Латвія оголосила надзвичайну ситуацію в сільському господарстві

Уряд Латвії на позачерговому засіданні у вівторок ухвалив рішення оголосити надзвичайний стан у сільському господарстві по всій території країни до 4 листопада 2025 року. Про це пише «Главком» із посиланням на  Mixnews.

«Причина – руйнівний вплив погодних умов. З травня поточного року в Латвії спостерігаються аномальні опади, що призвели до затоплення полів, загибелі посівів та неможливості проведення сезонних сільськогосподарських робіт. У деяких регіонах урожай загинув повністю, а техніка не може виїхати на поля через перезволожений ґрунт», – пише видання. 

За даними Міністерства землеробства, аграрії мають довгострокові фінансові зобов’язання та контракти з партнерами, але через несприятливі погодні умови існує ризик невиконання цих зобов’язань, що може вплинути на експорт, зокрема зернових, які є ключовим сегментом латвійського сільськогосподарського експорту.

Надзвичайний стан дозволить фермерам уникнути штрафів від кредитних установ, зберегти платоспроможність та продовжити виробництво у наступному сезоні. Аграрії можуть звернутися до Служби державних доходів із проханням відтермінувати виплати за простроченими податками на строк до одного року або добровільно виконувати їх протягом трьох років.

«Міністерство землеробства підкреслює, що оголошення надзвичайного стану не скасовує дії страхових договорів, і компанії зобов'язані виконувати свої зобов'язання щодо компенсацій», йдеться у статті.

Весняні заморозки серйозно пошкодили плодово-ягідні культури, а тривалі дощі та повені влітку погіршили ситуацію, спричинивши додаткові збитки. Надмірна вологість ґрунту унеможливлює використання сільгосптехніки, що перешкоджає обробці полів та збиранню врожаю.

Через надмірну вологість зернові, бобові, картопля та інші культури згнили, не встигнувши дати врожай. У деяких регіонах посівні роботи навіть не розпочалися, а поля залишаються необробленими. Весняний сів запізнився, і через обмежену тривалість вегетаційного періоду значна частина площ залишиться незасіяною.

За даними Міністерства землеробства, до 10 липня 2025 року аграрії повідомили про 51,5 тис. га постраждалих або незасіяних площ, а попередні збитки оцінюються в 63,886 млн євро. Зокрема, від злив постраждало 49,4 тис. га посівів, а незасіяними залишилися понад 6 тис. га.

Найбільше постраждали посіви вівса, ярої та озимої пшениці, гороху та багаторічних трав із попередніми збитками в 43,686 млн євро. Весняні заморозки пошкодили 2,1 тис. га плодових культур, зокрема яблуні, груші, чорницю, смородину та обліпиху, із загальними збитками в 20,2 млн євро.

Міністерство землеробства звернулося до Єврокомісії з проханням компенсувати збитки латвійським фермерам за рахунок бюджету ЄС, наголошуючи, що несприятливі погодні умови вже третій рік поспіль загрожують життєздатності багатьох господарств.

До слова,  українці назвали сезонну роботу на фінських фермах «рабською працею». Кілька іноземних сезонних робітників, переважно українців, поскаржилися на важкі умови праці на фінських полуничних фермах, які вони називають «рабською працею». Фінська телерадіокомпанія Yle провела в рамках розслідування розповіла історію українських робітників, зокрема про низьку оплату, надмірно довгий робочий день та відсутність вихідних.