Перша "пандемія коронавірусу" сталася 6500 років тому: вона призвела до справжнього колапсу

Патогени — давній ворог людей, який переслідує наш вид упродовж усієї еволюції. До 1850 року щонайменше чверть дітей помирала, не доживши й до 1 року, а ще чверть — до 15 років. Причини смерті були різноманітними, але їх половина припадала на інфекції, від яких сьогодні вже створено вакцини, пише IFL Science.

Незважаючи на те, що патогени супроводжують людей усю нашу історію, ми все ще дуже мало знаємо про те, коли і чому з'явилися перші з них.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Команда вчених з Копенгагенського і Кембриджського університетів вирішила докопатися до істини. Вони проаналізували ДНК 1300 доісторичних людей, чиї останки були знайдені на археологічних пам'ятках по всій Євразії. Вік аналізованих зразків сягав 37 000 років.

Вченим вдалося створити подобу карти захворювань у той період. Серед них також були зоонозні захворювання — інфекції, які передаються від тварин людині.

Поворотний момент стався близько 6500 років тому. Саме тоді люди почали одомашнювати тварин, а також відбувалися масштабні міграції скотарів із Понтійського степу, що простягався від Східної Європи до Західної Азії та на північний захід Європи.

"Ми давно підозрювали, що перехід до землеробства і тваринництва відчинив двері новій ері хвороб — тепер аналіз ДНК показує, що це сталося щонайменше 6500 років тому. Ці інфекції не просто викликали хвороби — вони, можливо, сприяли колапсу популяції, міграції та генетичній адаптації", — каже керівник дослідження з Копенгагенського університету Еске Віллерслев.

У рамках дослідження вчені також знайшли можливо перший генетичний слід чумної палички, вік якої склав 5500 років. Саме ця бактерія спустошувала середньовічну Європу, а також убила від чверті до половини населення світу.

Вчені знайшли сліди й інших захворювань, таких як малярію віком 4200 років, проказу — 1400 років, вірус гепатиту B — 9800 років, і дифтерію — 11 100 років.

Нагадаємо, вчені дізналися, як бубонна чума змінювала наші гени. Хоча найсмертельніша чума в історії людства вже давно лякає нас лише зі сторінок підручників та з екранів документальних фільмів, вона зовсім нікуди не зникла і досі живе в нас.