/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F5bdf1473cbb2bdd921b64e1779dd910c.jpg)
Смерть Кадирова, Кавказ у вогні та ЗАЕС під США: 15 сценаріїв завершення війни
CNN змалював п’ять сценаріїв завершення війни в Україні, але лише один з них виявився позитивним для Києва. Однак опитані Фокусом українські експерти вважають, що перспективних варіантів значно більше, і пропонують власну мапу можливих розв’язок — від "перемир'я без миру" до економічного краху Росії та нападу на Москву.
Телеканал CNN оприлюднив п'ять можливих сценаріїв завершення війни в Україні. І за їх версією, з них лише один є позитивним для України — останній з перерахованих.
1. Путін погоджується на безумовне припинення вогню
Цей сценарій вважається малоймовірним. Росія вже відхилила подібну пропозицію навесні, попри загрозу нових санкцій. Наразі Москва веде активний наступ на сході, намагаючись закріпити територіальні здобутки. Навіть додатковий тиск на Китай та Індію, партнерів РФ, навряд чи змінить цю логіку до осені.
2. Переговори задля нових переговорів
Реалістичніший варіант — домовленість про продовження діалогу, що може "заморозити" фронт із приходом зими. Якщо Росія до того часу захопить Покровськ, Костянтинівку чи Куп'янськ, вона отримає вигідні позиції для подальших дипломатичних торгів. Також не виключено, що Кремль спробує поставити під сумнів легітимність президента Зеленського.
3. Україна витримує два наступні роки
У цьому сценарії військова допомога США та ЄС дозволить Києву зберегти поточні рубежі, змусивши Москву знову звернутися до переговорів. У разі успіху на фронті, Європа може відправити "силу стримування" — контингент НАТО поблизу Києва та великих міст, який допомагатиме з логістикою та розвідкою.
4. Катастрофа для України та НАТО
У разі провалу підтримки з боку США, після умовної "розрядки" між Трампом і Путіним, Росія нібито може розгромити українські позиції на сході та рушити вглиб країни. Європа спробує втримати ситуацію, однак без американської участі може не впоратися. Це — найгірший сценарій: розпад української оборони, політична криза та навіть ризик втрати державності.
5. Крах для Путіна: афганський сценарій
Є й дзеркальна перспектива — якщо Росія загрузне у війні, як колись в Афганістані. Зростання втрат, тиск санкцій, розлад у відносинах з Китаєм та Індією, а також внутрішнє невдоволення еліт можуть призвести до дестабілізації самого Кремля. "Повстання Пригожина вже показало, що у системі не все так стабільно, як здається. У цьому сценарії Путін виглядає сильним, допоки абсолютно раптово не втратить усе".
Попре прогнози CNN, опитані Фокусом українські експерти представляють своє бачення завершення війни і тут позитивних сценаріїв для Україні значно більше.
Сценарій 1: американська модель "Перемир'я без миру"
На думку військово-політичного експерта Дмитра Снєгирьова, такий підхід повністю влаштовує українську сторону. Тому що офіційний договір про припинення війни у російському трактуванні автоматично означав би перемогу Росії та поразку України, а також юридичне та фактичне визнання захоплених територій. Саме цього американці й намагаються уникнути, пропонуючи такий варіант.
"Для України це важливо з кількох причин. По-перше, якщо йдеться саме про припинення вогню, а не про підписання мирного договору, то війна вважається незавершеною. Це залишає можливість повернення окупованих територій, у тому числі військовим шляхом. По-друге, знімається напруга навколо питання легітимності української влади, на чому наголошував Путін. У цьому сценарії це питання вирішується автоматично", — каже Фокусу експерт.
Сценарій 2: окупація без визнання
У світовій практиці є приклади, коли повернення окупованих земель відбувалося через десятки років. Наприклад, Франція змогла повернути території через 40 років, а Німеччина об'єдналася через приблизно півстоліття. Саме тому, за словами Снєгирьова, дедлайн у 50 років у цьому сценарії — не випадковий. Це означає, що Росія не отримує міжнародного визнання своїх "нових кордонів".
"Важливий нюанс: Крим у цьому варіанті не виноситься за дужки. Якщо такий договір про припинення вогню буде укладено, Крим визнається невід'ємною частиною України, а його окупація залишається внутрішньою проблемою Росії. Міжнародна спільнота продовжує вважати його українським. Якщо США зможуть дотиснути цей пункт, це стане серйозним кроком, особливо враховуючи економічний тиск на Росію", — продовжує експерт.
Сценарій 3: часткові територіальні поступки
"Ймовірно, Херсонська область, включно з обласним центром, залишиться за Україною. Для обох сторін зрозуміло, що річка Дніпро стане фактичною лінією розмежування, прорвати яку надзвичайно складно. Аналогічна ситуація і з Запорізькою областю: близько 30% території залишиться під контролем України, а саме місто Запоріжжя не віддадуть, адже воно стратегічно важливе", — каже Снєгирьов.
Сценарій 4: Запорізька АЕС під зовнішнім контролем
Окремо обговорюється питання Запорізької АЕС. На думку експерта, ймовірно, вона перейде під зовнішнє (скоріш за все, американське) управління. Може бути створений міжнародний консорціум, який контролюватиме станцію. Енергопотоки, за цим сценарієм, розподілять навпіл: 50% піде до Криму, 50% — Україні. Прибуток від цього отримуватимуть американці. Такий варіант вигідний усім сторонам: Росія не може повноцінно запустити АЕС без вирішення її статусу, а для України станція зараз — "валіза без ручки".
Сценарій 5: обмеження театру бойових дій
Також можливе виведення російських військ із Сумської та Харківської областей, щоб не розширювати театр бойових дій. Водночас по Донецькій області залишаться найбільші проблеми, і саме там, ймовірно, зберігатиметься найгостріша фаза конфлікту.
Сценарій 6: питання НАТО "на паузі"
Щодо НАТО, експерт вказує, що Росія продовжує наполягати на відмові України від вступу. У такому сценарії США не дадуть прямої відповіді, але питання фактично відкладуть, залишивши у публічному просторі заяви про "історичну перспективу" та європейський шлях України. Формальних формулювань не буде, але у політичних домовленостях може з'явитися пункт про паузу.
Сценарій 7: часткове зняття санкцій
Снєгирьов вважає, що можливе часткове скасування санкцій в обмін на поступки Росії. Проте відновлення "Північних потоків" не планується — Європа вже зробила ставку на американський скраплений газ, і США не відмовляться від цієї вигоди. Для Трампа це також буде питанням внутрішньої політики та економічних інтересів.
Сценарій 8: економічні проблеми Росії
Провідний експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус вважає, що найбільш імовірний сценарій — економічна криза в Росії.
Моделюючи завершення війни, треба враховувати економічні труднощі Росії. І тому найбільш імовірним сценарієм є той, що Росія може повторити долю Німеччини часів Першої світової війни, коли через великі внутрішньоекономічні проблеми Росія буде робити все можливе, щоб війна припинилася.
"Зараз не здається, що Росія прагне завершення війни, але все більше ознак свідчать про економічну кризу в країні. Це видно на прикладі таких підприємств, як КамАЗ, що переходять на скорочений робочий тиждень. Це ознаки того, що Росія починає переживати економічні труднощі, що в кінцевому результаті можуть призвести до закінчення війни через внутрішній тиск. Дефіцит бюджету та скорочення резервів можуть означати, що до кінця цього року Росія не зможе покрити свої економічні витрати, що стане причиною заборгованості за зарплатами й соціальними виплатами", — пояснює Фокусу аналітик.
Сценарій 9: відмова партнерів України від підтримки
Найнеприємніший сценарій для України — коли попри всі проблеми в Росії, через певні політичні розрахунки міжнародні партнери України можуть вирішити, що більше немає сенсу її підтримувати. Якщо Росія почне отримувати успіхи на фронті через прориви, зокрема на лінії розмежування, це може призвести до капітуляції України, вважає Ус. Однак для цього потрібно, щоб Росія досягала постійних успіхів на фронті, а на сьогодні цього не відбувається.
Сценарій 10: Азербайджанський підхід
За словами аналітика, існує сценарій, подібний до того, як це сталося в Азербайджані, коли країна не визнавала захоплені території й через деякий час повернула їх назад.
"Це буде вимагати багато часу, але практика Азербайджану показує, що це можливо. Україна може накопичити сили й повернути свої землі через кілька років. Однак цей процес потребуватиме величезних зусиль, і, враховуючи, що Росія і Вірменія — це суттєво різні сили, повернення територій займе більше часу", — вважає Ус.
Якщо Україна визнає, що ці території вже не її, ситуація стане складнішою. Партнери скажуть: "Ви вже знали, що ці території не ваші, тому ми більше не можемо допомогти". Це зробить відновлення територіальної цілісності значно важчим.
Сценарій 11: Росія нападає на Балтію
На думку експерта, враховуючи ескалацію риторики з Кримом і Балтійськими країнами, Росія може думати, що НАТО слабке, адже США постійно входять і виходять з Альянсу. Тому Росія може вирішити, що їй не вистачає територіальних амбіцій і спробувати напасти на Балтію, щоб перевірити реакцію НАТО.
У разі такої війни Росія може зіткнутися з серйозною поразкою, і тоді постане питання, чи буде Росія продовжувати боротьбу в Україні, чи залишить цей фронт, бо ресурси для цієї війни будуть виснажені.
"Є певні ознаки того, що Росія має нові танки, але на фронті в Україні вони не використовуються. Це викликає питання: якщо Росія виробляє техніку, якої не вистачає на лінії фронту, чому вона не потрапляє до армії? Це може свідчити про те, що Росія хоче використати ці ресурси для інших бойових дій", — вважає Ус.
Сценарій 12: війна на Кавказі та роль Туреччини
Якщо Росія не спробує здійснити напад на Балтію чи Фінляндію, наступним можливим театром бойових дій може стати Азербайджан. Це стане серйозним ударом для Росії, особливо якщо в Білому домі підпишуть угоду про створення Зангезурського коридору, яким Росія більше не буде керувати. Замість цього контроль над ним перейде до США.
Якщо Росія не зробить жодних кроків для вирішення цієї ситуації, США можуть почати контролювати цей важливий коридор, а на Каспії з'явиться військово-морська база НАТО, яка буде під турецьким прапором. Це буде серйозною загрозою для Росії, оскільки Туреччина є потужним членом НАТО і має значний вплив.
В такому випадку, Туреччина розуміє, що її інтереси суперечать інтересам Росії, і вона може захотіти змінити ситуацію в регіоні.
"Туреччина має візію створення тюркського світу, і їй цікаві такі регіони Росії, як Татарстан і Башкортостан. Вони мають багаті ресурси, але знаходяться під контролем Росії, що ускладнює їхню незалежність.
Туреччина може використовувати свою позицію для посилення впливу на Кавказі, щоб створити нові економічні коридори, минаючи Росію. Це дасть можливість для постачання енергоносіїв через Каспій без участі Росії", — каже аналітик.
Сценарій 13: смерть Кадирова
"Якщо ми вже згадали Кавказ, то існує ще один цікавий сценарій завершення війни, який ґрунтується на смерті Рамзана Кадирова. Уявіть, що він помирає, і в Чечні починається боротьба за владу. Це створює внутрішні проблеми для Росії. У такій ситуації можуть з'явитися люди, подібні до Пригожина, які заявлять, що Москва постійно тиснула на Кавказ, і, можливо, настане час для початку третьої чеченської війни, але вже не в Чечні, а прямо в Москві", — розмірковує Ус.
У такому випадку, якщо війська Росії зосереджені в Україні, хто зупинить ці внутрішні конфлікти? Адже всі ресурси будуть витрачені на війну з Україною, і Москву не буде чим захищати. Росія залишиться вразливою, адже більшість сил будуть залучені до фронту в Україні.
Сценарій 14: Китай проти Росії
Китай, що є стратегічним партнером Росії, в один момент може стати опонентом. Якщо Росія спробує досягти угоди з США, це може спричинити конфлікт з Китаєм, оскільки останній розуміє, що Росія може стати антикитайською силою. В такому випадку Китай може використати свою військову потужність для завоювання територій, що належать Росії, що стане серйозною загрозою для Росії.
Сценарій 15: "напівпротекторат"
Політолог Олексій Голобуцький називає ще один малоймовірний, але можливий сценарій завершення війни.
"Ми самі погоджуємося на статус напівпротекторату Росії. Це означало б збереження символічних атрибутів незалежності — мови, прапора, державних інститутів — але з обмеженим суверенітетом у питаннях зовнішньої політики. Такий стан можна порівняти з політикою Фінляндії у певний період її історії. Через 15–20 років вона змогла вийти з таких домовленостей, тож це не найгірший варіант у довгостроковій перспективі", — каже Фокусу експерт.
За словами політолога, у будь-якому випадку всі варіанти залежать і від особистих мотивів Путіна. Він продовжує традицію всіх російських правителів, для яких територія важливіша за народ чи його добробут. Територіальні здобутки залишаються для нього головним пріоритетом. Це обмежує наші можливості для маневру.
"Є й соціологічний аспект. Може настати момент, коли значна частина українців вважатиме, що варто погодитися на компроміс щодо деяких територій, щоб завершити війну. Але навіть тоді немає гарантій, що Росія дотримуватиметься домовленостей", — вважає Голобуцький.
Нагадаємо, Дональд Трамп збирається використати економічну міць Штатів у мирних переговорах з Росією. Йдеться, зокрема, про мита.
У Кремлі раніше говорили, що Путін і Трамп можуть зустрітися 15 серпня. Об'єднані Арабські Емірати розглядають як можливий майданчик для саміту.

