22 липня та 5 серпня можуть стати найкоротшими днями в історії: чому і чи варто турбуватись

Як повідомляє LiveScience, 9 липня 2025 року Земля обернулася навколо своєї осі швидше, ніж зазвичай, і день виявився коротшим на 1,3 мілісекунди. За прогнозами TimeAndDate, ще два дні цього літа — 22 липня та 5 серпня – будуть ще коротшими: на 1,38 та 1,52 мілісекунди відповідно.

Тривалість доби визначається обертанням Землі навколо своєї осі, яке зазвичай триває 86 400 секунд, тобто 24 години. Але це значення не є абсолютно стабільним і залежить від багатьох факторів – гравітації, масового розподілу, атмосферних явищ і взаємодії з Місяцем.

Під час згаданих коротких днів Місяць перебуває далі від екватора Землі. Це змінює напрямок його гравітаційного впливу, сприяючи незначному прискоренню обертання планети. Фізики пояснюють це за аналогією з дзиґою: зміщення сили прикладання прискорює її рух.

Live Science звернувся по роз’яснення до Міжнародної служби обертання Землі та систем відліку (IERS), яка відповідає за глобальну синхронізацію часу. Там пояснили, що для високоточних систем – як-от банківські розрахунки, GPS або космічне спостереження – навіть мілісекунда має значення.

Як зазначив старший науковий співробітник Університету Західної Австралії Девід Гоззард, сучасні системи працюють на основі точного часу.

"Ми передаємо дані так швидко, і всі вони повинні мати часову мітку, щоб комп’ютери знали, які дані куди йдуть", – сказав він.

Такі системи синхронізовані з всесвітнім координованим часом (UTC), який базується на понад 400 атомних годинниках у близько 80 наукових інститутах світу.

UTC – це всесвітній орієнтир, що базується на понад 400 атомних годинниках, які працюють приблизно у 80 інститутах синхронізації, повідомив в електронному листі керівник групи поширення часу 4.42 у Федеральному фізико-технічному інституті метеорології Німеччини (PTB) Дірк Пістер.

Пістер також пояснив відмінність між атомним часом і обертанням Землі.

"Найточніші прилади для відліку часу, які ми використовуємо для визначення UTC, не враховують поточну тривалість доби у своїй повсякденній роботі. Тривалість секунд наших годинників відповідає визначенню базової одиниці часу в Міжнародній системі одиниць",– зазначив він.

Коли накопичуються відхилення, IERS застосовує так звану високосну секунду, щоб синхронізувати атомний та астрономічний час.

"Якщо існує постійне відхилення тривалості дня від UTC, то застосовується високосна секунда в UTC. Це робиться для того, щоб час доби, заданий UTC, відповідав часу, заданому обертанням Землі, протягом однієї секунди", – пояснив керівник групи Федерального фізико-технічного інституту метеорології Німеччини Дірк Пістер.

Нагадаємо, протягом мільярдів років обертання Землі поступово сповільнювалося – ще 1–2 мільярди років тому день тривав лише 19 годин. Вчені пов’язують це із поступовим віддаленням Місяця від Землі, що послаблює його гравітаційний вплив. Проте з 2020 року науковці фіксують зворотну тенденцію – незначне пришвидшення обертання планети.

"Зараз у нас трохи коротші дні, ніж за останні 50 років", – підсумував Дірк Пістер.

У матеріалі Live Science підкреслили, що пересічні люди не помічають подібних змін, однак для критичних систем синхронізація має вирішальне значення.

Для більшості з нас втрата мілісекунди чи двох залишається абсолютно непоміченою. Однак комп’ютери, GPS, банківські системи, великі телескопи та електромережі залежать від неймовірно точної синхронізації для своєї роботи. Для цих систем кожна мілісекунда має значення.

Як повідомляв Фокус, Земля несподівано увійшла в нейтральну фазу: кліматичне майбутнє тепер складніше прогнозувати.

Фокус писав про те, що у ядрі Землі виявлено несподіваний об'єкт: чому ядро тверде, хоча має бути рідким, з'ясовують дослідники.