Вітебський завод радіодеталей «Моноліт» від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і до березня 2025 року поставив російській компанії «Спец-електронкомплект» конденсатори та інші деталі для військового обладнання на суму понад 40 мільйонів доларів. З травня 2023 року завод знаходиться під санкціями в Україні, однак досі не потрапив у санкційні списки ані ЄС, ні США, йдеться в спільному розслідуванні «Слідства.Інфо», білоруської служби Радіо Свобода та «Білоруського розслідувального центру».
Документи, що підтверджують співпрацю білоруського заводу та російського ОПК журналісти отримали через джерело в логістичній галузі. Отримувач товару в РФ - АТ «Спец-Електронкомплект» або ВАТ «Спец-ЕК» - згідно з розслідуванням i-Stories, є постачальником мікроелектронних компонентів для великих підприємств російського військово-промислового комплексу. Серед його клієнтів, наприклад, ВАТ НДІ «Вектор», яке розробляє системи боротьби з безпілотниками та комплекси радіорозвідки.
Понад 96% закупівель «Спец-ЕК» у «Моноліта» – це керамічні конденсатори, ключовий елемент мікрочіпів. Ще у 2018 році директор підприємства Акіф Гасимов заявляв , що основними споживачами продукції заводу є підприємства військово-промислового комплексу, насамперед російські.
У Головному управлінні розвідки України кажуть, що «ВЗРД «Моноліт» є єдиним великосерійним виробником конденсаторів К10-84 у Білорусі та Росії. Зокрема, ці моделі конденсаторів знаходили в уламках ракет С-200 та С-300. Іінші модифікації конденсаторів, що виробляє білоруський завод, знаходили у фрагментах ракет «Іскандер», Х-101 та «Калібр», якими РФ обстрілювала Україну.
Водночас, пишуть розслідувачі, серед обладнання заводу є верстати виробництва словенської компанії KEKO Equipment Ltd, печі для термічної обробки виробництва німецької компанії Nabertherm GmbH та японський Pro-face виробництва Schneider Electric (яка також є частиною французької корпорації Schneider Electric SE).
Завод досі не потрапив до санкційних списків ЄС та США, хоча контрольний пакет акцій ВЗРД "Моноліт" належить російській компанії ТОВ «Кулон», яка також є постачальником для російського військово-промислового комплексу.
У 2023 році завод наростив виробництво та відвантаження конденсаторів на 39%, у порівнянні із попереднім роком. Та й загалом прибутки «Моноліту» зросли до майже 6,2 мільйона у 2024-му у порівнянні з 1,4 мільйона доларів США у довоєнному 2021 році.
У статті "Арифметика війни: чому дешеві дрони-перехоплювачі — це дуже дорого" офіцер ЗСУ, радіоінженер, фахівець із аеророзвідки Юрій Касьянов розповідав читачам ZN.UA, чому дрони-перехоплювачі ефективні проти розвідувальних БпЛА, але безпорадні проти масованих нальотів "Шахедів". На його думку, за ті гроші, які Україна витратить на виробництво дронів-перехоплювачів, можна було б отримати ефективний, практично всепогодний комплекс ППО, складові для якого є в України та союзників.