/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Fc96a2fc2032357baf3d8b0ab58087040.jpg)
Служба за фахом чи куди призначать? Що може і не може гарантувати військовий рекрутинг
Кожен може опинитись зі зброєю в руках, незалежно від посади
Чи може військовий рекрутинг гарантувати, що служитимеш саме там, де планував? Загалом — так, бо в цьому і сенс рекрутингу. Ти йдеш добровільно і підрозділ сам тебе обирає. Утім, часом війна диктує свої правила. Навіть БПЛА-оператору може довестись взяти в руки автомат, якщо ворог наблизився. Саме про такі найболючіші аспекти добровільного військового призову — друга частина розмови "Телеграфу" з представницею воєнного департаменту Lobby X Тетяною Габедавою.
Обговорили, чи дійсно рекрутинг може давати гарантії, чи можуть бійці, що самовільно залишили частину успішно знайти "свій" підрозділ та чому іноземних найманців з бідних країн важко привезти в Україну навіть за державні гроші.
"Якщо всіх водіїв відправити в піхоту — провалимо операції"
— Тетяно, рекрутинг передбачає конкретні посади в конкретних частинах. Наскільки реалістично говорити про будь-які гарантії, якщо військова ситуація залишається непередбачуваною і може вимагати швидкого перерозподілу особового складу? Відомо, що саме через це певну кількість особового складу з Повітряних Сил і не тільки направляли до піхотних підрозділів.
— Якщо підрозділ публікує вакансію і йому потрібна людина саме на цю посаду, це означає, що потрібно закрити конкретні потреби та функції, які виконує саме ця роль. Якщо, умовно, усіх водіїв відправити в піхоту, а піхотинців – на БПЛА, це призведе до провалів у бойових операціях.
Ситуація в армії постійно змінюється. Бувають моменти, коли обставини змушують виконувати функції стрільця – просто тому, що ворог підійшов занадто близько, і доводиться брати до рук зброю, незалежно від того, чи ти водій, чи логіст.
Але загалом підрозділи намагаються вибудувати внутрішні механізми роботи, щоб кожен займався своїми обов’язками. І тут важливий момент вибору підрозділу: якщо ти сам обираєш, до кого приєднатися, ти можеш розраховувати на людей, з якими воюєш. Навіть якщо станеться ситуація, де доведеться виконувати інші функції, ти принаймні служиш у підрозділі, який цінує і береже особовий склад та інвестує у твою підготовку.
— Піхота фактично є "кістяком" армії, а багато бригад мають нестачу людей. Як нам розвивати цей напрямок набору?
— Важливо чітко комунікувати, як саме проходить служба на різних посадах – чи то піхотні спеціальності, як стрілець, гранатометник, мінометник, навідник танка чи водій БТР. Так само важливо пояснювати, яке навчання проходитиме людина перед початком служби.
Минулого року ми провели масштабне опитування про ставлення людей до мобілізації. Ми запитали: що вас зупиняє йти у військо? Що для вас важливо? Які страхи та бар’єри існують?
Топ-3 фактори, які люди назвали:
- Наявність адекватного командування, що дбає про особовий склад;
- Достатня підготовка та навчання (з цим, на жаль, ще є проблеми, адже навчальні центри бувають як хороші, так і слабші);
- Можливість організовувати для особового складу ротації чи короткий відпочинок, окремо від відпусток, передбачених законодавством.
Якщо працювати з цими "блоками" і поступово знімати ці страхи, то в перспективі людей, готових іти навіть на піхотні спеціальності, стане більше.
Ми вже бачили такий приклад. Це 20-й окремий полк безпілотних систем К2. Коли батальйон розширювався до рівня полку, вони розмістили у нас вакансії. Лише за місяць отримали понад 12 тисяч відгуків на різні посади. А це бойовий підрозділ, який виконує задачі на лінії фронту
Вони стали рекордсменами за кількістю відгуків за такий короткий час. Люди йшли навіть на посади з високими ризиками. Чому? Бо там хороше командування (командиром 20-го окремого полку безпілотних систем К-2 є підполковник Кирило Верес) справжні цінності збереження життя особового складу, прозора комунікація. Підрозділ має сильний бренд, і це притягує людей, навіть коли мова йде про небезпечні бойові спеціальності.
Це комплексна робота, яка включає одразу кілька складників.
— За вашим дослідженням, 53% чоловіків не відмовляються служити, але висувають певні умови. Яка різниця між "умовно готовими" та фактичною службою?
— Умовно готовий ще не долучений до війська. Це складне запитання, але мені здається це стосується насамперед психологічної налаштованості.
Є багато факторів. У когось за плечима сім’я, родина, яку потрібно забезпечувати. Для багатьох важко прийняти рішення на тривалий час залишити дім і рідних, погодитися на те, що певний час ти більше не належиш сам собі.
Я колись почула від військового фразу: "Щоб вибороти свободу України, військові часто жертвують своєю власною свободою". Це дуже влучно описує психологічний виклик, який переживає людина перед рішенням служити.
У нас навіть був випадок, коли кандидат звернувся із запитом порадити психологічну підготовку для тих, хто тільки приймає рішення про службу. Він хотів іти служити, але боявся. Страх – це нормально. Всі бояться, і це природно.
"Багато хто в тилу забуває про війну, тому складно з набором у військо"
— Які нові тенденції ви помічаєте серед кандидатів? Чи змінилися їх очікування та профіль порівняно з першим роком війни?
— Мені здається, що кандидати стали більш прискіпливо вибирати підрозділи. І через те, що є великий вибір, вони можуть дуже довго думати, в який підрозділ піти.
Тут вже питання того, що підрозділи можуть запропонувати кандидату. Це завжди баланс.
Щодо віку — він дуже різний. За постерами програми контрактів, молодь 18-24 років йде, але їх, можливо, не так багато, як очікували. В цілому ж вік дуже різний, не можна сказати, що якийсь вік категорично не хоче йти служити.
Звичайно, багато чоловіків віком 50+ не беруть через фізичний стан або специфіку бойових спеціальностей, або вони й самі можуть не хотіти.
Тут підрозділ вже дивиться на свій розсуд. В більшості випадків підрозділи хочуть набирати молодшу команду, але розглядають усіх кандидатів. Багато підрозділів також розглядають жінок для служби.
Служба для жінок у нас повністю добровільна, бо більшість жінок не зобов’язані військово. Але підрозділи часто розглядають їх навіть на бойові спеціальності. Ми зараз проводимо внутрішнє опитування, і серед підрозділів, які брали участь, кожен десятий розглядає жінок на всі спеціальності без виключення.
У жінок різна мотивація, але загалом вони як і чоловіки якісно виконують свої задачі. Тут, мабуть, не питання гендеру, а питання кваліфікації.
— Чи скорочується кількість якісних та мотивованих кандидатів з часом?
— Людей, в принципі, бракує. Мабуть, багато кандидатів було, скажімо відверто, у перші місяці війни, але тоді рекрутинг не працював так активно.
Зараз дійсно є втома від війни. Багато хто забуває, що війна триває в активній фазі. Як наслідок, в тилових містах часто виникають проблеми з мобілізацією.
Останні пів року кількість відгуків тримається приблизно на одному рівні — від місяця до місяця плюс-мінус. Тобто вона і не зростає, і не падає, таке плато. Хочеться більше кандидатів, звісно. Тут ще питання мотивації кожного з нас і вибору кожного як громадянина.
"85% підрозділів беруть на службу мобілізованих зі статусом СЗЧ"
— Чи допомагаєте перевестися вже мобілізованим і тим, хто самовільно залишив частину? Які тут нюанси?
— Підрозділи беруть на себе процес переведення чинних військовослужбовців, яких вони відібрали через Lobby X, або ж процес долучення кандидатів зі статусом СЗЧ. На нашому сайті ж кандидати мають можливість фільтрувати вакансії відповідно до того, чи вони чинні військові, чи у СЗЧ, та обирати серед списку.
Якщо говорити про СЗЧ, то приблизно 85% підрозділів, з якими ми працюємо, розглядають кандидатів, що перебувають у СЗЧ і повторно залучають їх на службу. Минулого тижня, на нашому сайті з’явився окремий розділ, де ми публікуємо вакансії саме від підрозділів, готових працювати з цією категорією кандидатів.
Алгоритм дій тут наступний. Кандидат у статусі СЗЧ надсилає відгук, підрозділ виходить з ним на зв’язок, і якщо обидві сторони задоволені (кандидат обирає підрозділ, а підрозділ — навички та досвід кандидата), вони проходять усі необхідні етапи оформлення.
Зараз для СЗЧ існує кілька алгоритмів повернення на службу, залежно від того, коли саме людина пішла в СЗЧ та чи внесені відомості в ЄРДР. Якщо людина самовільно залишила частину до 10 травня, вона може повернутися за спрощеною процедурою через додаток "Армія+". Якщо після 10 травня — діє інший порядок через звернення у ВСП та батальйони резерву. В обох випадках є перелік документів, який необхідно долучити, а підрозділи супроводжують людину до повернення. Сьогодні підрозділи вже добре орієнтуються в процесах переведення та повернення до війська бійців зі статусом СЗЧ.
Читайте також: Лазівка чи загроза? Як СЗЧ стало неформальним способом переведення і що буде далі
Якщо це чинний військовослужбовець, якого можна перевести, підрозділ також бере на себе організацію переведення, обговорює деталі, оформлює документи та інструктує кандидата щодо необхідних кроків.
— На скільки мені відомо, то батальйони резерву пріоритетно формують штурмові бригади.
— Вони дійсно часто формують бойові бригади. Проте якщо кандидат самостійно знайшов підрозділ і має рекомендаційний лист, він може потрапити саме туди. Якщо ж людина просто повертається без попередніх домовленостей, розподіл відбувається відповідно до потреб армії. Це не завжди штурмові підрозділи, усе дуже ситуативно й індивідуально.
"Іноземців важко привезти через дорогі квитки"
— Час від часу в публічному просторі з’являються пропозиції масштабно залучати до війська людей із бідніших країн — в обмін на гроші чи навіть громадянство. Як Lobby X ставиться до такої ініціативи та які підводні камені вона має?
— Україна вже активно залучає іноземців. Однак важливо враховувати, що якщо основна мотивація це лише гроші, то для таких людей немає різниці, на чиєму боці воювати. Тому потрібно грамотно працювати з цією аудиторією, щоб конкурувати за кандидатів.
Серед іноземців можна виділити кілька категорій:
- Ті, кого мотивує фінансова винагорода — зазвичай із бідніших країн, як-от деякі країни Латинської Америки чи Азії;
- Представники держав, що постраждали від російської агресії (Грузія, Білорусь) — їхня мотивація більш ідеологічна, вони воюють і за власні інтереси;
- Європейці та американці, які часто служили у своїх арміях і хочуть застосувати свій досвід, розвивати навички й допомагати Україні.
Однією з головних проблем щодо залучення людей з інших країн є те, як фізично привезти таких людей в Україну? Наприклад, квиток із Колумбії може коштувати близько 2000 доларів, що для багатьох з цієї держави непосильно. Але у квітні Верховна Рада ухвалила постанову Камбміну №442 , яка дозволяє новоствореним центрам рекрутингу іноземців і центрам родів та видів військ покривати ці витрати з держбюджету, зокрема з бюджету Міноборони.
Зараз іноземців активно залучають Міжнародний легіон ГУР, Третя штурмова бригада, "Азов" та інші підрозділи, де формуються іноземні батальйони. Хоча деякі командири інтегрують іноземців в українське середовище, тому що людей не вистачає.
Деякі частини навіть шукають перекладачів (з іспанської, англійської) та іспаномовних військовослужбовців, щоб працювати з великою кількістю, наприклад, колумбійців. Українські підрозділи запускають таргетовану рекламу на іноземну аудиторію.
Важливо й надалі розвивати цей напрямок: кожні додаткові руки для армії сьогодні критично важливі.
— Чи могли б (або повинні) взагалі брати участь у масову залученні іноземців приватні рекрутингові компанії, як Lobby X, враховуючи складність, ризики та політичну чутливість вербування іноземних бійців?
— Поки що ми не виходимо на цей ринок, але, можливо, в майбутньому запустимо сайт для іноземної аудиторії. Однак з цим потрібно працювати.
Тут також важливе питання добровільного залучення. Наразі більшість роботи з іноземцями ведуть окремі підрозділи та створений Центр рекрутингу іноземців, який перебирає ці завдання на себе. Центр рекрутингу іноземців підпорядковується Міністерству оборони і працюватиме безпосередньо з іноземною аудиторією.
"В Україні бракує діалогу між роботодавцями і ветеранами"
— Як ви бачите еволюцію своєї платформи надалі, зокрема після закінчення повномасштабної війни?
— Після закінчення війни, хоча наразі ще рано про це говорити, ми плануємо продовжимо рекрутинг у професійну українську армію, аби бути готовими в будь-який момент дати відсіч Росії. Україні потрібно буде формувати резерви з досвідчених бійців, які можуть за потреби посилити війська.
Якщо говорити про інші напрямку, то у нас є повноцінна рекрутингова агенція та платформа з працевлаштування з цивільними вакансіями. Нещодавно з’явився напрямок, який прямо підтримує обороноздатність — це рекрутинг у мілтех-організації (з англ. military-tech — ред.), які шукають цивільних спеціалістів, здебільшого інженерів та розробників.
У нас також є ветеранський напрямок, де ми надаємо безплатне кар’єрне консультування ветеранам, які повертаються зі служби. Консультанти допомагають оновити резюме, зорієнтуватись у подальших кроках і адаптуватись до цивільного життя.
— Ми вже бачимо, як важко ветеранам знайти значущу роботу після демобілізації. З погляду системи, чого сьогодні бракує, щоб зв’язок між ветеранами та роботодавцями справді працював? Це стимули для бізнесу? Національна політика? Чи повне переосмислення того, як виглядає післявоєнна зайнятість?
— Національні ветеранські політики розробляються профільними громадськими організаціями спільно з Міністерством у справах ветеранів. Ця співпраця є дуже активною та принциповою.
Загалом, крім інших викликів, існує нестача асертивної комунікації та діалогу, адже далеко не всі роботодавці готові брати ветеранів на роботу. Однак у цьому напрямку відбуваються позитивні зрушення. Ми також активно проводимо комунікаційні кампанії, спілкуємося з роботодавцями, навчаємо їх і співпрацюємо з Державною службою зайнятості, щоб ветеранам було комфортно повертатися до цивільного життя та працевлаштовуватися.
Є багато успішних кейсів адаптації ветеранів до цивільної роботи.
— Чи впорається український ринок праці з тим, щоб прийняти та ефективно інтегрувати велику кількість ветеранів після повернення з фронту?
— Впорається, бо іншого варіанту в нас, по суті, немає. Ми вже розуміємо, що настане день, коли багато ветеранів повернуться додому. Очікується, що загальна кількість ветеранів сягатиме близько мільйона осіб.
Зі свого боку, у Lobby X, ми вже почали робити перші кроки для підтримки ветеранів у нашій профільній сфері — рекрутингу, кар’єрному консультуванні та інших напрямках.

