли Україна перебуває за крок до історичних рішень про відкриття кластерів, наш спільний обов’язок – досягнути результату, якого очікують мільйони українців.

Автор: Людмила Сугак,.

заступник міністра юстиції України.