Щодо чергового саміту НАТО у Києва немає жодних ілюзій.
«Повна нісенітниця», — так охарактеризував ситуацію напередодні заходу один з обізнаних співрозмовників ZN.UA.
За умов, коли все обертається навколо Дональда Трампа, для Альянсу головне — не роздратувати главу Білого дому, який вірить, що зможе домовитися з Путіним і припинити війну Росії проти України. Тому, хоча російсько-українська війна, підтримка Києва та перспектива членства нашої країни в НАТО є одними з ключових питань трансатлантичної безпеки, публічні згадки про Україну та Росію в Гаазі буде зведено до мінімуму.
Адже головне — «не нашкодити діалогу» Вашингтона й Москви.
Згідно з попереднім проєктом підсумкового документа Гаазького саміту, деталі якого оприлюднило агентство Bloomberg, Росію названо загрозою євроатлантичній безпеці. Однак у ньому не йдеться про визнання Росії агресором у війні проти України. Не згадується й Китай, який у деклараціях самітів НАТО раніше фігурував як рішучий поплічник російського вторгнення. Водночас проєкт підтверджує зобов’язання союзників за статтею 5 Вашингтонського договору.
Згідно з інформацією ZN.UA, очікується, що заява за підсумками саміту складатиметься з кількох ключових пунктів. По-перше, буде зафіксовано зобов’язання щодо збільшення оборонних витрат до 5% ВВП. По-друге, буде заявлено про розвиток європейського оборонно-промислового комплексу. Можливо, буде пункт, присвячений глобальному безпековому порядку денному: Китаю, Індо-Тихоокеанському регіону, кіберзагрозам… Але в тексті точно не буде згадано про можливий вступ України до НАТО.
Для Києва є принциповим, щоб Альянс підтвердив своє рішення про «незворотний шлях» України до членства в НАТО і запросив її до цього клубу. Раніше Банкова задля цього вдавалася до методів шокової дипломатії, граючи на нервах партнерів і спричиняючи міжнародні скандали. Так, напередодні Вільнюського саміту Володимир Зеленський у своєму твіті розкритикував учасників Альянсу через їхню нерішучість у питанні запрошення України до НАТО.
Однак з огляду на чинник Трампа нині Україна коригує свою позицію.
Кілька представників української влади зазначили в розмові із ZN.UA, що зараз будь-яка згадка про членство України в Альянсі викличе роздратування Трампа й протидію Вашингтона: нині це контрпродуктивно й може мати для нашої політики євроатлантичної інтеграції негативні наслідки. Тому, на відміну від минулих років, цього разу Київ не збирається домагатися від Альянсу зафіксувати це зобов’язання в підсумковому документі саміту в Гаазі.
Хоча в Києві й стурбовані готовністю Вашингтона обговорювати вимогу Путіна, щоб НАТО не розширялося на схід, однак вважають, що в Альянсі наразі не переглядатимуть рішення стосовно України, ухвалені на попередніх самітах. Для перегляду необхідний консенсус, а наша країна має в НАТО кількох вірних друзів, які цього ніколи не допустять. Самі натовці запевняють: в Альянсі не обговорюють вимоги Росії надати письмові зобов’язання щодо нерозширення на схід.
На сьогодні позиція Києва така: є стаття 10 Вашингтонського договору, яка передбачає можливість приєднання до НАТО будь-якої європейської країни. Для нас важливо, щоб жодна держава, яка не є членом НАТО, не могла мати право вето на рішення клубу. Наразі Київ улаштовує підхід, озвучений натовцями: Альянс не відмовляється від своїх довгострокових зобов’язань, і рішення попередніх самітів про незворотний шлях України до НАТО й досі є актуальним.
Після повернення Трампа до Білого дому дискусія про запрошення України до Альянсу змінилася дискусією про присутність Зеленського на саміті. З урахуванням ставлення господаря Білого дому до України та її президента НАТО намагається розвести Володимира Зеленського й Дональда Трампа по різних кутках, щоб вони навіть не перетиналися на заходах саміту: адже невідомо, чим може закінчитися їхня розмова. В Альянсі не хочуть повторення скандалу в Овальному кабінеті.
За нинішньої ситуації позитивним є вже те, що американці погодилися з присутністю Володимира Зеленського разом із чотирма лідерами країн Азійсько-Тихоокеанського регіону (Австралії, Нової Зеландії, Південної Кореї та Японії) на вечері 24 червня в короля Нідерландів Віллема-Олександра. Але 25 червня Зеленський не братиме участі в натовських заходах: засідання Ради Україна—НАТО (РУН) на рівні лідерів держав не заплановано. Тільки вечеря, яка відбудеться 24 червня у форматі РУН на рівні міністрів закордонних справ. (Водночас представник України не буде присутній на вечері глав оборонних відомств країн — членів НАТО та азійсько-тихоокеанського «квартету».)
З огляду на те, що саміт у Гаазі проміжний, сконцентрований на трансформації самого Альянсу, а тему політичної підтримки України намагаються відсунути за лаштунки, в Києві ще не ухвалили офіційного рішення про участь Зеленського в саміті НАТО. Задля чого йому їхати до Гааги? Щоб повечеряти? Заради двосторонніх зустрічей? Створити сприятливу картинку для НАТО й не зіпсувати тріумфу Трампу, який домігся від європейських союзників збільшення витрат на оборону?
Для Альянсу відсутність українського президента в Гаазі стала б піар-катастрофою. А цього хотіли б уникнути й НАТО, й США. Намагаючись знайти вихід із ситуації, Альянс пропонує різні варіанти. За інформацією ZN.UA, один із них передбачає, щоб засідання Ради Україна—НАТО на рівні міністрів закордонних справ відкрив Зеленський. В українській столиці ще не ухвалили рішення, що робити. З погляду Банкової, для Зеленського є сенс їхати до Гааги тільки заради зустрічі з Трампом.
Київ намагається зіграти на тому, що наші партнери хочуть уникнути скандалу, й прагне організувати окремий захід лідерів країн — членів Альянсу та України, в якому взяв би участь і Трамп. Чи вдасться? Малоймовірно. Можливо, тому що в Брюсселі та Вашингтоні впевнені: Зеленський так чи так буде в Гаазі, оскільки на саміті вирішується питання збільшення витрат на оборону, а українцям необхідно зафіксувати в підсумковому документі зобов’язання Заходу надати Україні військову допомогу.
Нагадаємо, що для стримування російської загрози, яка зростає, НАТО розробляє план відновлення військового потенціалу, який буде реалізовано впродовж десяти років. Сьогодні Альянс працює на те, щоби країни збільшили витрати на оборону до 5% свого ВВП. Це зобов’язання реалізовуватимуть за формулою 3,5% + 1,5%, де 3,5% піде на хард-дефенс (збройні сили), а 1,5% — на софт-дефенс (пенсії, інфраструктура, оборонна промисловість).
Зважаючи на все, Альянс піде на те, щоб підтримка оборони України надавалась у межах нарощування оборонних витрат до 5%. Судячи з інформації Bloomberg, є ймовірність, що це зобов’язання буде згадано в підсумковому документі. Водночас агентство зазначає: обіцянку, яку Києву дали рік тому на Вашингтонському саміті НАТО — виділити 40 млрд євро військової допомоги 2025 року — не включать до проєкту підсумкової заяви.
Київ має ще одну амбітну мету: домогтися в заяві Ради Україна—НАТО згадки про надання нашій країні систем ППО. Можливо, щоденні російські обстріли українських міст нададуть нашим аргументам більшої ваги, й українська дипломатія зуміє домогтися свого. Та поки головне для Альянсу — не роздратувати Трампа, малоймовірно, що вдасться й цей задум. Україні тільки й залишається сподіватися, що за столом переговорів лідери країн — членів НАТО не забудуть, за що воюють українці.