Чому «копія вірна» — це неправильно, як написати українською

Відтворення оригінальних документів — це звична процедура в діловодстві. Однак, незважаючи на її поширеність, часто трапляються помилки, які можуть призвести до непорозумінь або навіть до юридичних проблем. Однією з найпоширеніших помилок є використання фрази «копія вірна».

Чому «копія вірна» — це помилка

Фраза «копія вірна» є калькою з російської мови. Дослівний переклад словосполучення «копия верна» створює помилковий контекст, оскільки слово «вірна» в українській мові має значення «віддана», «чесна» або «та, що не зраджує», як, наприклад, «вірна дружина» або «вірний друг». Копія, будучи лише дублікатом документа, не може мати таких людських якостей.

Правильне підтвердження автентичності копії має ґрунтуватися на відповідності оригіналу, а не на її «вірності». Тому в офіційно-діловому стилі української мови прийнято використовувати інші, більш точні формулювання.

Правильні варіанти підтвердження автентичності копії

Для засвідчення копії документа українською мовою слід використовувати такі фрази:

• Згідно з оригіналом - це найбільш поширений і офіційний варіант. Він чітко вказує, що копія повністю відповідає оригіналу, з якого її було зроблено.

• Копія. Якщо не потрібно деталізувати, можна просто вказати «копія». Це засвідчує, що перед вами не оригінальний документ.

Як правильно оформити засвідчення копії

Правильне оформлення копії документа передбачає не лише використання правильних слів, а й дотримання певних правил. Зазвичай, на копії вказують:

1. Місце розташування фрази. Напис робиться в правому верхньому куті або під текстом документа.

2. Підпис відповідальної особи. Особа, яка засвідчує копію, має поставити свій підпис.

3. Посада. Потрібно вказати посаду особи, яка засвідчує документ (наприклад, «секретар», «керівник»).

4. Дата засвідчення. Важливо зазначити дату, коли було зроблено засвідчення.

Дотримання цих простих правил допоможе уникнути помилок, зробити документообіг більш ефективним та юридично коректним. Використання правильної термінології — це не лише прояв грамотності, а й повага до державної мови.