Світовий океан настільки кислий, що розчиняє панцирі морських істот

За результатами дослідження науковців-океанологів з Великої Британії, США та Європи, понад 40% поверхні світового океану вже перетнули гранично припустимий рівень закислення.

Океан, як відомо, поглинає близько третини CO₂ з атмосфери, що потрапляє туди внаслідок спалювання людством викопного палива. Поглинання океаном викидів вуглецю сповільнює підвищення температури в атмосфері, однак призводить до закислення морської води.

Розчиняючись у морській воді, CO₂ утворює вугільну кислоту. Це призводить до зниження рівня pH і зменшує доступні карбонатні іони для морських істот. Ці іони відіграють ключову роль для таких істот, як корали, морські губки, вустриці, крихітні плаваючі равлики, оскільки їхні раковини та скелети складаються з карбонату кальцію. Для відслідковування цього процесу науковці використовують показник Ω_arag — стан насичення арагонітом.

У 2009 році науковці запропонували планетарну межу закислення океану на рівні середнього показника Ω_arag менше 20% порівняно із доіндустріальними показниками. Наразі цю межу здебільшого вже перетнуто. Науковці у новому дослідженні проаналізували як поверхневі, так і більш глибокі шари морської води. Вони з’ясували, що вже станом на 2020 рік понад 40% поверхні світового океану закислено на рівні понад 20%. При цьому підповерхневий шар — до 200 метрів, де живе і харчується багато морських видів — перетнув цю межу на 60% власної площі.  

Процес закислення не є однорідним. Закислення найактивніше відбувається у холодних водах, у яких CO₂ розчиняється легше. Закислення руйнує будівельні блоки коралових рифів. Під загрозою також перебувають устриці, мідії та черевоногі молюски. Дослідники вже виявляють морських мешканців із характерними пошкодженнями на панцирях. 

Наразі найкращим способом боротьби із подальшим закисленням океану є скорочення викидів парникових газів. Однак діяти треба швидко і доволі радикально. Втрата світового океану стане катастрофою не тільки для морських мешканців, а й для людства, оскільки він годує мільярди людей по всьому світу. Окрім цього в океані виробляється близько половини від усього кисня, яким ми дихаємо.

Результати дослідження опубліковані у журналі Global Change Biology

Джерело: ZMEScience