Чому загиблим військовим надсилають повістки, і хто в цьому винен

Наприклад, у червні 2025 року вдова Максима Чудіновича отримала повістку на його ім'я, хоча він загинув ще у 2023-му. Це не поодинокий випадок. Повістки також отримували родичі загиблих військових на Хмельниччині, Вінниччині, Чернігівщині. Але відповідальність за ці помилки досі не має чіткого адресата, передає 24 Канал із посиланням на "Громадське".

Чому загиблим воїнам надходять повістки?

Причина криється в недосконалості державних електронних реєстрів. Інформація про смерть людини вноситься в реєстр ДРАЦС. Дані про військовозобов'язаних зберігаються всистемі "Оберіг", яку використовує Міноборони. І хоч із листопада 2023 року ці два реєстри мають взаємодіяти через систему "Трембіта", обмін даними часто не працює або працює з затримками.

У результаті – мертвих можуть "поставити на облік" і надіслати їм повістку. Інколи через збій, інколи – через те, що дані про людину вводили вручну або з іншої бази, наприклад, реєстру виборців, який не оновлювався з 2019 року.

Зауважимо, що Міноборони формує списки військовозобов'язаних через "Оберіг". Потім дані передаються до ТЦК та СП. Вони формують електронні повістки, ставлять е-підписи. Далі повістки повертаються до Міноборони, де їх друкують і надсилають поштою.

При цьому в ТЦК стверджують: якщо в "Оберезі" немає інформації про смерть людини, вони не можуть нічого змінити. Так було у випадку з Максимом Чудіновичем. Військовий загинув у 23 роки – до досягнення мобілізаційного віку. І тому його дані автоматично з'явились у системі тільки через два роки. У такий спосіб він і "став на облік".

Василь Задворний, експерт із цифровізації пояснює, що проблема полягає в несумісності сотень державних реєстрів. Усього їх понад 350, лише частина – цифрові. Повноцінна інтеграція вимагає величезних ресурсів, стандартизації і перебудови всієї системи.

Що має зробити держава, аби вирішити проблему:

• автоматизувати обмін інформацією між реєстрами;
• мінімізувати участь людини в цих процесах – саме ручне введення даних часто призводить до помилок;
• розробити єдину цифрову платформу, яка унеможливить надсилання повісток людям, які вже померли.

Надсилання повісток загиблим військовим — це не просто бюрократичний збій. Це проблема, яка завдає реального болю сім'ям і оголює масштабну несправність державної системи обліку. Поки міністерства перекладають відповідальність одне на одне, рідні героїв отримують листи, які розривають душу.