Зеленський вибив допомогу Україні від Трампа, але санкції будуть лише за однієї умови - Золотарьов

У ближньому колі Трампу стали пояснювати, що Путін водить його за ніс, а жодних козирів немає, вважає Андрій Золотарьов.

Ініціативи президента США Дональда Трампа щодо завершення війни Росії проти України так і не зрушили з місця. Кремль продовжує ставити ультиматуми Києву, посилив повітряні удари, а окупанти намагаються просуватися на полі бою. Трамп уперше жорстко висловився щодо Путіна і заявив про розчарування позицією Москви. Американський президент анонсував важливу заяву щодо Росії, проте готовність американського президента до рішучого тиску на Кремль поки що викликає питання.

В інтерв'ю Главреду політолог, директор аналітичного центру Третій сектор Андрій Золотарьов проаналізував зустріч Лаврова і Рубіо, розповів, чому Москва продовжує висувати Києву ультиматуми, оцінив готовність Трампа до санкцій проти агресора Росії, і вказав на важливий нюанс щодо законопроєкту Грема-Блюменталя про 500% мита проти економічних союзників РФ.

Державний секретар США Марко Рубіо за підсумками зустрічі з очільником МЗС РФ Сергієм Лавровим сказав, що Москва запропонувала "новий та інший підхід" до завершення війни. Але деталей Рубіо не навів. У свою чергу, Лавров підтвердив ультимативну позицію Кремля щодо завершення війни. Як ви оцінюєте цю зустріч? Що мав на увазі Рубіо, коли говорив про так званий новий підхід?

Думаю, про кардинально нові підходи ми не почуємо. Можливо, Москва запропонувала схему, про яку я вже раніше говорив - проведення виборів із подальшим заморожуванням війни. Кремль вважає Зеленського нелегітимним і, ймовірно, розраховує, що нова влада буде поступливішою. Але це лише гіпотетичний варіант, поки що немає фактів, які б свідчили про такий розвиток подій.

У словах Рубіо я не побачив жодного позитивного сигналу того, що позиція Росії змінилася. Жодних кроків до компромісу з боку Кремля поки що навіть не проглядається. Якщо Москва і висуне нові вимоги, вони можуть виявитися для Києва абсолютно неприйнятними.

Наразі ми можемо фіксувати дві позиції, між якими прірва. Росія вимагає від України нехай і неповної або безумовної, але все-таки капітуляції. Україна хоче справедливого миру, який бачить у відновленні територіальної цілісності в міжнародно визнаних кордонах станом на 1991 рік. Україна пропонує безумовне припинення вогню, але наразі жодна зі сторін не зробила кроків у бік компромісу.

Наразі Кремль не хоче йти на припинення вогню, оскільки росіяни переконані, що вони перемагають, володіють ініціативою на фронті, і що далі, то кращими будуть позиції на полі бою. У такій ситуації зупинити наступ, щоб продовжити його, умовно кажучи, за місяць, буде дуже складно. Адже це питання і мотивації військовослужбовців: піднімати голову під безпілотники й артилерію супротивника після того, як місяць у тебе не стріляли і було відносно спокійно, - це морально дуже важко.

Російські генерали це прекрасно розуміють, тому висуваються умови, серед яких, мовляв, припинення постачань західної зброї Україні, підготовки військовослужбовців за кордоном, або ж взагалі знищення західної техніки (так розуміється демілітаризація). Це вимога капітуляції, яка відбувається після військового розгрому.

Проте військового розгрому України немає. Ніякого прориву росіян на оперативно-тактичну глибину не відбулося і в помині. Ми втрачаємо території, але говорити про розгром не доводиться. ЗСУ зберігають боєздатність. Тому такі російські забаганки повисають у повітрі.

Можливо, тепер ми щось нове почуємо від Трампа. Судячи з усього, Зеленський все-таки дотиснув європейських партнерів і Трампа, щоб Європа закуповувала у США нові пакети допомоги для України. До того ж Трамп готує підтримку на 300 млн доларів у межах своїх президентських повноважень, яка була затверджена ще за Байдена.

Допомога Україні наступного тижня буде топ-темою. Думаю, у понеділок ми дізнаємося про сюрпризи від Трампа. А на тижні стане відомо, що мав на увазі Лавров.

Трамп все-таки рухається в бік санкцій проти Росії?

Так. У принципі, Трамп не проти законопроєкту з 500% митами, який лобіює сенатор Ліндсі Грем. Але Трамп хоче, щоб у нього в руках залишалася кнопка, що дозволяє запустити або зупинити цей закон. Якщо таку норму буде враховано, президентського вето не буде.

Виходить, США ухвалять закон про санкції проти Росії, але їх застосування залежатиме виключно від рішення Трампа. І вже сам Трамп зможе використовувати ці санкції як інструмент шантажу, вимагаючи поступок від Кремля. Так?

Так, Трамп буде в ручному режимі вирішувати, запускати чи не запускати ці санкції. У мене складається враження, що Трампу в ближньому колі почали говорити приблизно таке: "Тебе водять за ніс, а ти не маєш жодних козирів у рукаві". Трамп дорікав Зеленському в тому, що в нього немає козирів, а тепер сам опинився в такій самій ситуації.

Путін отримав від Трампа суттєві аванси.

Було припинено роботу USAID - глобального американського інструменту м'якої сили. Росія вважала ворожою діяльність агентства, яке існувало понад сім десятків років.

За Трампа різко скоротилися обсяги військової допомоги Україні. Київ отримував допомогу в рамках пакетів, затверджених Байденом, але про нову підтримку й мови не йшло.

Трамп пішов назустріч Путіну, але відповідних поступок поки що не побачив. Трамп роздратований після телефонної розмови з Путіним, оскільки вважає, що його банально дурять. Однак Путін, зі своєї дзвіниці, чинив абсолютно правильно - лавірував, не дратуючи Трампа, і уникав відповіді на конкретне запитання. У Кремлі заявляли Трампу, що хочуть завершення війни, але, що найцікавіше, висувалися такі умови, які зробили мету припинення війни недосяжною.

Наскільки я розумію, американці відкладали ухвалення законопроєкту Грема-Блюменталя про мита в 500% як останній аргумент Вашингтона. Як ви думаєте, який потенціал у таких санкцій? Якою може бути їхня ефективність?

Річ у тім, що тарифи в 100-500% - це заборонні мита, вони унеможливлюють будь-яку економічну діяльність. Мита більше спрямовані проти третіх країн. Скептики у Вашингтоні вважають, що ухвалення закону може спричинити напругу. Адже хто найбільші покупці російських енергоресурсів? Індія та Китай. Такий крок викличе напругу у відносинах із країнами БРІКС. І виникає питання, чи не вистрілять США собі в ногу цим рішенням. Ми вже бачили історію з митами щодо Китаю, коли Трамп після глобального замаху здав назад.

Подивимося, що буде з санкціями, що включають 500% мита, і чи піде Трамп на його запуск. Законопроєкт мегарадикальний, а великого бажання грати санкційним кийком у Трампа я не бачу. Він бізнесмен, для якого гешефт понад усе.

Таким чином, Трамп навряд чи піде на серйозний конфлікт з Індією і Китаєм?

Трамп піде на конфлікт із ними лише в разі крайньої необхідності. Поки що я не бачу передумов того, що Трамп запустить цю санкційну дубину.