Справа зовсім не у "вредності". За що в СРСР отримували молоко

Склянка молока в СРСР могла бути не просто корисним перекусом, а офіційною частиною трудового дня. Його безплатно видавали на підприємствах — але не для того, щоб побалувати працівника, а як "протиотруту" від шкідливих умов праці.

"Телеграф" розповість, чому так робили в СРСР. Хто саме міг поласувати таким продуктом.

Молоко — як засіб захисту

У радянській системі охорони праці існувала норма: тим, хто працює у шкідливих або небезпечних умовах, належалося щоденно по 0,5 літра молока. Вважалося, що воно "виводить токсини" та захищає організм від впливу хімікатів, пилу, важких металів чи радіації.

Отримували його:

• зварювальники
• працівники хімічних і металургійних заводів
• шахтарі
• фарбувальники
• працівники з радіоактивними матеріалами
• і навіть деякі працівники сільського господарства, якщо працювали з пестицидами.

Молоко — за списком

Продукт видавався не всім підряд, а за спеціальним списком, затвердженим санітарним лікарем підприємства. Іноді замість молока давали кефір, ряжанку або видавали талони на молочні продукти в їдальні. Існували навіть випадки зловживань: деякі працівники умовно "шкідливих" ділянок намагалися потрапити в список — бо молоко було дефіцитом, а в магазинах воно не завжди з’являлось.

Чому саме молоко

З наукової точки зору молоко не є універсальним "нейтралізатором отрут", але в СРСР воно символізувало турботу держави про трудящих. Хоча нині ми знаємо, що молоко не здатне "виводити" свинець чи фенол, у 1960–80-х це вважалося мало не засобом першої допомоги.

Після розпаду СРСР практика безплатного молока поступово зникла, поступившись сучасним засобам індивідуального захисту, профілактичним оглядам і компенсаціям. Але сама ідея — захищати працівника від шкоди — залишається актуальною і сьогодні.