Як онлайн-казино обходять українські закони та заборони: названо п'ять способів

Усі гучні кроки влади з обмеження реклами грального бізнесу в Україні не працюють, коли справа стосується інтернет-напрямів, на які держава не має впливу. Мова про цілу низку т.зв."сірих" і "чорних" рекламних майданчиків, які вже опанував і продовжує опановувати гральний бізнес.

Рекламу на них поширюють, зазвичай, без жодного дотримання обмежувальних вимог (без обов’язкового і передбаченого законом попередження про шкоду гри, без зазначення номера ліцензії, із забороненою законодавством обіцянкою бонусів тощо). Сайт "Телеграф" наводить декілька найбільш показових прикладів.

Більше про це читайте у публікації: "Закон, який не працює: чому онлайн-казино обходять заборону на рекламу азартних ігор".

По-перше, це телеграм-канали на кшталт відомим усім українцям "Трухи", "Інсайдера", "Чому тривога" та інших, де на піку (а це зазвичай години повітряної тривоги) одночасно можуть сидіти сотні тисяч відвідувачів.

По-друге, це нелегальні відеосервіси, наприклад, піратські онлайн-кінотеатри з сумнівним юридичним статусом (ЮА-Кіно, ЮА-Серіал тощо). На цих майданчиках перед кожним показом фільму крутять обов’язкову відеорекламу і сотні тисяч показів банерної реклами. Нижче — приклад такої реклами (без жодних попереджень) від казино "Вегас".

Проблема з такими відеосервісами у тому, що маючи сервери за кордоном, вони фактично перебувають поза юрисдикцією України. Метод блокування інтернет-адрес у таких випадках не працює, власники ресурсів просто міняють доменні імена.

Попри піратський статус, популярність таких сервісів серед українців перебуває на найвищому рівні (згаданий ЮА-Кіно свого часу перебував у десятці найвідвідуваніших українцями сайтів). Ще б пак, грошей на розвиток та позиціювання в інтернеті у них вистачає, адже їх забезпечує, у першу чергу, все та ж сама нелегальна реклама грального бізнесу.

Третій сегмент – це реклама в Android- та iOS- додатках, які українці встановлюють із популярних онлайн-магазинів. Сьогодні практично жодна мобільна гра чи програма, що використовує інтернет, не обходиться без такої примусової реклами, серед якої нерідко трапляється реклама онлайн-казино.

Тут існує проблема з відсутністю наведених на рівні української держави робочих контактів із власниками таких магазинів, які могли б сприяти обмеженню реклами "ігорки".

Четвертий сегмент – це взагалі усе різноманіття популярних серед українців закордонних сайтів, включно з порносайтами, де при заході з українських IP-адрес крутять географічно таргетовану рекламу, і чомусь найчастіше саме онлайн-казино. Що з цим робити – велике запитання. Хіба що працювати в індивідуальному порядку з кожним таким сайтом окремо.

Ну, і п’ятий сегмент – це окремі сторінки та акаунти у соцмережах, переважно неофіційні, де "ігорку" рекламують, обходячи чинні правила цих соцмереж.

Як це працює? Візьмемо, наприклад, онлайн-казино "Горила", яке відносно недавно з’явилося в Україні і отримало офіційну ліцензію у колишнього регулятора КРАІЛ. Спосіб рекламуватися воно придумало геніальний – на популярності створеної Володимиром Зеленським передачі "Ліга сміху" та матчах українських спортивних команд. Цікаві нарізки оформлюють у вигляді ФБ-відео чи рилзів Instagram. Створюють "лівий" акаунт, який при цьому називають максимально схоже на офіційний (у прикладі нижче – ligacmixu.ua).

Потім від імені цього акаунту запускають згадані рилзи, кожен з яких містить впізнаваний логотип онлайн-казино – зображення "горили", зазвичай із закликом зіграти чи з промокодом (згідно із законодавством, заборонено "розміщення зображення або згадування азартних ігор, торгівельних марок, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор". — Ред.).

У результаті така реклама казино (а це саме реклама, адже зрозуміло, що фрагменти з гумористичної передачі лише антураж до неї) набирає сотні тисяч переглядів. Так само відбувається і з нарізками футбольних матчів.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, чому Україна не бачить брудну лапу Росіїу гральному бізнесі.