В Україні мають створити новий реєстр професій: як він допоможе в пошках роботи

Сьогодні підлітки, ветерани, мами трьох дітей, які не мають роботи, внутрішньо переміщені українці, які облаштовуються на новому місці, мають дещо спільне. Всі вони стоять перед складним вибором: за яким фахом і де працювати та чи є взагалі шанс почати з нуля, якщо для того, аби мати роботу, потрібно змінити фах? І на жаль, у більшості випадків, люди не знають, що таке сучасний ринок праці, тому не можуть ухвалити обґрунтоване кар’єрне рішення. Як цю ситуацію можна змінити, розповіла Олена Колесникова у статті «Новий реєстр професій в Україні: як він допоможе знайти роботу»

Авторка зазначає, що сьогодні на українському ринку праці близько 100 тисяч зареєстрованих безробітних. Водночас вакансій біляш як 200 тисяч.

При цьому в Україні досі використовується Класифікатор професій, заснований ISCO-88 — стандарті 1988 року, що містить понад 9 тисяч записів. За словами Колесникової, це призводить до: 

• недовіри з боку іноземних компаній, які не можуть зіставити українські професії з міжнародними;
• дублювання в штатних розписах підприємств назв посад/кваліфікацій/професій/функцій, які не мають нічого спільного із сучасним ринком праці. Але підприємство можуть оштрафувати, якщо їхні документи не відповідають цим застарілим стандартам;
• хаосу в освіті, адже програми підготовки фахівців формувалися під формальні назви посад, а не реальні кваліфікації.

«Точкою змін став закон №4353, який нещодавно ухвалила Верховна Рада. Він передав повноваження з ведення Єдиного реєстру професій і кваліфікацій від Міністерства економіки новому органу — Національному агентству кваліфікацій (НАК), створеному в межах реформи освіти», – пише авторка.

Документ передбачає, що до 1 травня 2026 року Нацагентство має створити цифровий реєстр професій та кваліфікацій. До того ж цей реєстр необхідно інтегрувати із Держслужбою зайнятості та Пенсійним фондом, а також надати йому доступ до інформації про середні зарплати, вакансії, кваліфікаційні центри тощо.

Колесникова наголошує, що цей реєстр має стати картою професійного життя, який дозволить:

• обрати професію за чіткими критеріями;
• зрозуміти, за яким фахом навчатися і які є можливості заробляти;
• планувати держполітику в освіті та зайнятості на національному рівні.

«Передача адміністрування до Національного агентства кваліфікацій — невипадкове рішення. Це єдиний орган, який об’єднує інтереси всіх ключових учасників системи кваліфікацій. НАК — це не міністерство, яке ухвалює рішення зверху. Це — майданчик для співпраці та діалогу. У його складі — представники роботодавців, профспілок, Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки», – пише авторка. 

За її словами, саме НАК має не лише повноваження, а й реальні механізми співпраці з тими, хто впливає на освіту, зайнятість, бізнес, професії. Тому, додає Колесникова, новий реєстр під управлінням Нацагентства кваліфікації вийде збалансованим та відповідатиме потребам усіх стейкхолдерів.

Насамперед у реєстрі міститиметься профінформація про кожен фах:

• сектор економіки;
• вид діяльності;
• професійну кваліфікацію;
• дані за старим переліком (стару назву тощо) і за новим (коди, рівень у Національній рамці кваліфікацій);
• дані про середню заробітну плату за кожною професійною кваліфікацією;
• кількість вакансій із посиланням на сайт Центру зайнятості;
• де можна знайти вакансії. 

Для тих, хто отримав неформальну освіту, у реєстрі створять перелік з адресами кваліфікаційних центрів, де можна буде підтвердити свою кваліфікацію. 

«Вперше в історії України класифікатор професій поєднує статистику, міжнародні коди, інформацію про зарплати та попит на ринку праці. За підтримки наших партнерів із ЄБРР та Польського фонду солідарності вже опрацьовано всі 9 тисяч записів старого класифікатора професій, створено проєкт розділу військових професій, якого раніше там не було. Також новий реєстр зіставлено з Національною рамкою класифікацій — це дає змогу чітко структурувати, який рівень освіти потрібен для тієї чи іншої професії», – додає авторка.

Раніше повідомлялося, що наразі в Києві знаходиться 426 тисяч внутрішньо переміщених осіб (ВПО), тобто 10% від загальної кількості ВПО в Україні. Однак лише 27% з них мають роботу, хоча ще 17% активно її шукають. 

При цьому 11% із працевлаштованих ВПО, що знаходяться в Києві, працевлаштовані за попереднім місцем проживання, 10% працюють дистанційно, 3% переїхали разом з роботодавцем.