Що таке клавіша Fn на клавіатурі та навіщо вона потрібна

Клавіша Fn — непомітний, але важливий елемент майже кожної сучасної клавіатури. Вона працює як модифікатор, поєднуючись з іншими клавішами, щоб відкривати апаратні функції або альтернативні команди, однак у Windows і macOS її поведінка суттєво відрізняється.

Про це пише SlashGear.

Як Fn‑клавіша працює у Windows та macOS

На більшості клавіатур ви знайдете клавішу Fn у лівому нижньому куті, на повнорозмірних моделях Mac із цифровим блоком — посередині, поруч із клавішами Home та End. У новіших MacBook замість позначки "Fn" часто використовують піктограму "Globe", але призначення залишається тим самим.

У Windows комбінація Fn + F1-F12 виконує апаратні функції, нанесені на клавіші (наприклад, Fn + F8 збільшить гучність). Натиснувши F1-F12 без Fn, ви отримаєте стандартні дії системи або програм (наприклад, F5 оновлює сторінку).

На Mac усе навпаки: F1-F12 самі по собі керують апаратними можливостями (яскравість екрана, гучність тощо). Щоб використовувати "чисті" функціональні дії цих клавіш у певних програмах, відкрийте "Системні налаштування" — "Клавіатура" — "Комбінації клавіш" — "Клавіші F" і активуйте опцію "Використовувати клавіші F1, F2 тощо як звичайні". Після цього для апаратних функцій доведеться натискати Fn + F‑клавішу (наприклад, Fn + F12, щоб збільшити гучність).

У macOS клавішу Fn можна запрограмувати на окрему дію без комбінації:

• перейдіть у "Системні налаштування" — "Клавіатура";
• у полі "Натискання клавіші Fn" оберіть бажану дію: зміна мови вводу, показ емодзі та символів, запуск диктування або "Не виконувати дію".

У Windows призначити самостійну дію клавіші Fn неможливо — вона працює лише разом з іншими клавішами.

Отже, хоча клавіша Fn виконує роль модифікатора на обох платформах, порядок її використання суттєво різниться. Користувачам, які переходять із Windows на Mac чи навпаки, знадобиться трохи часу, щоб звикнути до нового способу роботи з функціональними клавішами.