Як Орбан потрапив у власну пастку і які наслідки це матиме

"Європейська правда" розповідала про те, як доволі рядова для Угорщини подія – прайд – вивів на вулиці небачену досі кількість людей та став точкою зламу для чинного угорського режиму.

Але чи не є це перебільшенням, видаванням бажаного за дійсне? Адже Віктор Орбан і далі зберігає всю повноту влади у країні.

Відповідь на це питання шукав угорський незалежний аналітичний центр Political Capital.

Результати його аналізу – в статті Чи дійсно Орбан зазнав поразки? Погляд з Угорщини на наслідки сенсаційного прайду.

Далі – стислий її виклад.

Насправді навіть сам факт того, що прайд-2025 у Будапешті відбувся, став серйозним провалом для режиму Орбана.

У лютому 2025-го, під час щорічного звернення до нації, Віктор Орбан з упевненістю заявив, що цього року прайд не відбудеться, і порадив організаторам навіть не витрачати час на його планування.

Реальність зруйнувала цю обіцянку Орбана.

Попри зміни у законодавстві, запроваджені для заборони прайду, та всупереч кампанії залякування його учасників – у Будапешті відбувся найбільший прайд в історії, ставши очевидним підтвердженням слабкості режиму.

Ця хода стала не лише найбільшим прайдом в історії Угорщини, а й, імовірно, найбільшою демонстрацією з 2010 року у країні.

І це саме по собі є поворотним моментом, вирішальним фактором.

Головний опонент Орбана – лідер партії "Тиса" Петер Мадяр – уникнув іміджевої пастки, у яку його заганяв "Фідес", хоча йому довелося викручуватися.

"Тиса", найпопулярніша нині опозиційна партія, тривалий час намагалася триматися осторонь теми прайду, але з наближенням прайду уникати цієї теми ставало дедалі важче.

Мадяр визнав значущість прайду, але не взяв участі у ході та уникнув асоціації з нею.

А от мер Будапешта Гергей Карачонь ризикнув – і виграв.

Він взяв на себе роль організатора прайду – значно при цьому ризикуючи.

Несподівано великий успіх маршу – це значною мірою заслуга мера Будапешта.

У підсумку, позиція особисто Карачоня покращилася і серед опозиційних виборців, і в очах міжнародної преси.

Інша річ, що партії, близькі до мера, навряд чи зможуть конвертувати цей успіх на свою користь.

Та є ще один переможець прайду – крайня права партія Mi Hazánk ("Наша Батьківщина").

"Фідес" Орбана ризикує серйозно втратити підтримку серед ультраправих через провал із виконанням обіцянки прем’єра про заборону прайду, а також через захист поліцією ходи від ультраправих.

Але попри те, що всі ознаки давно вказують на кризу, падіння режиму Орбана не випливає автоматично з одних лише протестів чи результатів соцопитувань.

вражаючі кадри з Будапешта, що обійшли світ після цих вихідних, приховують той факт, що ядро електорату "Фідес" залишається стабільним.

І хоча зараз у влади немає таких фінансових можливостей для нарощування підтримки, як у 2021–2022 роках, та дев’яти місяців до виборів може вистачити, щоб повернути частину виборців у регіонах.

Головне питання: як далеко готовий зайти режим, щоб утримати владу.

І тут варто провести аналогію: у Сербії величезні натовпи місяцями мітингували на вулицях Белграда, але Александар Вучич досі при владі.

Утім, тріщини в режимі Орбана справді є, і вони продовжать розширюватися.

Десятки чи навіть сотні тисяч учасників прайду переконалися на власному досвіді, що можуть кинути виклик владі й досягти результату.

І навіть попри те, що Петер Мадяр не був причетний до прайду – запит на політичні зміни, швидше за все, і надалі втілюватиметься у зростанні його підтримки на виборах.

Докладніше – в матеріалі Чи дійсно Орбан зазнав поразки? Погляд з Угорщини на наслідки сенсаційного прайду.