Трамп змінює ставлення до Путіна: США готові продавати Україні зброю, проте доля нових санкцій проти РФ невизначена

Невідомо, чи включають ці поставки ракети-перехоплювачі до систем Patriot, які ефективно працюють проти російської балістики. Проте, саме питання посилення ППО України було головним у розмові Дональда Трампа та Володимира Зеленського 4 липня, на тлі другої зупинки постачань Києву американської зброї. ТСН.ua вже писав, що 1 липня Пентагон своїм наказом навіть розвертав літаки, які вже були в повітрі, заблокувавши також відвантаження зброї зі складів у Польщі.

За цей час, за даними західних ЗМІ, Україна недоотримала 30 ракет до систем Patriot, 8500 артилерійських снарядів калібру 155-мм, понад 250 високоточних ракет GMLRS та 142 ракети класу «повітря-земля» Hellfire. Низка американських медіа також повідомили, що під час телефонної розмови Трамп пообіцяв Зеленському надати 10 ракет-перехоплювачів до Patriot. Проте, це навіть менше від раніше запланованої до поставки кількості. Про можливість передачі Україні комплексу Patriot, Трамп сказав, що розглядає це питання, але додав, що «це дуже дорого».

На додачу, ні Київ, ні ЄС, ні американська громадськість так і не почули відповіді на запитання: хто відповідальний за друге призупинення постачань Україні американської зброї, яке відбулося на тлі шостої телефонної розмови Трампа з Путіним 3 липня, та наймасованіших російських ударів по Україні? В ніч проти 9 липня Росія випустила рекордних 728 БПЛА. А за два найбільших обстрілів у ніч проти 4 та 10 липня, які припали переважно на Київ, Росія застосувала 965 засобів повітряного нападу. І, за словами президента Зеленського, Москва планує запускати навіть по 1000 дронів за добу.

Тож, що буде далі з американською зброєю для України? Чи погодиться Трамп її продавати? Та, чи піде він на запровадження нових санкцій проти Росії? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

НАТО у «грі»: США готові продавати зброю

У четвер, 10 липня, в інтерв’ю NBC News Дональд Трамп повторив, що «розчарований Росією». У звичній для себе манері, він закликав подивитися, «що станеться протягом наступних кількох тижнів», анонсувавши важливу заяву щодо Росії у понеділок, 14 липня. Проте, найважливішими для України були його заяви про подальшу збройну допомогу — угоду, якої вдалося досягти в червні на саміті НАТО в Гаазі.

«Ми надсилаємо зброю до НАТО, і НАТО оплачує цю зброю на 100%. Тож ми робимо так: зброя, яка постачається, йде до НАТО, а потім НАТО надаватиме цю зброю (Україні — Ред.), і НАТО оплачує цю зброю», — заявив Дональд Трамп.

Крім того, за інформацією Reuters, вперше від часу своєї інавгурації наприкінці січня, Трамп планує оголосити про надання Україні пакету військової допомоги на $300 млн із запасів США за програмою PDA. Це програма президентських повноважень, за якою численні пакети військової допомоги Києву надавала адміністрація Байдена. Раніше ТСН.ua вже повідомляв, що від січня цього року Україна продовжувала отримувати американську зброю, передбачену допомогою на $60 млрд, яку Конгрес ухвалив у квітні 2024 року ще за президентства Байдена. І з тих $60 млрд залишилося ще близько $3,8млрд.

Все це разюче контрастує з тим, що відбувалося у Вашингтоні від 1 липня, коли міністр оборони США Піт Гегсет підписав рішення про зупинку надання Україні американської зброї. ТСН.ua вже повідомляв, що спершу про це написали американські ЗМІ. Причому хвиля публікацій була такою великою, що Пентагону та Держдепу довелося дуже швидко виправдовуватися. Адже в пресу навіть «злили» відповідального за це рішення. Це Елбрідж Колбі — заступник Піта Гегсета з питань політики. І з перших офіційних заяв стало помітним протистояння між Пентагоном і Держдепом.

Якщо в Держдепі говорили про тимчасову зупинку надання Україні військової допомоги, то в Пентагоні це навіть пов’язували зі зміщенням уваги США на Індо-Тихоокеанський регіон. Згодом, коли Трамп офіційно заявив, що не знає, хто віддав наказ зупинити відвантаження зброї, повторивши в останньому інтерв’ю NBC News, що «нічого про це не знає», в пресі почали з’являтися повідомлення, що після ударів США та Ізраїлю по ядерним об’єктам Ірану, на американських складах зброї виник дефіцит. Зокрема, ракет-перехоплювачів до систем Patriot, бо Америка дуже багато їх використала для захисту своєї бази в Катарі, по якій Іран здійснив удар у відповідь. The Guardian навіть писав, що запаси цих ракет скоротилися до близько 25%.

За інформацією Bloomberg, США планують збільшити закупівлі ракет-перехоплювачів до систем Patriot в чотири рази. Те ж саме стосується і боєприпасів калібру 155-мм, збільшення виробництва яких йде не такими швидкими темпами, як очікувалося. Ці дві позиції, поруч із продовженням отримання даних американської розвідки, є критично важливими для України. Тож, якщо заява Дональда Трампа про продаж зброї НАТО, яку потім поставлять Києву, буде втілена в життя, це справді хороші новини. Адже, за словами Володимира Зеленського, для потреб України Німеччина готова купити у США дві системи Patriot, ще одну — Норвегія.

«Коли ми отримаємо чітку відповідь від виробника і можливостей США щодо дат, доєднаються й інші європейські партнери. Саме така на сьогодні схема фінансування систем. Безумовно, ми розуміємо вартість, але це моє завдання — знайти ці гроші», — додав президент Зеленський, перебуваючи на Міжнародній конференції з питань відновлення України (URC2025) в Римі.

Удар по рейтингам: що буде з санкціями проти Росії

Хоч Піт Гегсет й інші представники Пентагону намагалися уникнути відповідальності за рішення щодо зупинки постачань Україні озброєння, додаючи, що воно було узгоджене з Дональдом Трампом, Держдеп і Білий дім активно «вкидали» в пресу, що президент США «приватно висловив розчарування щодо оголошення посадовцями Пентагону про паузу, яка не була належним чином узгоджена з Білим домом».

Американські ЗМІ нагадують, що Елбрідж Колбі — заступник Піта Гегсета з питань політики — є близьким до віцепрезидента Джей Ді Венса. В березні Венс навіть особисто прийшов із Колбі на слухання до Сенату перед призначенням останнього на посаду в Пентагон. Тож, рішення щодо зупинки постачань Києву озброєнь, яке було ухвалене якраз напередодні вже шостої телефонної розмови Трампа з Путіним, яка відбулася 3 липня, аналітики та преса пов’язують саме з Венсом, Гегсетом і Колбі.

«Президенту (Трампу — ред.) доведеться відхилити заклики ізоляціоністів у своїй адміністрації, які закликають обмежити поставки зброї. І він повинен ігнорувати тих у Міністерстві оборони, хто посилається на дефіцит боєприпасів, щоб блокувати допомогу, відмовляючись серйозно інвестувати в розширення виробництва», — заявив сенатор-республіканець Мітч Макконнелл.

Після останньої телефонної розмови з очільником Кремля, Трамп не лише кілька разів публічно висловив своє невдоволення особисто Путіним і Росією, а й заявив, що Путін «весь час дуже милий, але виявляється, що це нічого не означає, — Путін закидає нас купою нісенітниць». У четвер, 10 липня, під зустрічі з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим у Малайзії, держсекретар Марко Рубіо передав йому «розчарування Трампа через відсутність прогресу в мирних переговорах» з Україною. Разом із цим Рубіо додав, що почув від Лаврова про «інший новий підхід» щодо України.

«Це не гарантія миру, але це концепція, яку я сьогодні передам Трампу», — заявив Рубіо, додавши що США попередили Росію про можливість ухвалення нового санкційного законопроєкту, і Білий дім зараз працює з Конгресом над відповідним документом.

Що це за «інший підхід» можна лише здогадуватися. Однак, навряд чи він передбачає, наприклад, згоду Путіна на безумовне припинення вогню по всій лінії фронту, чи відмову очільника Кремля від його ж слів «куди стає нога російського солдата, то — наше». Щодо санкційного законопроєкту, про який Рубіо нагадав Лаврову, на відміну від рішення Трампа продавати Україні зброю через НАТО (хоча й тут не треба робити передчасних висновків, а краще дочекатися конкретних дій), все доволі примарно.

ТСН.ua вже неодноразово писав, що йдеться про законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Грема та сенатора-демократа Річарда Блюменталя про запровадження 500% тарифу на товари, імпортовані з країн, які купують російську нафту, газ тощо. Тобто, документ передбачає 500% мита на експорт з Китаю, Індії, Туреччини й навіть багатьох європейських країн, у чому експерти й аналітики дуже сумніваються.

По-перше, й без цього нова тарифна політика Трампа — розпочаті торгові війни –продемонструвала свою неефективність. Наприклад, 145% мита на китайський експорт, про які два місяці тому оголосив Трамп, вже відмінили.

По-друге, адміністрація Трампа хоче вихолостити законопроєкт Грема-Блюменталя, передбачивши там норму, щоб запровадження нових санкцій проти Росії здійснювалося виключно рішеннями президента США.

Тож, навряд чи можна сподіватися, що найближчим часом Конгрес ухвалить дійсно сильний законопроєкт, який передбачатиме нові потужні санкції проти Росії. Водночас, експерти наголошують: якщо у чинної адміністрації США, яка взяла курс на порозуміння з Кремлем, немає політичної волі дійсно покарати Росію, змусити Путіна припинити вогонь і сісти за стіл переговорів, варто почати хоча б із нагляду за виконанням вже запроваджених санкцій.

ТСН.ua писав, що за більш ніж п’ять місяців при владі адміністрація Трампа не запровадила жодних нових санкцій, які блокують можливості обходу Росією вже наявних обмежень. У той час як адміністрація Байдена запроваджувала по 170 нових санкцій на місяць проти організацій, пов’язаних з Росією, які стосувалися виробництва нафти, зброї, і закупівель технологій, за допомогою яких Москва обходила західні обмеження.

Разом із цим експерти й аналітики нагадують, що адміністрація Трампа може змінити своє рішення до нових санкцій, як це вже відбулося з поставками Україні зброї, зважаючи на суспільну думку й рейтинги схвалення дій президента США. Дійсно, серед електорату Трампа, особливо в лавах так званої групи MAGA (Make America Great Again — передвиборчий слоган Трампа «Зробимо Америку знову великою» — Ред.), переважають ізоляціоністські настрої. Найбільш яскравими представниками цієї групи є, наприклад, Джей Ді Венс, Елбрідж Колбі та багато інших.

До слова, Венс був проти доєднання США до операції Ізраїлю зі знищення ядерних об’єктів Ірану. Але Трамп, навіть попри негативну суспільну думку, яка потім змінилася, ухвалив це рішення. Тож, щодо нових санкцій проти Росії та поставок Україні зброї політика адміністрації Трампа теж може змінитися. Особливо, враховуючи той факт, що від березня, коли США вперше призупинили надання Україні військової допомоги, переважна більшість американців негативно поставилася до цього рішення. Відтоді, за різними опитуваннями, близько 60% не схвалюють дії Трампа та його політику щодо Києва та війни Росії проти України.