Як зрозуміти, що ваша дитина залежна від ігор: 10 підказок для батьків

Медичні фахівці б’ють на сполох, закликаючи батьків пильно стежити за ознаками ігрової залежності у своїх дітей. Раннє виявлення цих «червоних прапорців» є критично важливим для мінімізації негативного впливу на психічне та фізичне здоров’я дитини. Ігрова залежність може призвести до зниження успішності, соціальної ізоляції та багатьох проблем зі здоров’ям.

Про це пише Express.

«Ігрова залежність, як і будь-яка інша, вимагає комплексного підходу до лікування та підтримки. Важливо звертати увагу не лише на симптоми, а й на основні причини, що її викликають», — наголосив Марін Крістіан-Овідіу, головний виконавчий директор FreezeNova, онлайн-платформи для ігор.

Він додав, що «раннє втручання та постійна підтримка є ключовими для того, щоб допомогти дітям розвинути здорові стосунки з іграми».

10 ранніх ознак потенційної ігрової залежності

1. Нав’язливі думки про ігри: постійні роздуми про ігри навіть у вільний час.

2. Реакції відміни: дратівливість або неспокій, коли немає можливості грати.

3. Тривалі ігрові сесії: поступово збільшення часу, необхідного для відчуття задоволення від гри.

4. Невдалі спроби обмежити гру: повторні, але безуспішні спроби скоротити час гри.

5. Зниження інтересу до інших занять: відмова від хобі та розваг, які раніше були улюбленими.

6. Продовження гри попри проблеми: ігнорування фізичних чи емоційних проблем, спричинених грою.

7. Обман щодо часу гри: брехня родині чи друзям про фактично проведений час за іграми.

8. Використання ігор для втечі від негативу: гра як спосіб уникнути депресії чи тривоги.

9. Постановка під загрозу стосунків та можливостей: пожертвування соціальними зв’язками чи освітніми можливостями заради гри.

10. Нехтування особистою гігієною та здоров’ям: пропуск їжі, сну чи гігієнічних процедур заради гри.

Як батьки можуть допомогти

Марін Крістіан-Овідіу зазначає, що батьки відіграють вирішальну роль у боротьбі з ігровою залежністю. Він радить почати з встановлення чітких обмежень щодо часу, який дитина може проводити за іграми, переконавшись, що це не конфліктує з іншими обов’язками.

Важливо заохочувати дітей до альтернативних занять. Таких як спорт, хобі та інші види діяльності поза екраном. Підтримка збалансованого щоденного розпорядку, який включає час для навчання, домашніх обов’язків, фізичних вправ та відпочинку, є ключовою.

Окрім цього, важливо стежити за вмістом ігор, у які грає дитина, переконавшись, що вони відповідають її віку. Марін наголошує на необхідності навчати дітей ризикам надмірного використання ігор та формувати розуміння необхідності дотримання меж. Батькам також слід подавати приклад, демонструючи збалансований підхід до часу, проведеного перед екраном, та вибираючи здоровий спосіб життя.

«Підтримка відкритого спілкування щодо ігрових звичок та будь-яких пов’язаних з ними проблем створює сприятливе середовище», — підкреслює Марін.

Використання батьківського контролю для обмеження часу гри та доступу до неї також може бути ефективним інструментом. У разі потреби варто звернутися за професійною допомогою до психолога чи консультанта, який спеціалізується на ігровій залежності.

«Вживаючи цих заходів, ви, як батьки, можете допомогти своїм дітям розвинути здоровіші стосунки з іграми та запобігти негативним наслідкам залежності», — підсумовує експерт.