Чи будуть провокації на кордоні Росії та Азербайджану: Семиволос – про гостру кризу між країнами

Заяви Алієва на адресу України – сигнал про те, як змінилася ситуація у відносинах Москви та Баку, вважає Ігор Семиволос.

Криза у відносинах Азербайджану та РФ триває. Баку відповів на рейди російських силовиків на азербайджанську діаспору, планує подати на Росію до суду у справі про збиття цивільного літака Азербайджану російською ППО, і демонструє жорстку позицію щодо Москви. У Кремлі вже заявили про "складний період" у відносинах двох країн, а російська пропаганда припустила навіть військовий конфлікт із Баку.

В інтерв'ю Главреду директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос розповів, чого очікувати від загострення азербайджано-російських відносин, пояснив, як змінюється геополітична позиція Азербайджану та що відбувається на Південному Кавказі, оцінив імовірність воєнних провокацій з боку Росії, та спрогнозував подальші дії Баку та Москви.

Відносини Азербайджану та Росії дедалі погіршуються. Днями азербайджанський президент Ільхам Алієв узяв у подарунок шеврони ЗСУ та порадив Україні ніколи не погоджуватися на окупацію своїх територій. Серед росіян це викликало справжню істерику. Після цього російський депутат, заступник голови комітету Держдуми у справах СНД Костянтин Затулін навіть закликав до перегляду відносин Москви та Баку. Як ви оцінюєте ситуацію? Яких сценаріїв слід очікувати надалі?

У своїх попередніх виступах Алієв уже неодноразово казав про те, що не варто ніколи погоджуватися на окупацію своїх територій, але раніше він не пов'язував ці слова безпосередньо з Україною. Пряма і публічна заява саме на адресу України дійсно стала новацією.

Істерика в Росії після заяви Алієва пов'язана з тим, що вона вклала чимало ресурсів у створення медіа та пулу експертів, які, на думку Москви, просувають азербайджанську позицію та працюють над зближенням позицій обох сторін. Утім, все склалося таким чином, що росіяни опинилися в обставинах, які грають проти них, а самі вони не в змозі нічого змінити. І ці обставини демонструють, що Росія неспроможна проводити рівноправну політику, визнавати свої помилки і діяти відповідно до міжнародного політесу.

Донедавна контекст відносин Азербайджану та Росії був абсолютно зрозумілим. Наприклад, Москва фактично виступала мовчазним союзником Баку в Карабахській війні. А Баку жодного разу не голосував за резолюції ООН щодо Росії та всіляко демонстрував дуже обережну позицію щодо України – надавав нашій державі гуманітарну допомогу, але утримувався від передачі військової допомоги. Проте Азербайджан та Алієв все-таки зіштовхнулися з негативним ставленням до себе з боку Москви. Така неповага вплинула на поведінку азербайджанців.

Якщо б росіяни не були ідіотами, то, вочевидь, вибачилися б, змінили ставлення до Азербайджану та спробували якимось чином нівелювати це загострення. Втім, Москва робить все навпаки, бо не заведено, щоб Росія вибачалася перед Азербайджаном. Істерика з боку росіян, яку ми побачили, це лише підтверджує.

Загалом поведінка Азербайджана змінюватиметься і надалі. З часом контекст буде лише погіршуватися. Тому що ситуація зі збитим літаком біля Грозного, репресії проти азербайджанської громади та заклики з Росії про, мовляв, бомбардування Баку, створюють негативний контекст подальших відносин.

І той самий виступ Алієва із словам, напряму адресованими українцям, свідчить про те, наскільки все змінилося. Росіяни своїми руками змінили політику Алієва.

Чого варто чекати від напруги між РФ та Азербайджаном? Чи може РФ вдатися до військових провокацій або навіть військової агресії?

Не думаю, що будуть військові провокації. Але треба уважно стежити за кордоном Росії та Азербайджану на півночі.

Дагестан – складна історія.

Так. Там є розділені народи. Росіяни можуть спробувати використати талишів (Талиші – етнічна група, яка проживає на територіях Азербайджану, в Ірані, а також частково в Дагестані – Росії, - ред.), що вони уже намагалися робити, або вдатися до певних інших дій.

Утім, насамперед вони намагатимуться тиснути на азербайджанців у Росії, щоб діаспора натиснула на владу Алієва в Азербайджані. Варіант – програшний, проте інструментарій у росіян не змінюється, і вони думають, що це працює ефективно.

Чим буде відповідати Баку?

Азербайджан посилив свою суб'єктність. Баку в якості посередника взяв участь у перемовинах між Ізраїлем і Туреччиною, а також Сирією і Ізраїлем. Працює зі США і серйозно покращив відносини з Францію і Європою. Баку в цих питаннях діє самостійно, а союз з Туреччиною його посилює.

Азербайджан – вже достатньо самостійний гравець і надалі буде лише зміцнювати свої позиції. Це надасть Баку впевненості в тому, що Росія нічого не зможе зробити. А якщо Азербайджану, попри певні заперечення Москви, вдасться підписати мирну угоду з Вірменією, Баку фактично позбудеться останньої залежності, пов'язаної з Карабахським конфліктом, у якому Росія відігравала дуже велику роль.

Як діятиме Туреччина, якщо напруга між Азербайджаном та Росією досягне максимального накалу?

Туреччина відкрито підтримує Азербайджан. Але Анкара завжди намагатиметься мінімізувати ризики.

На вашу думку, як зараз виглядає геополітична ситуація на Південному Кавказі? Яку роль відіграє Росія? Наскільки великий вплив Туреччини?

Ситуація складається таким чином, що там, де вплив Росії зменшується, вага Туреччини – навпаки зростає. Про це свідчить і поява турецького військового об'єкту в Карабасі. В 2020 році, коли Азербайджан, Вірменія та Росія підписали мирну угоду щодо Карабаху, росіяни наполягали, щоб турецька присутність була мінімальною, у вигляді спостережної місії. Турки цьому не заперечували, але коли росіяни звідти зникли, або їх стало менше, ситуація радикально змінилася.

Турки мають час і вичікують. Як тільки ситуація змінюється, вони активно заповнюють цей простір. Тому очевидно, що обстановка для росіян буде погіршуватися. Немає жодних підстав говорити про те, що буде якось інакше.

Таким чином, Росія втрачає Південний Кавказ?

Я б не став про це голосно казати. Думаю, є підстави вважати, що Росія слабне на Південному Кавказі. Подальший процес залежить від дуже багатьох факторів, про які ми з вами можемо лише здогадуватися.

Якщо розглядати ситуацію у процесі – то так, втрачає. Але чи все-таки втратить, це велике питання.