У SIPRI попереджають про небезпечну гонку озброєнь між ядерними державами

З огляду на надзвичайно напружену ситуацію у світі, Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) попереджає про відновлення гонки озброєнь між ядерними державами.

Про це йдеться у щорічному звіті інституту, повідомляє "Європейська правда".

Дослідники в галузі миру пишуть, що майже всі держави, що володіють ядерною зброєю, у 2024 році були залучені в інтенсивні програми модернізації, оновлюючи існуючу зброю та додаючи нові версії.

Виникає небезпечна нова гонка ядерних озброєнь – і це в той час, коли стан договорів про контроль над озброєннями є вкрай незадовільним.

SIPRI оцінює загальний світовий запас ядерних боєголовок у 12 241 одиниць.

З них приблизно 9614 знаходяться у військових запасах для потенційного використання – це приблизно на 29 більше, ніж у попередньому році.

За оцінками дослідників, 3912 боєголовок було розміщено на ракетах або на діючих базах, у тому числі приблизно 2100, які перебували у стані підвищеної готовності.

Усі ці цифри відображають ситуацію станом на січень 2025 року.

Дев'ять країн світу вважаються ядерними державами.

До них належать, насамперед, США та Росія, які через історичні чинники часів холодної війни досі володіють майже 90 відсотками всієї ядерної зброї.

Крім того, до цього переліку входять Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль, який досі публічно відмовляється визнати, що володіє ядерною зброєю.

За даними SIPRI, поновлення ядерних дебатів у Європі, на Близькому Сході та в Східній Азії свідчить про те, що інші держави можуть потенційно розробити власну ядерну зброю.

Протягом десятиліть кількість ядерної зброї у світі постійно зменшувалася – у розпал холодної війни вона була у п'ять разів більшою, ніж сьогодні.

Це зменшення пов'язане насамперед із поступовим демонтажем виведених з експлуатації боєголовок Росією та США.

Однак SIPRI вже деякий час спостерігає зростання кількості боєздатної ядерної зброї.

Темпи демонтажу сповільнюються, постачання нової зброї прискорюється.

Іншими словами, схоже, що незабаром буде поставлено більше нової ядерної зброї, ніж виведено з експлуатації старої.

Тому в найближчі роки загальний запас може знову зрости.

"Ера скорочення кількості ядерної зброї у світі, яка тривала з кінця холодної війни, добігає кінця", – зазначає експерт SIPRI Ганс Крістенсен.

"Натомість ми спостерігаємо чітку тенденцію до зростання ядерних арсеналів, ескалації ядерної риторики та припинення угод про контроль над озброєннями", – попереджає він.

Останнім часом зазнали значних втрат кілька договорів про роззброєння та контроль.

У 2019 році США під керівництвом тодішнього і нинішнього президента Дональда Трампа вийшли з Договору про ракети середньої і меншої дальності (INF), який закріплює заборону на наземні ядерні ракети середньої і меншої дальності, а рік по тому оголосили про вихід з Договору про відкрите небо, який регулює міжнародні військові спостережні польоти.

Згодом Росія також оголосила про вихід з Договору про відкрите небо.

У 2022 році, після вторгнення в Україну, Росія вийшла з Договору про роззброєння звичайних збройних сил в Європі (Договір про ЗСЄ).

Країна кремлівського лідера Владіміра Путіна також призупинила дію останнього великого договору про ядерне роззброєння з США, Нового СНО.

Переговори про укладення нового договору з того часу призупинені.

Якщо рішення не буде знайдено, договір втратить чинність у лютому 2026 року.

Інше дослідження інституту показало, що військові витрати в Європі (включно з Росією) зросли на 17%, до 693 млрд доларів, і стали основним чинником глобального зростання таких витрат у 2024 році.

Усі члени НАТО збільшили свої військові видатки у 2024 році – на них припадало більше половини світових військових витрат.