Українцям пояснили, чи потрібно тепер підписувати договір на доставку газу
Українцям пояснили, чи потрібно тепер підписувати договір на доставку газу

Українцям пояснили, чи потрібно тепер підписувати договір на доставку газу

Українцям пояснили, чи потрібно підписувати договір на доставку газу.

Як передає "Хвиля", про це пише ГазПравда.

Плата за транспортування газу залишається спірним питанням для багатьох українців. Частина людей не розуміє, чому взагалі з’явилась така стаття витрат. Інші вважають, що стягувати гроші за транспортування газу незаконно. Існує багато помилкових уявлень з цього приводу: деякі посилаються на те, що природні ресурси за Конституцією належать народу і повинні бути безкоштовними, інші стверджують, що суди скасовували такі платежі, ще інші переконані, що мають право не сплачувати транспортування, оскільки особисто не укладали угод з компанією, яка займається розподілом газу. Насправді такий договір існує, навіть якщо ви його ніколи не підписували.

Таким чином, усі без винятку українські родини, які користуються природним газом, автоматично стають учасниками договірних відносин із компанією, що обслуговує газові мережі у їхньому регіоні. З ними укладається договір про розподіл природного газу. Більшість власників житла справді ніколи особисто не підписували таких документів, не обговорювали їхні умови, можливо, навіть не читали і не підозрювали про їх існування. Проте незнання правових норм не звільняє від обов’язку їх виконання – усі побутові споживачі зобов’язані дотримуватися умов цього договору. За їх порушення передбачено фінансові штрафи.

Тарифи на доставку газу в Україні
Тарифи на доставку газу в Україні

Основним законодавчим документом, що регулює роботу газового ринку в Україні, є Закон "Про ринок природного газу". Відповідно до нього, послуги з транспортування газу надаються виключно на підставі відповідного договору та відповідно до його умов.

Згідно зі статтею 40 Закону про ринок природного газу, такий договір має бути Стандартним. Це означає, що його письмову версію з наперед визначеними пунктами затверджує уповноважений державний орган. У цій ситуації таким органом є регулятор енергетики та комунальних послуг – НКРЕКП.

Саме НКРЕКП своїм рішенням від 30 вересня 2015 року затвердила типову форму цього договору та його ключові положення. У вступній частині Типового договору розподілу природного газу підкреслюється, що це публічний договір і він є договором приєднання.

Що таке Публічний договір і Договір приєднання?

Визначення цим угодам дає Цивільний кодекс України. Також він визначає їх особливості та нюанси.

"Простими словами, публічні договори застосовуються у випадках, коли товари чи послуги, що надаються внаслідок укладання такої угоди, призначені для одночасного використання великою кількістю осіб. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому законом надано пільги", – пояснили українцям.

Публічні договори застосовуються, зокрема, при наданні таких видів послуг:

  • перевезення транспортом загального користування,
  • послуги зв’язку,
  • медичне, готельне, банківське обслуговування,
  • надання певних житлово-комунальних послуг тощо.

Тобто публічний договір є універсальним для всіх споживачів, без будь-якої персоніфікації останніх.

Головною ж особливістю Договору приєднання є те, що він має наперед визначену форму зі сталим змістом; учасник договору може лише приєднатися до нього без внесення змін.

З огляду на те, що сьогодні в Україні є близько 12 млн побутових споживачів газу, укладати персоналізовані договори про розподіл з кожним – неможливо. Тому договір про надання послуг доставки газу є типовим, публічним і вважається договором приєднання.

(Не) підписаний договір?

"Тепер розберімося з підписом. Знову звертаємося до Цивільного кодексу України. Кодекс визначає, що прийняття пропозиції щодо укладення будь-якого договору – це не лише фактичне підписання, а й вчинення іншою стороною будь-якої дії, зазначеної в пропозиції цього договору, наприклад: відвантаження товару, надання послуг, виконання робіт, сплата відповідної суми коштів тощо. А яку ж дію вчинило домогосподарство, щоби автоматично акцептувати угоду з оператором ГРМ? Думаємо, ви вже здогадалися", – йдеться у повідомленні.

Їх перелік містить текст Типового договору про розподіл газу, затверджений НКРЕКП.

У пункті 1.3 Загальних положень написано, що фактом приєднання Споживача до умов цього Договору є вчинення Споживачем будь-якої з трьох дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, а саме:

  • надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за встановленою формою;
  • оплата рахунку Оператора ГРМ за доставку газу;
  • документально підтверджене споживання природного газу.

"Звісно, переважна більшість побутових споживачів газу не надсилали своїм операторам ГРМ підписаних особисто заяв про приєднання. І саме тут виникає поле для діяльності псевдоекспертів, які стверджують, що відсутність підпису під угодою робить доставку незаконною. Утім, усі 12 мільйонів домогосподарств продовжують споживати природний газ, що фіксує як мінімум їхній лічильник. Навіть якщо власник не передає щомісяця показання лічильника газу, представник вашого Оператора ГРМ зобов’язаний щонайменше раз на пів року зняти контрольні показання", – пише ГазПравда.

Таким чином, кожне домогосподарство, яке використовує природний газ, автоматично вступає в договірні відносини зі своїм оператором газорозподільних мереж. Такі сім’ї зобов’язані виконувати положення Договору про розподіл природного газу. За невиконання цих умов вони несуть відповідальність, передбачену цим договором.

Важливо зазначити, що зобов’язання за договором поширюються на обидві сторони — як на споживача, так і на оператора газорозподільних мереж.

Нагадаємо, Попенко пояснив, хто завищує ціни на світло для українців.

Джерело матеріала
loader