/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F590ea0a8236738817b55812ce9a8793b.jpg)
Який вигляд матиме війна НАТО з Росією: Bloomberg змоделював ймовірний сценарій та наслідки
Якоб буде війна НАТО з Росією. / © ТСН.ua
Європейські посадовці, які уважно стежать за зростанням військового потенціалу Росії, дедалі серйозніше сприймають загрозу збройного конфлікту з Кремлем — сценарій, який ще нещодавно здавався малоймовірним.
Про це пише Bloomberg.
Росія нарощує виробництво боєприпасів, дронів і ракет такими темпами, що найближчим часом може перевищити потреби армії в Україні. Удар США та Ізраїлю по Ірану — союзнику Москви — ще більше підірвав глобальну стабільність, попри заяву Трампа про попереднє припинення вогню. Президент РФ, у свою чергу, демонструє бойовий настрій.
У вівторок у Гаазі розпочинається саміт НАТО, де очікується, що Трамп підтвердить зобов’язання США за п’ятою статтею договору про колективну оборону — принаймні згідно з проєктом декларації. Представники його адміністрації також запевняли в намірі захищати кожен дюйм території Альянсу.
Однак європейські лідери залишаються насторожі. Навіть після цих заяв не всі впевнені, що можуть покладатися на гарантії Вашингтона, особливо після того, як на саміті G7 у Канаді цього місяця Трамп публічно поцікавився, чому Росію не запросили до участі.
Повномасштабна війна на території країн-членів НАТО поки що малоймовірна — принаймні тому, що Кремль наразі не має достатніх ресурсів і навряд чи захоче відкрити другий фронт. Але низка російських посадовців і військових не приховують, що амбіції Путіна виходять за межі України. Минулого тижня сам президент РФ відкрито заявив, що вважає всі українські території частиною “історичної Росії”.
“Я переконаний, що росіяни й українці — це один народ. А отже, вся Україна — наша”, — сказав Путін під час Петербурзького економічного форуму. “Є така приказка — куди ступає російський солдат, там і Росія”.
Генсек НАТО Марк Рютте припустив, що Росія може розпочати агресію проти Альянсу протягом наступних п’яти років. Аналогічні оцінки раніше озвучували канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та розвідки кількох країн ЄС. Тим часом під тиском США союзники змушені значно збільшувати оборонні бюджети — до рівнів, небачених з часів Холодної війни.
Данія, зокрема, повідомила, що Росія може вдатись до локального конфлікту із сусідньою державою вже за шість місяців, а впродовж двох років — створити реальну загрозу одній або кільком країнам НАТО.
Ймовірним епіцентром напруги залишаються Естонія, Латвія та Литва. Попри незначну частку в європейській економіці, вони мають стратегічне значення — зокрема як колишні радянські республіки й регіони з великою часткою російськомовного населення. Водночас вони межують із РФ та Білоруссю, що робить їх потенційними цілями для військової перевірки стійкості НАТО.
Будь-який напад на Балтію неминуче стане тестом на дієвість колективної оборони Альянсу, яка є його фундаментальним принципом.
Навіть обмежений за масштабами конфлікт може спричинити масові жертви та хвилю біженців. При цьому економічні втрати будуть відчутними в усьому світі.
Згідно з оцінкою Bloomberg Economics, конфлікт на території НАТО призведе до зниження глобального ВВП на 1,3% — приблизно $1,5 трлн у перший рік. Це зумовлено прямими збитками в зоні бойових дій, різким зростанням цін на енергоресурси та панікою на фінансових ринках. Втрати були б ще масштабнішими, якби війна поширилася за межі Балтії.
Ці розрахунки ґрунтуються на економічному моделюванні Bloomberg та інтерв’ю з урядовцями, які висловлювались конфіденційно, аби вільно поділитися своїми оцінками.
У відповідь на посилення загроз три країни Балтії вже готуються до виходу з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін, аби мати змогу розгорнути їх для захисту. Паралельно країни НАТО планують масштабне посилення ППО на східному фланзі.
Сценарій можливої агресії: з чого почнеться нова війна
Ймовірне вторгнення Росії може розпочатися з провокації чи гібридної атаки, що слугуватиме формальним приводом для втручання. Однією з потенційних точок дестабілізації є залізнична гілка Москва – Калінінград, яка пролягає через Вільнюс і не має зупинок у Литві. Нещодавно поліція шукала росіянина, який, за даними слідства, вистрибнув з потяга під час його руху через литовську територію.
Ймовірне вторгнення Росії може розпочатися з провокації. / © Bloomberg
Колишній глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс припустив, що Росія може навмисно зупинити цей поїзд на литовській території під надуманим приводом. У відповідь Москва може заявити про необхідність “захистити” своїх громадян, які нібито опинилися у небезпеці, та ввести війська — де-факто розпочавши вторгнення. Водночас Кремль може атакувати Естонію та Латвію, використати військово-морський флот для блокади Балтійського моря і захоплення ключових островів, а також спробувати ізолювати Балтію, перерізавши Сувалкський коридор, який з’єднує ці країни з Польщею.
У разі нападу держави Балтії активують 5-ту статтю договору НАТО і розпочнуть контрнаступ. / © Bloomberg
У разі нападу держави Балтії активують 5-ту статтю договору НАТО і розпочнуть контрнаступ, можливо, разом із ударами по Білорусі. Навіть якщо НАТО як структура не втрутиться оперативно, сусідні країни, які відчувають загрозу поширення конфлікту, найімовірніше, нададуть військову допомогу, щоб не опинитися наступною мішенню Росії.
У відповідь РФ може атакувати військові об’єкти на території Європи. / © Bloomberg
У відповідь РФ може атакувати військові об’єкти на території Європи та критичну інфраструктуру — у тому числі в мегаполісах. Це спричинить значні втрати та хаос. Ключові порти будуть паралізовані, торгівля в Балтійському морі припиниться, а фінансові ринки різко впадуть. Обидві сторони активізують гібридні операції — зокрема атаки на підводні кабелі, енергетичні системи та цифрові мережі.
Підводні кабелі, енергетичні системи та цифрові мережі. / © Bloomberg
У ситуації загального інформаційного хаосу, коли Кремль цілеспрямовано сіятиме дезорієнтацію, Трамп може зайняти вичікувальну позицію. Замість рішучих дій, на які сподіваються союзники, він може вдатися до заяв на своїй платформі Truth Social із закликами до МИРУ, а не ВІЙНИ, або закликати європейців вести перемовини з Путіним.
Білий дім не прокоментував ці припущення
Втім, Трамп неодноразово демонстрував толерантність до Путіна. На саміті G7 цього місяця він назвав російського лідера “другом”, висловив припущення, що саме Путін здатен укласти мирну угоду з Україною, і відкинув ідеї щодо запровадження нових санкцій проти Москви.
Ймовірні погрози Кремля щодо застосування ядерної зброї можуть мати стримувальний ефект — зокрема для США та окремих країн Західної Європи. Водночас у Східній Європі й Балтії така риторика сприймається як черговий шантаж. Проте ризик ядерної ескалації може змусити ядерні держави Європи утриматися від нанесення ударів безпосередньо по території Росії.
Ціна можливої війни для глобальної економіки
Аналітики Bloomberg Economics оцінили ймовірні економічні наслідки першого року війни, застосувавши низку моделей. Вони врахували прямі втрати від бойових дій у зоні конфлікту, збої у європейських логістичних ланцюгах, скорочення експорту російських енергоносіїв, розширення кредитних спредів, зростання оборонних витрат у ЄС та глобальну фінансову невизначеність.
Балтійські країни, які опиняться в епіцентрі бойових дій, постраждають найбільше — втрати їхніх економік можуть досягнути 43% у перший рік, що співставно з падінням у регіонах України, окупованих Росією. Інші європейські держави — серед них Фінляндія, Швеція, Польща та Німеччина — також зазнають помітного економічного удару через пошкодження інфраструктури та ракетні обстріли.
Хоча вищі витрати на оборону частково компенсують втрати, загальний ВВП Європейського Союзу все одно скоротиться приблизно на 1,2%, а державний борг зростатиме прискореними темпами. Економіка Великої Британії, що знаходиться далі від лінії фронту, відчує менше — близько 0,2% втрат ВВП. США зазнають падіння на рівні 0,7% через коливання ринків, тоді як китайський ВВП знизиться на 0,8% під впливом зростання енергетичних цін та жорсткіших фінансових умов.
Російська економіка втратить приблизно 1%. Цей відносно невеликий показник пояснюється тим, що країна вже частково ізольована від західної економіки, а зростання витрат на оборону створює ілюзію стабільності.
За відсутності чіткої реакції з боку США конфлікт може розширитися. Росія, у відповідь на удари, може посилити атаки на великі європейські міста, вклавши більше ресурсів у війну. Це підвищить ризик того, що бойові дії вийдуть за межі Балтійського регіону.
Незважаючи на відсутність конкретних сигналів про готовність Кремля до негайного вторгнення в НАТО, аналітики попереджають, що Росія відновлює свої сили значно швидше, ніж Захід. Цього місяця прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що РФ виробляє боєприпаси вчетверо швидше, ніж усі країни НАТО разом.
Хоча сценарій масштабної війни залишається найбільш тривожним, можливі й альтернативи. Один з менш імовірних, але потенційно стабілізуючих варіантів — укладення мирної угоди між Росією та Україною. Це потребуватиме активної участі США та Європи, зняття розбіжностей у підходах і надання гарантій безпеки. У такому сценарії Китай, головний партнер Кремля, міг би використати свій вплив для переконання Москви сісти за стіл переговорів.
Мирне врегулювання могло б відкрити шлях для вступу України до ЄС і нормалізації відносин між Вашингтоном і Москвою. За даними Bloomberg Economics, скасування санкцій, нові торговельні та енергетичні домовленості і повернення до довоєнної економічної взаємодії підвищили б ВВП Європи та Росії на 0,5%, а світовий ВВП — на 0,3%.
Однак повернення до бізнесу як зазвичай виглядає малоймовірним. Європа вже заплатила високу ціну за спробу розірвати залежність від російських енергоносіїв і навряд чи захоче знову потрапити в цю пастку.
Крім того, Китай, схоже, більше зацікавлений у підтримці стратегічного партнерства з Москвою, ніж у примушенні її до миру. Пекін розглядає затяжний конфлікт як інструмент відволікання уваги США та їхніх союзників. Сам Путін, попри гучні заяви Трампа про припинення вогню, не демонструє готовності до реальних компромісів.
Найреалістичнішим сценарієм наразі вважається продовження конфлікту. Багато західних посадовців визнають, що жодна зі сторін не має достатнього потенціалу для рішучої перемоги, тому завершення війни неминуче потребуватиме складних і тривалих переговорів.

