Білоруський завод виробляє конденсатори для російських далекобійних ракет, але досі не під санкціями ЄС
Білоруський завод виробляє конденсатори для російських далекобійних ракет, але досі не під санкціями ЄС

Білоруський завод виробляє конденсатори для російських далекобійних ракет, але досі не під санкціями ЄС

Білоруський завод виробляє конденсатори для російських далекобійних ракет, але досі не під санкціями ЄС

При цьому виробництво здійснюють на обладнанні, закупленому в європейських компаній.

Вітебський завод радіодеталей «Моноліт» від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і до березня 2025 року  поставив російській компанії «Спец-електронкомплект» конденсатори та інші деталі для військового обладнання на суму понад 40 мільйонів доларів. З травня 2023 року завод знаходиться під санкціями в Україні, однак досі не потрапив у санкційні списки ані ЄС, ні США, йдеться в спільному розслідуванні «Слідства.Інфо», білоруської служби Радіо Свобода та «Білоруського розслідувального центру».

Документи, що підтверджують співпрацю білоруського  заводу та російського ОПК журналісти отримали через джерело в логістичній галузі. Отримувач товару в РФ -  АТ «Спец-Електронкомплект» або ВАТ «Спец-ЕК» -  згідно з розслідуванням i-Stories, є постачальником мікроелектронних компонентів для великих підприємств російського військово-промислового комплексу. Серед його клієнтів, наприклад, ВАТ НДІ «Вектор», яке розробляє системи боротьби з безпілотниками та комплекси радіорозвідки.

Понад 96% закупівель «Спец-ЕК» у «Моноліта» – це керамічні конденсатори, ключовий елемент мікрочіпів. Ще у 2018 році директор підприємства Акіф Гасимов заявляв , що основними споживачами продукції заводу є підприємства військово-промислового комплексу, насамперед російські.

У Головному управлінні розвідки України кажуть, що «ВЗРД «Моноліт» є єдиним великосерійним виробником конденсаторів К10-84 у Білорусі та Росії. Зокрема, ці моделі конденсаторів знаходили в уламках ракет С-200 та С-300. Іінші модифікації конденсаторів, що виробляє білоруський завод, знаходили у фрагментах ракет «Іскандер», Х-101 та «Калібр», якими РФ обстрілювала Україну.

Водночас, пишуть розслідувачі, серед обладнання заводу є верстати виробництва словенської компанії KEKO Equipment Ltd, печі для термічної обробки виробництва німецької компанії Nabertherm GmbH та японський Pro-face виробництва Schneider Electric (яка також є частиною французької корпорації Schneider Electric SE).

Завод досі не потрапив до санкційних списків ЄС та США, хоча контрольний пакет акцій ВЗРД "Моноліт" належить російській компанії ТОВ «Кулон», яка також є постачальником для російського військово-промислового комплексу.

У 2023 році завод  наростив виробництво та відвантаження конденсаторів на 39%, у порівнянні із попереднім роком. Та й загалом прибутки «Моноліту» зросли до майже 6,2 мільйона у 2024-му у порівнянні з 1,4 мільйона доларів США у довоєнному 2021 році.

У статті "Арифметика війни: чому дешеві дрони-перехоплювачі — це дуже дорого" офіцер ЗСУ, радіоінженер, фахівець із аеророзвідки Юрій Касьянов розповідав читачам ZN.UA, чому дрони-перехоплювачі ефективні проти розвідувальних БпЛА, але безпорадні проти масованих нальотів "Шахедів". На його думку, за ті гроші, які Україна витратить на виробництво дронів-перехоплювачів, можна було б отримати ефективний, практично всепогодний комплекс ППО, складові для якого є в України та союзників.

Джерело матеріала
loader
loader