/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2Fe63c84f2c2c28e726287d30c5fff92fa.jpg)
Підвал не рятує: чому укриття в Києві можуть бути смертельною пасткою
Українців попереджають: Росія не зупиняється, і масовані удари триватимуть, тому під час повітряної тривоги важливо перебувати в укриттях. Проте ситуація з захисними спорудами у столиці залишається складною — частина з них зачинена або не відповідає базовим вимогам безпеки. Фокус з’ясував, що варто знати під час тривоги та що справді може врятувати від прямого ракетного удару.
У ніч на 23 червня Київ пережив чергову потужну комбіновану атаку. Над містом вибухали "Шахеди", балістичні та крилаті ракети.
На тлі цього командир полку БПЛА "Ахіллес" Юрій Федоренко зазначив, що ППО вже не так ефективно збиває цілі, як раніше, тому слід бути пильним і реагувати на сигнали повітряної тривоги.
Якщо ще торік українські ППО збивали до 90–95% цілей, то зараз цей показник дедалі частіше опускається до 70–80%, особливо коли йдеться про змішані удари: "Шахеди" як відволікання, балістика — як основний удар.
Не залишилась в стороні й нардепка Мар’яна Безугла. Вона висловила свої запитання до Повітряних сил і рекомендує українцям переїжджати до укриттів.
Але тут виникає ключове питання — а чи врятують ці укриття, особливо при ударі балістикою, де рахунок іде на секунди? А останні дві атаки на Київ показали ще і те, що навіть підвальні приміщення не врятують, якщо відбувається прямий ракетний удар.
"Ракета, яка сьогодні влучила по п’ятиповерхівку, пробила будівлю аж до підвалу", — повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Чи допоможуть укриття від прямого ракетного удару
Експерт з безпеки, інструктор з виживання і тактичної медицини Ігор Молодан зазначає, що від прямого влучання ракети врятувати може лише спеціалізоване укриття. Йдеться про:
- Бомбосховища;
- Герметичні споруди;
- Протирадіаційні укриття;
- Споруди подвійного призначення — наприклад, підземні переходи, підземні паркінги, станції метро тощо.
Саме ці споруди здатні забезпечити найвищий рівень захисту. Проте більшість із них зосереджені лише у великих містах. У менших населених пунктах підземної інфраструктури просто немає, тому такого рівня укриттів там теж немає.
"Бомбосховища, якщо говорити за Кодексом цивільного захисту, взагалі передбачені переважно для стратегічно важливих об’єктів — таких як великі підприємства, органи управління, наприклад КМДА. Це заглиблені сертифіковані споруди, які частково здатні витримати навіть певні типи озброєння.
Але навіть вони — не всесильні. Ми це бачимо на прикладі Ірану, де були зруйновані надглибокі об’єкти, які за ідеєю мали бути недосяжними. Тобто, такі сховища існують, але їх дуже мало, і, як правило, вони є лише в обласних центрах або столиці", — розповідає Фокусу Молодан.
Що робити у випадку тривоги, якщо спеціального укриття поруч немає
"Треба чітко розуміти: навіть найпростіші укриття не витримають прямого влучання. Це правда. Але це не означає, що ними слід нехтувати. Якщо повітряна тривога вже оголошена, ви повинні перебувати в якомусь безпечнішому місці, ніж ваша звичайна кімната", — продовжує експерт.
Найнебезпечніше місце — це приміщення з вікнами.
Безпечніше:
- Бути всередині будинку, в кімнаті без вікон, за правилом двох стін.
- Якщо ви в багатоповерхівці — краще перебувати на нижніх поверхах, наприклад, у ліфтових холах або на сходових клітках.
- Ще краще — в підвальних або напівпідвальних приміщеннях будинку.
- Але іноді навіть відкрита місцевість може бути безпечнішою, ніж перебування всередині будівлі. Якщо є можливість, варто вийти на відстань 50–100 метрів від споруд — у бік парків, зелених зон, лісосмуг.
"Чому так? Тому що на відкритій місцевості ви маєте можливість зреагувати — почути або побачити підліт ракети, "Шахеда" чи іншого об’єкта. У вас буде кілька секунд, щоб впасти на землю, прийняти безпечне положення — і це може врятувати життя", — каже Молодан.
Так, у випадку з гіперзвуковою ракетою часу може бути зовсім мало, але навіть 2–3 секунди іноді вирішальні. Найголовніше — знати, як діяти, і зробити це вчасно.
На відкритій території безпечними місцями можуть бути:
- Бордюри, заглиблення в землі, рівчаки;
- Міцні дерева;
- Будь-які природні укриття, які можуть погасити вибухову хвилю або уламки.
"Але наголошую: всі ці варіанти — це тимчасовий вихід, якщо немає доступу до справжнього укриття. Найкращий варіант — це, звісно, обладнане укриття, навіть просте. Якщо маєте таке поруч — користуйтеся ним", — підкреслює інструктор з виживання.
Що не так із укриттями у Києві
Після гучного скандалу у 2023 році (коли жінка загинула біля зачиненого укриття), Київ активно перевіряв захисні споруди. За офіційними звітами КМДА, у місті налічується понад 4 тисячі укриттів, але придатними до використання визнано лише близько 60%.
Багато з них — це умовні підвали житлових будинків чи комунальні сховища, які давно не бачили ремонту. Доступ до них часто закритий або обмежений.
Депутат КМДА Леонід Ємець розповідає, що укриття бувають різні: прості (підвали), спеціально обладнані, а також повноцінні бомбосховища. Усі вони мають різний ступінь захисту.
"Якщо мова йде про дрони-камікадзе типу "Шахед" чи ракети (а вони теж бувають різні — крилаті, балістичні), то рівень небезпеки також різний. Але однозначно можу запевнити: навіть найпростіше укриття на порядок безпечніше, ніж перебування у квартирі між двома стінами чи десь у під’їзді. У разі загрози — краще бігти в укриття", — каже Фокусу Ємець.
Що стосується ситуації з укриттями в Києві: приблизний відсоток обладнаних і реально придатних до використання сховищ депутату важко назвати. Адже за них відповідають районні державні адміністрації, і кожен район має свій рівень організації.
"Наприклад, є райони, де ситуація з укриттями краща. Але є і такі, де фактично нічого не робиться. Я не експерт, але після останніх обстрілів вирішив самостійно перевірити інформацію в системі Prozorro — і був здивований. У тому ж Шевченківському районі, де раніше стався гучний скандал з укриттями, цього року майже не проводилося робіт із їх облаштування", — продовжує Ємець.
Депутат нагадав, що попереднє керівництво Шевченківської РДА вирішило інвестувати в укриття не в Києві, а в Карпатах, приблизно за 800 км від міста. Це відбулося саме в той час, коли мешканці району зверталися зі скаргами, що укриття, яке зазначено на мапі, фактично не працює.
"Тоді ми разом з громадою особисто перевірили ситуацію. З'ясувалося, що укриття справді фізично існує — це приміщення Малого театру. Але туди не можна було пройти, бо вхід був заблокований, і в укритті не було другого виходу, як того вимагають норми. При цьому акт обстеження вже був складений і підтверджував, що сховище — непридатне. Проте за фактом він не відповідав реальному стану справ. Складається враження, що хтось "зарезервував" приміщення для майбутнього використання. Тому проблеми дійсно є — і вони дуже різні в кожному районі. Неможливо оцінювати ситуацію по Києву загалом — потрібно робити окрему аналітику для кожного району. Зараз більшість керівників районів були замінені, і ми, як Київрада, сподіваємося, що з новими керівниками зможемо досягти реального результату", — каже Ємець.
Нагадаємо, Фокус розбирався, чи витримає Україна темп масованих ударів і що потрібно зробити, аби система ППО не дала збій у критичний момент.
Також Фокус писав, що російські окупанти почали додавати в "Шахеди" в'язку суміш, яка горить навіть у зв'язці з піском.
