Вирішальний фактор для пенсії: чому стаж і зарплата вже не головне

Багато українських пенсіонерів спантеличені системою, за якої особи з кардинально різним трудовим стажем та умовами праці можуть отримувати напрочуд схожі пенсійні виплати.

Експерт із пенсійної справи та журналіст Сергій Коробкін у своєму нещодавньому відео "Порівняння пенсій – які є особливості в обчисленні пенсійних виплат" детально проаналізував цей "пенсійний парадокс", відповівши на гостре запитання глядачки.

"На це відео мене надихнула глядачка на ім'я Ганна," – зазначив Коробкін. Глядачка поцікавилася: "Розкажіть, як може таке бути в правовій країні, що пенсіонер має стаж 40 років на важкому виробництві, а пенсія 4 чи 5 тисяч. Зрівняли з прибиральницями зі скороченим днем праці. Цю тему не підіймає ніхто!"

Сергій Коробкін визнав, що "в принципі, в нашій країні може бути що завгодно," і взявся розібратися, "чи це вади законодавства, чи це Пенсійний фонд якось дурить людей."

Ключовий фактор: Дата виходу на пенсію

Експерт наголосив, що одним із вирішальних, хоча й часто недооцінених, факторів є саме дата виходу на пенсію. Річ у тім, що для обчислення пенсії використовується показник середньої заробітної плати по країні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Відповідно, чим пізніше людина виходить на пенсію, тим вищий показник середньої зарплати застосовується. "А старі пенсії індексують погано," – додав Коробкін.

Порівняльний розрахунок: Металург проти Прибиральниці

Для ілюстрації Коробкін навів умовні розрахунки, базуючись на даних, схожих до тих, що надала глядачка. Загальна формула пенсії виглядає так:

• Пенсія = Середня зарплата по країні (за відповідні роки, проіндексована) × Коефіцієнт стажу × Індивідуальний коефіцієнт зарплати.

1. Металург (умовно вийшов на пенсію у 2013 році, стаж 40 років):

   • Коефіцієнт стажу: 40 років × 0,01 = 0,4.

   • Середня зарплата по країні за 2010-2012 рр. (використовувалася для пенсій 2013 р.): ~2368 грн. Після численних індексацій, станом на 1 березня 2025 року, цей показник трансформувався у 8913 грн.

   • Індивідуальний коефіцієнт зарплати (припустимо, зарплата металурга була на 15% вищою за середню по країні): 1,15.

   • Розрахунок: 8913 грн × 1,15 × 0,4 = 4099,98 грн.

2. Прибиральниця (умовно вийшла на пенсію у 2023 році, стаж 38 років):

   • Коефіцієнт стажу: 38 років × 0,01 = 0,38.

   • Середня зарплата по країні за 2020-2022 рр. (використовувалася для пенсій 2023 р.): ~12236 грн. Оскільки пенсія призначена нещодавно, її індексація у 2025 році була незначною (3,45%), і показник середньої зарплати становить 12658 грн.

   • Індивідуальний коефіцієнт зарплати (припустимо, зарплата прибиральниці була на 15% нижчою за середню по країні): 0,85.

   • Розрахунок: 12658 грн × 0,85 × 0,38 = 4088,53 грн.

Таким чином, навіть за умови нижчого стажу та значно меншого індивідуального коефіцієнта зарплати, пенсія прибиральниці, яка вийшла на заслужений відпочинок значно пізніше, може бути практично ідентичною пенсії металурга. Це відбувається через застосування суттєво вищого показника середньої зарплати по країні для новіших пенсій.

Системні недоліки та знецінення праці

Сергій Коробкін підкреслив, що будь-яка праця заслуговує на повагу, і життєві обставини людей бувають різними. Він також зауважив, що пільгові пенсії (наприклад, за Списком №2 для шкідливих виробництв) хоч і дають право на достроковий вихід, не завжди гарантують високий розмір виплат, оскільки "зараз це дійсно знецінилося."

"Ми бачимо наочний приклад того, що робота дійсно знецінюється і формула призначення пенсії є недосконалою, а чинний порядок індексації ніяк не розв’язує проблему," – резюмував експерт. Він висловив упевненість, що з боку Пенсійного фонду "тут немає ніяких махінацій, вони просто виконують ті закони та постанови, що ухвалені Верховною Радою та урядом," хоча й додав, що судова практика вже доводила випадки невірного трактування ПФУ порядку індексації.

Загалом, ситуація ілюструє одну з головних несправедливостей чинної пенсійної системи України, де дата виходу на пенсію може мати більший вплив на її розмір, ніж тривалість та характер трудової діяльності.