"Гельсінкі-50": генсек ОБСЄ згадав про Україну, але не назвав агресора, що цеде проти неї війну
"Гельсінкі-50": генсек ОБСЄ згадав про Україну, але не назвав агресора, що цеде проти неї війну

"Гельсінкі-50": генсек ОБСЄ згадав про Україну, але не назвав агресора, що цеде проти неї війну

"Гельсінкі-50": генсек ОБСЄ згадав про Україну, але не назвав агресора, що цеде проти неї війну

Ферідун Сініроглу жодного разу не згадав Росію, яка порушила саме ті принципи, про які він виголосив промову.

На конференції з нагоди 50-річчя Гельсінського заключного акта Генеральний секретар ОБСЄ Ферідун Сінірліоглу продемонстрував дива дипломатії: він закликав до негайного відновлення міжнародного діалогу й будівництва нової архітектури безпеки в Європі, але жодним словом не обмовився про Росію, яка веде геноцидну війну в Україні, про яку ОБСЄ дуже добре відомо.

Промову викладено на сайті ОБСЄ.

У промові, виголошеній 31 липня в Гельсінкі, Сінірліоглу наголосив, що світ опинився на межі, а основоположні принципи міжнародного порядку — під загрозою. Він зазначив, що безпеку не можна забезпечити виключно військовим стримуванням, адже це веде до гонки озброєнь і дестабілізації. Натомість стабільність, за його словами, повинна будуватися на співпраці та діалозі, які є «живою спадщиною Гельсінкі».

"Я не можу уявити стабільну та надійну систему безпеки ні в нашому регіоні, ні за його межами, якщо такі основоположні ідеї, як суверенна рівність і територіальна цілісність держав, або повага до прав людини й основних свобод, не лежатимуть у її основі.

Ми маємо рішуче підтвердити відданість принципам, які ми заклали в основу Статуту ООН і Гельсінського Заключного акту. І ми маємо щодня активно їх втілювати — всіма доступними способами. Нам потрібні ці принципи. І потрібен дім, який ми збудували, щоб їх захищати — тобто потрібна ОБСЄ", — наголосив Сініроглу.

Закликаючи до переосмислення підходів, Генсек підкреслив: «Ми маємо припинити війни. У контексті ОБСЄ це насамперед означає — в Україні». Він також згадав дипломатичні зусилля, спрямовані на припинення вогню, і наголосив на важливості переговорів, зокрема для звільнення полонених. У цьому контексті Сінірліоглу закликав включити до відповідних ініціатив трьох співробітників ОБСЄ — Вадима Голду, Максима Петрова та Дмитра Шабанова, які перебувають у полоні вже понад три роки.

Генсек наголосив на потребі повернутися до поваги до основоположних принципів — суверенної рівності, територіальної цілісності та прав людини — та закликав до чесного переосмислення помилок. «Ми всі відповідальні за те, що зробили неправильно, що терпіли, хоч не мали б, і що недооцінили», — заявив він.

Попри ці заклики, у промові не прозвучало жодної згадки про агресора, що порушив гельсінські принципи, — Росію. Сінірліоглу утримався від будь-яких назв чи оцінок, які вказували б на відповідальність за розв’язану війну або за захоплення заручників і територій - пряме порушення міжнародного права і тих самих принципів, про які він виголосив промову.

"Усі ми несемо відповідальність за помилки, хибні тлумачення, пиху — і, так, за мовчання", — зазначив генсек ОБСЄ.

Нагадаємо, у березні генсек ОБСЄ побував з візитом у Москві, де дав спільну пресконференцію з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, де жодним словом не обмовився про війну Росії в Україні, але назвав зустрічі — продуктивними. 

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ не розглядає просто присутність ОБСЄ як ефективний механізм гарантування безпеки. За його словами, місія Організації з безпеки і співробітництва в Європі не має належного мандату, а Росія не сприймає її як фактор стримування.

Джерело матеріала
loader
loader