/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F68%2Fd469671842d75ad42b9f2784df7c7ba4.jpg)
Бізнес намагається покрити дефіцит кадрів технологіями, але цього недостатньо
Бізнес намагається покрити дефіцит кадрів технологіями, але цього недостатньо
Дефіцит кадрів у агросекторі наразі становить близько 30%, коли до повномасштабної війни цей показник становив 10%.
Про це під час панельної дискусії розповів генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко, повідомляє УКАБ у Facebook.
За його словами, війна суттєво поглибила кадровий голод в усіх секторах економіки, й агросектор — не виняток. Спричиняють цю ситуацію ціла низка факторів, серед яких найбільш вагомими є:
- Зміна поколінь: «бебі-бумери», які були основою робочої сили та могли працювати сезонно 24/7, поступово змінюються молоддю, яку не приваблює важка праця в сільській місцевості. Нове покоління шукає гнучкий графік, часткову зайнятість і баланс між роботою й особистим життям — умови, які агросектор через свою специфіку запропонувати не завжди може.
- Відсутність інфраструктури: навіть за умови надання житла молодим спеціалістам нецікаво жити в селах через брак можливостей для дозвілля та соціалізації. Поширені приклади, коли агрокомпанії запрошують випускників на стажування, створюють комфортні умови для проживання, але за місяць стажери відмовляються.
- Вплив війни: значна частина ключових агроспеціалістів — досвідчених трактористів, механізаторів, інженерів — наразі захищають Україну, що утворило величезну прогалину на ринку праці.
«Хоча бізнес і намагається компенсувати дефіцит впровадженням новітніх технологій, але цього вже недостатньо. Вкрай критичною є підтримка держави щодо професійно-технічної освіти, тому що для агро ця ланка є мегаважливою. Також необхідно переглянути застарілі законодавчі норми, які штучно ускладнюють допуск до роботи (наприклад, вимога 3-річного досвіду для керування потужною технікою), та спростити працевлаштування ветеранів з урахуванням їхніх реальних можливостей», — сказав Хоменко.
Зі свого боку УКАБ докладає зусиль у напрямі розробки короткострокових практичних курсів у межах навчальної програми «Агрокебети» та «АгрокебетиPRO». За словами фахівця, ці курси реалізовуються у тісній співпраці з бізнесом, де враховані актуальні потреби сектору.
«Крім цього, маємо величезний потенціал молоді, котру потрібно залучати до сезонної роботи, що легко реалізувати, адаптувавши навчальні плани закладів освіти», — зауважив Олег Хоменко.

