/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F94ec530b0d7f72e0f0ea74367c520b05.jpg)
Експертка з подорожей розповіла, куди не варто їхати цього року: що треба знати туристам
Експертка з подорожей розповіла, куди не варто їхати цього року / © Credits
Челсі Дікенсон — експертка, яка допомагає людям подорожуватидешевше. Вона назвала місце, куди не хоче повертатися: це Лос-Анджелес. Багато інших мандрівників згодні з нею, бо справжній Лос-Анджелес їх розчарував.
Про це пише Express.
Дікенсон, яка нещодавно співпрацювала з Boots над створенням наборів для подорожей, зізналася: «Єдине місце, в яке я, здається, ніяк не можу закохатися… Ви коли-небудь були в Лос-Анджелесі?».
Вона пояснила своє розчарування кількома ключовими факторами, які суперечать її принципам доступного та комфортного відпочинку.
Проблеми Лос-Анджелеса: Транспорт, ціни та гігієна
Головною проблемою Лос-Анджелеса, за словами експертки, є катастрофічна залежність від автомобіля.
«Ви нікуди не дістанетеся без машини. Вам знадобиться година, дві години, щоб дістатися куди завгодно», — зазначила вона, порівнюючи це з Лондоном, де, попри схожі відстані, розвинений громадський транспорт.
Відсутність доступного громадського транспорту у Лос-Анджелесі, на думку Дікенсон, робить місто непривабливим для бюджетних мандрівників. Окрім того, ціни в Лос-Анджелесі є надзвичайно високими. Челсі Дікенсон, яка шукає вигідні пропозиції, стверджує, що дорожнеча міста робить його недоліки нестерпними.
«Мені дуже важко, оскільки я людина, яка любить хороші ціни, громадський транспорт, місця для прогулянок», — поділилася вона.
Власний досвід автора підтверджує слова Дікенсон. Після прибуття до Лос-Анджелеса вразила недбалість міської інфраструктури: брудні, засмічені та занедбані вулиці, що різко контрастували з ідеалістичним образом Голлівуду. Цей «похмурий бік» міста, за словами автора, прихований за блискучим фасадом.
Нерівність та безпритульність
Особливо шокуючим аспектом Лос-Анджелеса є разюча нерівність у багатстві та масштабна проблема безпритульності. Авторка описує, як на одній вулиці можуть розташовуватися розкішні будинки, а за рогом — напівзруйновані будівлі та райони, де мешкають безхатьки. Ця контрастність особливо помітна поблизу елітних районів, таких як Беверлі-Гіллз.
Під час велосипедної прогулянки від Санта-Моніки до пляжу Веніс, популярного серед туристів, вздовж узбережжя можна побачити численні намети безхатьків, які шукають притулок.
«Це було справді сумне видовище, бо всі навколо, здається, не зацікавлені в допомозі нужденним», — зазначає автор, підкреслюючи байдужість до цієї проблеми.
Лос-Анджелес також відомий своїм районом Скід-Роу, який з 1976 року слугує неофіційною «зоною стримування» для притулків та служб для бездомних, охоплюючи 50 кварталів міста.
Перенасиченість та відсутність «американської мрії»
Місто страждає від перенасиченості та надмірного споживання. Популярні туристичні місця, такі як Голлівудська Алея слави, переповнені людьми, що створює відчуття дискомфорту. Автор підсумовує, що, попри наявність культури та розваг, численні недоліки не дозволяють повною мірою насолодитися містом.
«Якщо це „американська мрія“? Я в це не вірю», — робить висновок автор.
